19 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5724/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору та шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
У встановлений судом строк подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій, окрім доданої копії платіжної інструкції №8B98-7H82-2XT3-9T7T від 10 грудня 2025 року про сплату судового збору у сумі 968,96 грн, також викладено обставини, які зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Так, позивач вказала, що корінець оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не містить інформації/запису про отримання його безпосередньо платником податків - ОСОБА_1 , яка наразі тимчасово проживає разом із сім'єю за межами України, здійснюючи нетривалі повернення в Україну, які зумовлені потребою в забезпеченні здійснення власної господарської діяльності. Лише у вересні 2025 року ОСОБА_1 дізналась про наявність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отримавши через Електронний кабінет ЄСІТС ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року в адміністративній справі №600/4114/25-а за позовом Головного управління ДПС в Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Отримавши через свого представника матеріали позову в адміністративній справі №600/4114/25-а та вважаючи безпідставними нараховані їй податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ОСОБА_1 і вирішила скористатися правом оскарження податкового повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05 травня 2025 року.
Наведені вище обставини, на думку позивача, свідчать про своєчасне звернення до суду з цим позовом.
Вказане суд розцінює як клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та зазначає таке.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд також звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 судом касаційної інстанції сформулювало такий правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм ПК України у взаємозв'язку з КАС України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом і у справі №600/3759/21-а (постанова від 05 серпня 2025 року).
Отже, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Оскільки оскаржуване у даному позові податкове повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 прийнято 05 травня 2025 року, і таке згідно з наявними матеріалами в адміністративному порядку ним не оскаржувалось, а з позовом про його скасування позивач звернулась до суду лише 04 грудня 2025 року, що вбачається з відмітки канцелярії суду на позовній заяві, то суд приходить до висновку про пропуск позивачем шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, надаючи оцінку доводам заявленого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що викладені позивачем обставини дійсно унеможливили її звернутися до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом у межах встановленого законом строку, оскільки фактично про оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 дізналась лише у вересні 2025 року. При цьому докази того, що позивач могла раніше дізнатись про прийняте відносно неї податкове повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05 травня 2025 року, в матеріалах справи відсутні.
Розглянувши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Підстави залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, а також враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Крім цього суд зазначає таке.
Згідно частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, третьої, шостої, восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З огляду на характер і зміст спірних у даній справі відносин, з метою з'ясування всіх обставин у справі, які мають значення для правильного її вирішення, суд вважає за необхідне витребувати у Головного управління ДПС у Чернівецькій області належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких було прийнято оскаржуване у даній справі рішення.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Керуючись статтями 9, 72-77, 79, 80, 122, 171, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
3. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
4. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
5. Справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
6. У разі заперечення проти позову встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
7. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
8. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які повинні відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Витребувати у Головного управління ДПС в Чернівецькій області належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких було прийнято податкове повідомлення-рішення №0118355-2412-2412-UA73060450000099566 від 05 травня 2025 року.
10. Для подання до суду витребуваних доказів установити Головному управлінню ДПС в Чернівецькій області строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
11. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк