про залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2025 року справа № 580/13787/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі судді Л.В.Трофімової у письмовому провадженні перевірив матеріали адміністративної справи №580/13787/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ не зазначає) Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна 16, м. Київ, код ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
15.12.2025 вх. №62516/25 позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною та скасувати Довідку військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_2 №2025-1129-0917-5700-7 від 10.12.2025 в частині визначення ступеня придатності солдата ОСОБА_1 до військової служби;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України прийняти рішення про проведення контрольного медичного огляду солдата ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я Міністерства оборони України (Військово-медичному клінічному центрі) з метою об'єктивного визначення ступеня придатності до військової служби, з обов'язковим врахуванням наявних медичних документів про необхідність оперативного втручання на хребті.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Відповідно до п.4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обґрунтував зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах. Позивач не обґрунтував протиправності індивідуального акта ВЛК у контексті дотримання процедур, не враховує можливість оскарження постави як індивідуального акта та не зазначає ознак індивідуального акта щодо довідки.
Обираючи самостійний спосіб захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України позивач не обґрунтовує вимогу зобов'язального характеру у контексті ст.5 КАС України.
Про категорію спорів, в яких заявник обрав неефективний (передчасний) спосіб захисту за наявності альтернативного ефективного способу захисту йдеться в огляді судді ВС “Про позови, що не підлягають судовому розгляду» (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/698849/).
Можливі порушення ВЛК під час призову не є свідченням непридатності. Питання визначення діагнозу та придатності є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого ВЛК рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду. Адміністративний суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі №820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду.
Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною ( ОСОБА_2 . Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Відповідно до ст.12 Закону України від 02 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України “Про судоустрій і статус суддів», “Про доступ до судових рішень», “Про запобігання корупції», “Про виконавче провадження», “Про адміністративну процедуру». Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України “Про адміністративну процедуру», вони розглядаються у порядку, встановленому зазначеним Законом України.
Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України “Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).
Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України у спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).
Усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України до позову не наданий індивідуальний акт.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'яти днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права позивача обраним відповідачем у межах адміністративної процедури, редакції позовної заяви із належним чином оформленою інформацією про процедуру здійснену/ не здійснену відповідачем; надання до суду оскаржуваного індивідуального акта.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала складена, підписана 19.12.2025.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА