18 грудня 2025 р.Справа № 554/10460/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Кузіна Ж.В., м. Полтава, повний текст складено 17.11.25 року по справі № 554/10460/25
за позовом ОСОБА_1
до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського районного суду міста Полтави з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - ПСМУ Держпраці, відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № ПНС/ПЛ/2294/209ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ ПТ/ПС від 30 червня 2025 року про притягнення тимчасового адміністратора ПрАТ «СК «Саламандра» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення статті 188-6 КУпАП, винесену головним державним інспектором відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Полтавській області Ярмоленко Яниною Миколаївною та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність винесеної інспектором постанови № ПНС/ПЛ/2294/209ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ ПТ/ПС від 30 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 КУпАП, оскільки прийняття Національним банком України рішення № 166-рш про застосування до Приватного акціонерного товариства «СК «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій, у розумінні приписів частини 5 статті 123 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-IX (далі по тексту - Закон № 1909-IX) забороняє позивачу, як уповноваженій особі, виконувати грошові зобов'язання, строк виконання яких настав, а також вчиняти заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання, що виключає наявність в його діях вини, як обов'язкової ознаки для притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 17.11.2025 по справі № 554/10460/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною та скасовано постанову №ПНС/ПЛ/2294/209ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ ПТ/ПС від 30 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 188-6 КУпАП.
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 188-6 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп.
Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави у справі №554/10460/25 від 17.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про залишення судом першої інстанції поза увагою того факту, що припис Міжрегіонального управління про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/ПЛ/2294/209/П від 24.02.2025, яким зобов'язано тимчасового адміністратора Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» ОСОБА_1 усунути порушення та забезпечити додержання норм законодавства про працю щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства, є обов'язковим до виконання позивачем, а тому невживання заходів із усунення виявлених порушень є складом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 КУпАП.
Зауважив, що норми Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» поширюються на всіх суб'єктів господарювання, без виключення, у тому числі на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» (далі - ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра»). Норми Кодексу України з процедур банкрутства жодним чином не звільняють позивача від обов'язку дотримуватися вимог законів, які стосуються прав інших осіб, зокрема, працівників, та виконувати законні і справедливі приписи ПСМУ Держпраці.
На переконання апелянта, порушення трудових прав працівників в частині невиплати заробітної плати є недопустимими, тим більше під час воєнного стану. Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення № ПНС/ПЛ/2294/209-ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ПТ/ПС від 30.06.2025 винесена ПСМУ Держпраці правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямована постанова; з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення; та своєчасно.
Позивач у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом направлення повісток та оголошення та офіційному веб-порталі «Судова влада».
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Північно-східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці по справі про адміністративне правопорушення № ПНС/ПЛ/2294/209-ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ПТ/ПС від 30.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 188-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360 грн.
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення в частині невиконання законних вимог посадових осіб територіального органу, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, визначених приписом від 24.02.2025 № ПНС/ПЛ/2294/209/П, а саме: пунктом 1 припису 24.02.2025 № ТТНС/ПЛ/2294/209/П тимчасового адміністратора ПрАТ "СК "Саламандра" ОСОБА_1 зобов'язано у строк до 26.05.2025 вжити заходів щодо забезпечення виплати заробітної плати працівникам Товариства на умовах визначених трудовим договором.
Під час позапланової перевірки, проведеної з 21.02.2025 по 24.02.2025 (акт № ПНС/ПЛ/2294/209) встановлено, що у ПрАТ "СК "Саламандра" у період з червня 2024 року по лютий 2025 року виплата заробітної плати проводилась не регулярно, рідше двох разів на місяць через проміжок часу, шо перевищує 16 календарних днів, пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Зокрема, згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 661 сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на 01.02.2025 становила 903.5 тис. грн. перед 18 працівниками, з них: перед 8 працюючими та 10 звільненими.
За змістом письмової інформації, наданої посадовими особами ПрАТ "СК "Саламандра'', на момент проведення перевірки (станом на 24.02.2025) заборгованість з виплати заробітної плати становила 942.0 тис. грн. перед 18 працівниками з них:
перед 8 працюючими (з яких 5 жінок та 3 чоловіків) в сумі 862.6 тис. грн:
перед 10 звільненими (з яких 9 жінок та 1 чоловік) в сумі 79.4 тис. грн.
Не виплачена заробітна плата:
-за червень 2024 року - 61.4 тис. грн;
-за липень 2024 року - 110.6 тис. грн:
-за серпень 2024 року 154.3 тис. грн:
-за вересень 2024 року 117,7 тис. грн;
-за жовтень 2024 року 117. 8 тис. грн:
-за листопад 2024 року 117,7 тис. грн;
-за грудень 2024 року 113. І тис. грн:
-за січень 2025 року 110.9 тис. грн:
- за першу половину лютого 2025 року 38.5 тис. грн. Термін заборгованості складав - 8.5 місяців.
Отже, заробітна плата працівникам ПрАТ "СК "Саламандра" не виплачувалась на умовах визначених трудовим договором, чим порушено вимоги частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX. При позаплановій перевірці стану виконання припису, проведеної з 27.06.2025 по 30.06.2025, встановлено, що порушення не усунуто.
Згідно з виконавчим провадженням стягнуто на виплату заробітної плати одній звільненій працівниці Товариства: за червень місяць 2024 року - 5 514,25 грн, за липень місяць 2024 року 9 439,35 грн.
Тобто, виплата заборгованості по заробітній платі працівникам ПрАТ "СК "Саламандра" на виконання вимоги пункту 1 припису склала 14 953,60 грн.
Таким чином, з моменту попередньої перевірки заборгованість із виплати заробітної плати працівникам ПрАТ "СК "Саламандра" зменшилася лише на 15,0 тис. грн.
Виникла заборгованість із виплати заробітної плати працівникам ПрАТ "СК "Саламандра" за період з лютого по червень 2025 року.
Відповідно до кредитної оборотно-сальдової відомості по рахунку № 661 сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на 01.06.2025 становить 1329.2 тис. грн. перед 17 працівниками, з них: перед 8 працюючими та 9 звільненими.
За письмовою інформацією, наданою посадовими особами ПрАТ "СК "Саламандра", на момент проведення перевірки (станом на 30.06.2025) заборгованість з виплати заробітної плати становить 1383,9 тис. грн. перед 17 працівниками, з них:
перед 8 працюючими (з яких 5 жінок та 3 чоловіків) в сумі 1319.5 тис. грн;
перед 10 звільненими (з яких 9 жінок та 1 чоловік) в сумі 64,4 тис. грн.
Не виплачена заробітна плата:
-за червень 2024 року - 55.9 тис . грн;
-за липень 2024 року - 111.2 тис. грн;
-за серпень 2024 року 154.3 тис. грн:
-за вересень 2024 року 117.7 тис. грн;
-за жовтень 2024 року 1 І 7. 8 тис. грн;
-за листопад 2024 року 117.7 тис. грн:
-за грудень 2024 року 113,1 тис. грн:
-за січень 2025 року 110.9 тис. грн:
- за лютий 2025 року 110.9 тис. грн.:
- за березень 2025 року 109,4 тис. грн.:
- за квітень 2025 року 109, 3 тис. грн.:
- за травень 2025 року 111, 0 тис. грн.:
за першу половину червня 2025 року 54,7 тис. грн. Термін заборгованості складає 12. 5 місяців.
Дані суми заборгованості із виплати заробітної плати свідчать про невиконання вимог припису від 24.02.2025 № ПНС/ПЛ/2294/209/П, щодо приведення порядку виплати заробітної плати у відповідність до вимог статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Документи, які свідчать про вжиття заходів тимчасовим адміністратором щодо своєчасної виплати заробітної плати працівникам ПрАТ “СК “Саламандра» на умовах визначених трудовим договором при проведенні перевірки не надано.
Вимоги пункту 1 припису від 24.02.2025 № ПНС/ПЛ/2294/209/П тимчасовим адміністратором ПрАТ «СК «Саламандра» Лукашуком В. В. не виконано.
Як встановлено судом, Національний банк України ухвалив рішення № 166-рш про застосування ПрАТ “СК “Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій. Рішення про застосування заходу впливу набрало чинності 14 травня 2024 року.
14 травня 2024 року Національним банком України прийнято рішення № 167-рш про призначення тимчасової адміністрації в ПрАТ «СК «Саламандра» та відсторонення органів управління ПрАТ «СК «Саламандра» від управління. Тимчасовим адміністратором призначено Шкурка Віктора Михайловича.
Рішенням Правління Національного Банку України від 25 липня 2024 року № 273-рш достроково припинено повноваження тимчасового адміністратора ПрАТ «СК «Саламандра» Шкурка В.М. Призначено тимчасовим адміністратором ПрАТ «СК «Саламандра» незалежного експерта ОСОБА_1 .
24.06.2024 Господарським судом Полтавської області відкрито провадження у справі №917/943/24 за позовом Національного банку України до ПрАТ «СК «Саламандра» про ліквідацію.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/35687/24, що розглядається Київським окружним адміністративним судом.
На даний час підстави для зупинення провадження не відпали.
Постановами приватних виконавців від 29 серпня 2024 року, 26 вересня 2024 року, 27 вересня 2024 року, 28 січня 2025 року, 04 квітня 2025 року, 16 квітня 2025 року, 25 червня 2025 року в межах відкритих виконавчих проваджень накладені арешти на рахунки ПрАТ «СК «Саламандра».
Не погодившись із винесеною суб'єктом владних повноважень постановою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що постанова № ПНС/ПЛ/2294/209ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ ПТ/ПС від 30 червня 2025 року, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-6 КпАП України, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач як тимчасовий адміністратор, в межах наданих йому повноважень вчиняв дії щодо надходження коштів, а саме дострокового припинення Договору на строковий вклад (депозит), проте, після закінчення терміну зберігання вкладу, на кошти, що знаходились на ньому накладений арешт, а відтак неможливість вчасного погашення заборгованості із виплати заробітної плати не залежала від волі позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Регулювання трудових відносин всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини здійснює Кодекс законів про працю України (далі по тексту - КЗпПП).
Відповідно до статті 259 КЗпПП державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі по тексту - Положення № 96).
Відповідно до пункту 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно із пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Так, наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 173 затверджено Положення про Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі по тексту - Положення № 173).
Згідно із підпунктом 1 пункту 3 Положення № 173, основними завданнями Міжрегіонального управління є, зокрема, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що ПСМУ Держпраці є уповноваженим суб'єктом владних повноважень на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V).
У розумінні приписів статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
За приписами частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
за рішенням суду;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі по тексту - Порядок № 295).
Пунктами 19-26 Порядку № 295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.
Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.
У разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.
Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Колегією суддів встановлено, що за дорученням прем'єр-міністра України, Головним управлінням статистики у Полтавській області надано ПСМУ Держпраці перелік підприємств, якими станом на 27.01.2025 подано до Головного управління статистики у Полтавській області звіт за формою № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці» станом на 01.01.2025, зокрема, і ПрАТ «СК «Саламандра» із заборгованістю по виплаті заробітної плати у розмірі 836100 грн.
На підставі доручення прем'єр-міністра України та відповідно до наказу від 04.02.2025 та направлення від 07.02.2025 відповідачем у період з 21.02.2025 по 24.02.2025 проведено позаплановий захід державного контролю ПрАТ «СК «Саламандра» щодо дотримання вимог законодавства про працю, директором якого є ОСОБА_1 .
За змістом Акту від 24.02.2025 № ПНС/ПЛ/2294/209 позивачем допущено порушення вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме працівникам ПрАТ «СК «Саламандра» не виплачується заробітна плата.
За наслідками виявлених порушень контролюючим органом складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/ПЛ/2294/209/П від 24.02.2025, пунктом 1 якого зобов'язано тимчасового адміністратора ПрАТ «СК «Саламандра» ОСОБА_1 забезпечити додержання норм законодавства про працю та усунути порушення вимог частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо виплати заробітної плати працівникам ПрАТ «СК «Саламандра» зі строком виконання до 26.05.2025.
Невиконання вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ПНС/ПЛ/2294/209/П від 24.02.2025 щодо приведення порядку виплати заробітної плати у відповідність до вимог статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у встановлений строк слугувало підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 188-6 КУпАП шляхом накладення штрафу у розмірі 1360 грн.
Згідно зі статтею 188-6 КУпАП невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіальних органів щодо усунення порушень законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або недопущення посадових осіб цих органів до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, у якому звинувачується позивач, полягає у невиконанні припису посадових осіб ПСМУ Держпраці щодо усунення порушень законодавства про працю.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Тобто, особа, умисно не виконує припис відповідача.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (далі по тексту - Закон № 2136-IX) заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На виконання положень статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На виконання вимог частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом норм частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не спростовує факт невиконання вимог припису, однак з посиланням на об'єктивну неможливість такого виконання у встановлені строки через незалежні від нього причини наполягає на відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності у спірних правовідносинах.
Так, обґрунтовуючи відсутність у своїх діях будь-яких ознак вини, ОСОБА_1 вказував на те, що рішенням Правління Національного банку України № 167-рш від 14.05.2024 «Про застосування до ПрАТ «СК «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» відкликано ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг з 14.05.2024, що у розумінні положень частини 5 статті 123 Закону № 1909-IX, забороняє позивачу, як уповноваженій особі, виконувати грошові зобов'язання, строк виконання яких настав, а також вчиняти заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання. Крім того, позивач покликався на арешт органами ВДВС рахунків ПрАТ «СК «Саламандра», що унеможливлює погашення заборгованості із заробітної плати.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Правління Національного банку України № 167-рш від 14.05.2024 «Про застосування до ПрАТ «СК «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг» набрало законної сили 14.05.2024, тобто ще до винесення обов'язкового до виконання припису (24.02.2025).
Відомостей про скасування такого рішення або його відкликання матеріали справи не містять.
14 травня 2024 року Національним банком України також прийнято рішення №167-рш про призначення тимчасової адміністрації в ПрАТ «СК «Саламандра» та відсторонення органів управління ПрАТ «СК «Саламандра» від управління. Тимчасовим адміністратором призначено Шкурка Віктора Михайловича.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 66 Закону № 1909-IX прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13, 15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика.
У зв'язку із викладеним, Національний банк України звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про ліквідацію страховика - ПрАТ "СК "Саламандра".
Господарським судом Полтавської області в межах провадження у справі № 917/943/24 здійснюється розгляд питання про прийняття рішення про ліквідацію та призначення за вибором суду ліквідатора ПрАТ «СК «Саламандра».
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.09.2024 зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/35687/24, що розглядається Київським окружним адміністративним судом.
На даний час підстави для зупинення провадження не відпали.
Відносини у сфері страхування, визначення загальних правових засад здійснення діяльності із страхування, надання посередницьких послуг і спрямований на посилення захисту прав та законних інтересів клієнтів, у тому числі споживачів, шляхом встановлення вимог до системи управління, платоспроможності страховиків, філій страховиків-нерезидентів на території України та розкриття ними інформації, встановлює вимоги до порядку укладання, обслуговування та виконання договорів страхування та перестрахування, врегульовує питання інформаційного забезпечення договорів страхування та перестрахування і дій, що передують їх укладанню, а також державне регулювання та нагляд у сфері страхування здійснює Закон України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-IX (далі по тексту - Закон № 1909-IX).
Частиною 1 статті 123 Закону № 1909-IX визначено, що регулятор приймає рішення про відкликання ліцензії страховика одночасно з рішенням про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних з підстав, визначених статтею 124 цього Закону.
Згідно із частиною 5 статті 123 Закону № 1909-IX, з дати прийняття рішення про відкликання ліцензії страховика зупиняється виконання страховиком грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав, та припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадків виходу з ринку страховика без припинення юридичної особи.
Таким чином, з 14.05.2025 - дати прийняття рішення Правлінням Національного банку України № 167-рш від 14.05.2024 «Про застосування до ПрАТ «СК «Саламандра» заходу впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг», ПрАТ «СК «Саламандра» припинило виконувати грошові зобов'язання і зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав, та припинило заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2023 № 178 затверджено Положення про порядок призначення, здійснення та припинення тимчасової адміністрації страховика, кредитної спілки (далі - Положення № 178).
Пунктом 21-1 Положення № 178 визначено, що тимчасовий адміністратор зобов'язаний вжити заходів для забезпечення збереження активів, документів, інформації, систем обліку та реєстрації, баз даних страховика, кредитної спілки, організації збереження інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем кредитної спілки, а саме:
1) провести інвентаризацію активів і пасивів (зобов'язань), що належать страховику, кредитній спілці;
2) заходів щодо захисту майна страховика, кредитної спілки, визначених у підпункті 8 пункту 24 розділу III цього Положення;
3) скласти кошторис витрат тимчасової адміністрації;
4) тимчасово позбавити (за потреби) повноважень осіб, які відповідають за окремі ділянки роботи страховика, кредитної спілки, та надати повноваження обмеженій кількості довірених осіб з урахуванням вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг;
5) сформувати реєстр діючих договорів страхування (перестрахування), договорів про надання фінансових послуг, а також договорів, за якими є невиконані зобов'язання, на дату прийняття рішення про призначення тимчасової адміністрації;
6) скласти баланс станом на останній робочий день роботи тимчасової адміністрації;
7) провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності страховика, кредитної спілки;
8) скласти реєстр заявлених вимог щодо виплати страхового відшкодування, вимог кредиторів кредитної спілки станом на останній робочий день роботи тимчасової адміністрації;
9) організувати продовження приймання та формування пакетів документів щодо подій, які можуть бути визнані страховим випадком, з урахуванням умов договору страхування;
10) укласти зі страховиком (крім страховика, у якому він здійснює функції тимчасової адміністрації) договір страхування відповідальності перед третіми особами за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень тимчасового адміністратора (далі - договір страхування відповідальності), та договір страхування від нещасних випадків, що сталися під час здійснення повноважень тимчасового адміністратора (далі - договір страхування від нещасних випадків);
11) скласти реєстр активів для покриття технічних резервів, вимог кредиторів кредитної спілки станом на останній робочий день роботи тимчасової адміністрації;
12) інші заходи, необхідні для виконання завдань, визначених у пункті 21 розділу III цього Положення.
Колегією суддів встановлено, що на виконання вимог пункту 21-1 Положення № 178, ОСОБА_1 , як тимчасовим адміністратором ПрАТ «СК «Саламандра», 01.08.2024 направлено листа до Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України з проханням затвердити кошторис витрат, до якого, зокрема, було включено відповідні витрати на виплату заборгованості із заробітної плати.
20.09.2024 Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України розглянуто лист позивача та затверджено відповідний кошторис витрат тимчасової адміністрації ПрАТ «СК «Саламандра».
У свою чергу, оскільки постановами приватних виконавців від 29 серпня 2024 року, 26 вересня 2024 року, 27 вересня 2024 року, 28 січня 2025 року, 04 квітня 2025 року, 16 квітня 2025 року, 25 червня 2025 року в межах відкритих виконавчих проваджень накладено арешти на рахунки ПрАТ «СК «Саламандра», виконання кошторису, у тому числі, і в частині погашення заборгованості із заробітної плати, виявилось неможливим.
Також, відповідно до наявних у матеріалах справи листів, позивач, як тимчасовий адміністратор, в межах наданих йому повноважень вчиняв дії щодо надходження коштів з метою погашення заборгованості, а саме 01.07.2024 та 21.01.2025 ОСОБА_1 звертався до АБ «Кліринговий Дім» з метою дострокового припинення Договору на строковий вклад (депозит), у відповідь на що отримав відповідь про неможливість повернення таких коштів через накладений арешт.
Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 вчинялись активні дії з метою забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, що у повному обсязі підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
При цьому, з огляду на накладення арештів на рахунки ПрАТ «СК «Саламандра» своєчасне погашення заборгованості з виплати заробітної плати, у тому числі і на виконання припису відповідача від 24.02.2025, не залежало від волі позивача.
Таким чином, на переконання колегії суддів, позивач не мав об'єктивної можливості здійснити виплату працівникам заборгованості із заробітної плати у встановлений приписом термін (до 26.05.2025) з незалежних від нього причин (наявність арешту на рахунках ПрАТ «СК «Саламандра»), при цьому вживав усіх можливих заходів, спрямованих на таку виплату, що в свою чергу виключає наявність у його діях ознак вини, як обов'язкової ознаки для притягнення до відповідальності за статтею 188-6 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не надання відповідачем доказів наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення під час винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 , що правомірно мало наслідком визнання протиправною та скасування постанови №ПНС/ПЛ/2294/209ПНС/ПЛ/14263/ПАА024682/П/ ПТ/ПС від 30 червня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-6 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 17.11.2025 по справі № 554/10460/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко