18 грудня 2025 року справа № 580/11456/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
14.10.2025 позивач у позовній заяві просить: стягнути з відповідча на користь військової частини НОМЕР_1 кошти у сумі 11551,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що службовим розслідуванням за фактом самовільного залишення місця проходження військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби ( АДРЕСА_1 ) та відсутності на службі без поважних причин ОСОБА_1 встановлено, що відповідач з 25.08.2025 не прибув для подальшого проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки від 28.08.2025 №1070 фінансово-економічного відділу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону станом на жовтень 2025 року залишок коштів, які отримані відповідачем без належної на те правової підстави, за час відсутності на військовій службі з 25.08.2025 по 31.08.2025 складає 8330,32 грн. Разом з тим відповідно до відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна - старшим солдатом ОСОБА_1 майно видане в тимчасове користування, а саме: Аптечка тактична ІFАК у кількості 1 шт, загальною вартістю 3221 грн 66 коп, тому позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, тому суд на підставі ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військової частини НОМЕР_3 . Наказом від 26.08.2025 №4406-АГ призначено службове розслідування відносно відповідача за фактом самовільного залишення місця проходження військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_1 ) старшим солдатом ОСОБА_1 та вважається таким, що самовільно залишив медичний центр з 25.08.2025, військовослужбовцю не зараховується період військової служби до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії з 25.08.2025 до дня повернення до виконання обов'язку. Виплату грошового, продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюється з 25.08.2025 до дня повернення до виконання військового обов'язку.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України 10.09.2025 №2970-ОД та висновку службового розслідування від 06.09.2025 №02.7/1425/25-СР за фактом неприбуття для подальшого проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_1 25.08.2025 інспектором прикордонної служби 2 категорії - снайпером другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону старшим солдатом Відповідно до довідки-розрахунку від 28.08.2025 №1070 фінансово-економічного відділу НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону старшому солдату ОСОБА_1 за час його відсутності на військовій службі, здійснювалась виплата грошового забезпечення у сумі 8 330,32 грн.
Разом з тим відповідно до відомості щодо визначення залишкової вартості військового майна - старшим солдатом ОСОБА_1 майно видане в тимчасове користування, а саме: Аптечка тактична ІРАК у кількості 1 шт., загальною вартістю 3 221 грн 66 коп.
Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не повернув позивачу переплату грошового забезпечення в сумі 11551,98 грн, останній звернувся із позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно із статтею 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон №160-IX).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Відповідно до ст. 4 Закону №160-IX особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону №160-IX переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
Пунктом 1 частини 1 ст. 6 Закону №160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Наказом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України 10.09.2025 №2970-ОД та висновком службового розслідування від 06.09.2025 №02.7/1425/25-СР за фактом неприбуття для подальшого проходження військово-лікарської комісії в ІНФОРМАЦІЯ_1 25.08.2025 інспектором прикордонної служби 2 категорії - снайпером другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону старшим солдатом ОСОБА_1 - являється підтвердженим.
Отже, за вищезазначений проміжок часу відповідач не виконував обов'язків військової служби, не прибув та не повідомив безпосереднього командира про своє місцезнаходження, тому суд дійшов висновку, що грошові кошти в розмірі 11551,98 грн виплачені відповідачеві без достатньої правової підстави та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
При прийнятті рішення у цій справі суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій вказано, що спори щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень віднесено до розгляду в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення зі служби.
Враховуючи встановлені судом обставини та норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги військової частини є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач є суб'єктом владних повноважень судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно нараховані та виплачені грошові кошти у сумі 11551 грн (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят один) 98 коп.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 “Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення суду складене 18.12.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО