про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
19 грудня 2025 року справа № 580/13824/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/13824/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (пров.Музейний 2-Д, м.Київ, 01001, ЄДРПОУ 43315602) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
16.12.2025 вх.№62720/25 Позивач у позовній заяві (документ сформований в підсистемі ЄСІТС 15.12.2025) просить:
- визнати протиправною бездіяльність Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.12.2025;
- зобов'язати Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України надати відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.12.2025.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду. Згідно з частиною 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими. Згідно з висновками ВС у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (відступ від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого) про визначення територіальної юрисдикції (підсудності), яке здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання. У 2025 в інших справах (№ 580/2407/25; №580/3165/25) Позивачем вказана адреса: АДРЕСА_2 , що може змінюватися у контексті свободи пересування та вільного вибору місця проживання.
Згідно ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з постановою від 7 лютого 2022 № 265 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), що визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (далі - Порядок декларування № 265). Відповідно до п. 4 Порядку декларування № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. Відповідно до п. 46 Порядку декларування № 265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою КМУ від 7 лютого 2022 № 265; формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою КМУ від 7 лютого 2022 № 265; за зверненням особи, що декларує/реєструє/знімає задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Оскільки зареєстроване місце проживання (перебування) підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, то у контексті територіальної підсудності до адміністративного позову Позивачем не доданий витяг з реєстру територіальної громади із підтвердженням зазначеного у адміністративному позові зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.1 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
У додатку до позовної заяви Позивач надає копію відповіді на запит від 09.12.2025 та 10.12.2025, проте не обгрунтовує обраний спосіб захисту і не окреслює зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Відповідо до частини першої статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України). Відповідно до статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання (частина друга статті 262 КАС України). Згідно з частиною третьою даної статті Кодексу підготовче засідання під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 262 Кодексу).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Згідно з частиною 2 ст. 263 КАС України визначено, що справи про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію розглядаються у строк не більше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відзив як спеціальний процесуальний документ безпосередньо пов'язаний щонайменше з двома конституційними принципами (засадами) судочинства, що закріплені в ч. 1 ст. 129 Основного Закону України: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відзив також нерозривно пов'язаний із правом особи на справедливий суд, яке гарантовано ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись ст.2, 5, 9, 12, 19, 80, 170, 171, 241-243, 248, 256, 258, 263, 294 КАС України, суд
Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі №580/13824/25, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Витребувати у Позивача докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання, що необхідно надати до суду до 05.01.2026.
Запропонувати ОСОБА_1 надати до суду обгрунтування змісту і характеру порушеного права за наявної у матеріалах позовної заяви відповіді за запит від 09.12.2025 та обраний спосіб захисту якого саме порушеного права.
Роз'яснити сторонам про використання електронного кабінету у системі Електронний суд з урахуванням інформації на офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду https://adm.ck.court.gov.ua/.
Роз'яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті розпочнеться через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та про можливість зупинення провадження згідно із п.5 ч.1 ст.236 КАС України за наявних клопотань/підтвердження доказами відповідних фактів.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали, протягом якого може бути поданий відзив на позовну заяву відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. До відзиву на позовну заяву мають бути додані докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів учасникам справи. Роз'яснити відповідачеві, що у разі не надання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
У частині порушення правил підсудності ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дати підписання.
Роз'яснити учасникам справи, що встановлені в ухвалі строки можуть бути продовжені за обгрунтованим клопотанням учасників відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не належить оскарженню.
Копію ухвали направити сторонам у справі, матеріали позовної заяви - відповідачу в підсистемі ЄСІТС (з 20 лютого 2024 року відповідач зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет).
Суддя Лариса ТРОФІМОВА