19 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11664/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
16.10.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 22.10.2025), у якому, з урахуванням ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 12.11.2025 про повернення позивачу його позову в частині позовних вимог за період з 30.09.2024 по 15.04.2025, включно, просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області) щодо відмови йому в здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на відповідний календарний рік;
зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи з 16.04.2025 у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на відповідний календарний рік, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він має право на одержання пенсії як особа з інвалідністю ІІ групи у розмірі не нижчому за 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796-XII у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 230/96-ВР), після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 07.04.2021, яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-ХІІ та статтю 50 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII). На переконання позивачки, відповідач протиправно не виконує вказане рішення, виплачує пенсію у меншому розмірі та відмовляє у проведенні перерахунку пенсії.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 12.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на неможливість у цьому випадку застосовувати рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024, оскільки цим же рішенням відстрочено втрату чинності частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ зі змінами, а саме на три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами.
Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, яке пов'язане із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ.
30.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку його пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком проте ГУ ПФУ в Чернігівській області листом від 10.10.2025 № 2500-0202-8/67957 повідомило позивача про відмову щодо такого перерахунку пенсії, обґрунтовуючи свою відмову тим, що відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII зі змінами, внесеними Законом України від 29.06.2021 № 1584-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»» (далі - Закон № 1584-ІХ), які набрали чинності з 01.07.2021, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІ групи інвалідності - 4800,00 грн. Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII та з 01.03.2025 становить 8112, 33 грн, який складається з 7884, 57 грн - розмір пенсії по ІІ групі інвалідності (4800, 00 грн х 1,14 х 1, 197 х1,0796 х 1, 115), 227, 76 грн - щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю особам з інвалідністю ІІ групи, щодо яких встановлено причинний інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови йому в здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на відповідний календарний рік, звернулвся до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання про наявність в позивачки як особи, яка має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, права на перерахунок основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону №796-XII.
Згідно з частиною п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вже розглядав спір з подібними правовідносинами з метою забезпечення однакового застосування судами норм права та у постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24 розглядаючи справу, врахували попередні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, ухваленій у складі цієї ж палати, щодо необхідності застосування до правовідносин, пов'язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, норми статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР, констатувала, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід'ємну складову позитивного обов'язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв'язку з чим як при застосуванні статті 54 Закону № 796-XII для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже, підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним.
Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначила, що до правовідносин, пов'язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю норми статті 50 Закону № 796-ХІІ мають застосовуватись в редакції Закону № 230/96-ВР.
За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала, що правові висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі № 813/5002/17, від 16.06.2022 у справі № 644/8266/17 та інших, про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.
У зв'язку з наведеним, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважала за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні:
1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачена статтею 50 Закону № 796-XII, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід'ємну складову позитивного обов'язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв'язку з чим обмеження такого права є неприпустимим;
2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.
Застосовуючи правові висновки, викладені в зазначеній вище постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, а також висновки наведені у її ж постанові від 04.11.2025 у справі № 580/5022/24, до спірних правовідносин, що склались в цій справі, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, має право на перерахунок його основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.
Таким чином, оспорювані у цій справі дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови позивачеві в здійсненні перерахунку та виплати пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на відповідний календарний рік, не відповідають критеріям, визначеним у статті 2 КАС України та статті 19 Конституції України, у зв'язку із чим їх слід визнати протиправною та зобов'язати відповідача здійснити позивачу відповідний перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх задоволення у визначений судом спосіб.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п'ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 7, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у визначений судом спосіб.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 як потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, який є особою з інвалідністю ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 16.04.2025 основної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: відсутній; паспорт НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21390940).
Суддя Марія ДУБІНА