16 грудня 2025 року справа № 580/9656/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/9656/25 за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради [представники позивача: Севастьянова А.В., діє на підставі довіреності від 16.04.2025 №11/1178, Соколовський М.Ю., діє на підставі довіреності від 06.01.2025 №11/65, Оськіна Н.І., діє на підставі довіреності від 18.11.2025 №12/3674] (вул.О.Дашковича 62, м.Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 02082522) до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області [самопредставництво/представник відповідача Коваль І.І., діє на підставі довіреності від 18.03.2024, Гришко І.А., діє на підставі довіреності від 14.02.2025] (вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40919584) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.
І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
27.08.2025 вх.№43111/25 позивач у позовній заяві просить (редакція від 09.09.2025 вх.№45337/25): визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області про встановлення порушення КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» вимог підпункту 8.2 пункту 8 Додатку 3 «Технічні вимоги до предмета закупівлі» до тендерної документації.
12.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
17.11.2025 суд здійснив перехід із спрощеного до загального провадження, продовжив строк проведення підготовчого провадження, яке закрив 08.12.2025 і призначив розгляд справи по суті.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обгрунтуванні позовних вимог зазначено:з метою автоматизації визначення вартості будівництва запроваджений програмний комплекс АВК-5. За результатом перевірки інженерами-кошторисниками документів ТОВ «Мотортєх» шляхом співставлення у файлі програмного комплексу у верії imd (формат 3.8.5) порушень розрахунків вимогам тендерної документації у частині параметів оновленої верії 3.10.0 чи відхилень не виявлено, позаяк вартість робіт Учасником розрахована з урахуванням п.3.4 Договору з урахуванням Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 (правильність кошторисних розрахунків не спростовується Відповідачем). У висновку йдеться про несвіпадіння версій програмного комплексу АВК-5. За умовами договору №788 визначений перелік невід'ємних додатків, проте окремих вимог до формату цих додатків Позивачем не встановлено. Висновок, що грунтується на особистій думці працівників Відповідача про порушення абз 4 п.49 Особливостей, є протиправним (Позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права складеним висновком). Котельня як об'єкт критичної інфраструктури ремонтувалась до опалювального сезону. Під час моніторингу встановлено: з питань визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення/розміщення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону з урахуванням Особливостей; надання інформації, документів у випадках, передбачених законом - порушень не встановлено. Вимогам про розірвання договору, що укладений за результатом перевірки порушує принцип пропорційності. У постанові ВС у справі №120/1297/20-а вказано, що індивідуальний акт не відповідає критеріям ч.2 ст.2 КАС України, зокрема: критерію пропорційності. Про відповідність розрахунків договірної ціни у верії imd (формат 3.8.5) параметрам оновленої верії 3.10.0 повідомлений орган перевірки у відповідь на запит інформації.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
30.09.2025 вх.№49241/25 у відзиві на позовну заяву вказано: складений висновок за результатом моніторингу відповідно до вимог ч.6, ч.7 статті 8 Закону №922 із фіксацією порушення (невідхилення - не відповідає умовам технічної специфікації) абзацу 2 пп.2 п.44 Особливостей за результатом розгляду тендерної пропозиції та визначення переможцем ТОВ «Мотортєх»; під час укладення договору порушення абзацу 4 п.49 Особливостей. Учасник ТОВ «Мотортєх» у складі тендерної пропозиції надав кошторисні розрахунки (договірну ціну, пояснювальну записку, локальний кошторис/кошториси, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат) в сканованому вигляді, що розроблені в програмному комплексі АВК-5 у версії 3.8.5 та у файлі програмного комплексу АВК-5 у верії 3.8.5, що не відповідає версії 3.10.0, вказаній у вимогах тендерної документації. Якщо Замовнику потрібні були лише кошторисні розрахунки, сформовані з урахуванням вимог кошторисних норм Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, то в технічних вимогах тендерної документації обов'язкова версія програмного комплексу АВК-5 не була би вказана. На офіційному сайті розробника міститься інформація щодо версії 3.8.5 застаріла і 3.10.0 оновлена з можливістю виправлення помилок та нових функцій. Умови договору повинні відповідати всім вимогам тендерної документації, що визначені Замовником, а не лише проєкту договору, що є додатком 4 до тендерної документації.Замовник за результатом відкритих торгів з особливостями уклав та оприлюднив в електронній системі закупівель договір, умови якого відрізняються від вимог тендерної документації, кошторисні розрахунки розроблені в програмному комплексі АВК-5 у версії 3.8.5, що не відповідає версії у вимогах тендерної документації. За результатом висновку Позивач не оприлюднив відомості про вжиті заходи, тому жодних прав Позивача складений висновок не порушує.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Комунальним підприємством теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради (КПТМ «Черкаситеплокомуненерго») в системі Prozorro проведена закупівля робіт- капітальний ремонт когенераційної установки Caterpillar G 3520 за класифікатором ДК 021-2015:45450000-6 інші завершальні будівельні роботи, ідентифікатор закупівлі UA-2025-06-24-013522-а; з переможцем ТОВ «Мотортєх» ЄДРПОУ 37113876 укладений договір підряду від 21.07.2025 №788 згідно додатку 4 до тендерної документації (відповідно до р.14 визначені додатки: договірна ціна, відомість ресурсів, локальний кошторис, розрахунок загальновиробничих витрат, пояснювальна записка, календарний графік виконання робіт, відомість обсягів робіт, інформація про ціни на матеріальні ресурси).
07.08.2025 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області розпочатий моніторинг, 18.08.2025 опублікований висновок про порушення КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» вимог абзацу 2 пп.2 п.44 та абзацу 4 п.49 Особливостей №1178 - договір №788 укладений без дотримання умов тендерної документації - порушено вимоги підпункту 8.2 пункту 8 Додатку 3 «Технічні вимоги до предмета закупівлі» до тендерної документації: учасник для підтвердження вартості робіт повинен надати кошторисні розрахунки (договірну ціну, пояснювальну записку, локальний кошторис/кошториси, підсумкову відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат) у сканованому вигляді та у файлах програмного комплексу АВК-5 (версія 3.10.0) або і інших програмних комплексах, затверджених Мінрегіонбудом з обмінним файлом. Зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема:шляхом припинення зобовязань за договором з дотриманням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, та відповідно до ч.8 с.8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчить про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку.
Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.
V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16 спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, є публічно-правовим.
Верховний Суд 06 червня 2024 у справі № 560/4308/22 висновує: рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII). За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України» утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов'язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43). Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Згідно з пунктом 15 статті 10 Закону № 2939-XII органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом (https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).
Ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18).
Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає усім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у статті 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями (висновки ВС у справі № 240/5019/18).
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922) є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У висновку обов'язково зазначаються, зокрема: зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (п.5 ч.7 ст.8 Закону № 922). У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю (ч.7 ст.8 Закону № 922). Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (п.32 ч.1 ст.1 Закону № 922). Технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об'єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги (п.33 ч.1 ст.1 Закону № 922).
Відповідно до постанови КМУ №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель (п.43), замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли п.2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей (п.44). Рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником відповідно до статті 33 Закону та цього пункту. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю автоматично формується електронною системою закупівель протягом одного дня з дати оприлюднення замовником рішення про визначення переможця процедури закупівлі в електронній системі закупівель (п.49).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Оскільки Відповідач здійснював моніторинг щодо виявлення ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в оприлюдненій інформації, то встановив, що надані документи у програмному комплексі АВК-5 у верії imd (формат 3.8.5) замість передбаченої верії 3.10.0, то на виконання вимог законодавства у сфері публічних закупівель правомірно встановив порушення, що зафіксував у п.2 висновку поряд з позицією про відсутність порушень за результатом аналізу інших питань, що сторонами не заперечується.
Надаючи оцінку доводам позивача, що не допущено порушень розрахунків вимогам тендерної документації у частині параметрів за результатом перевірки фахівції-кошторисників, суд встановив факт не відхилення пропозиції учасника, що не відповідала умовам технічної специфікації щодо використання вказаної у програмному комплексі АВК-5 верії 3.10.0, що і вказано у висновку Відповідача.
Надаючи оцінку доводам щодо пропорційності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд враховує те, що за результатом складеного і отриманого висновку Позивач не оприлюднив в системі закупівель жодної власної позиції про вжиті заходи чи про неможливість вжиття заходів відповідно до ч.8 с.8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, тому не довів порушеного права у спірних правовідносинах.
За результатом оцінених доказів та за відсутності звернень про розяснення чи відомостей про оприлюднині через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчить про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку щодо вжиття заходів суд не встановив надмірності визначених умов, що не призводили до порушення прав Позивача за наявних альтернатив вибору поведінки.
Відповідно до ч.8 ст.8 Закону №922 Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зобов'язанння Позивачеві здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень містить, зокрема певну вказівку щодо припинення договірних зобов'язань, проте Позивач не виконав приписів ч.8 ст.8 Закону №922 - за результатм ознайомлення з висновком не вчинив жлдних дій і не оприлюднив позицію через електронну систему закупівель, що свідчить про відсутність протиправного втручання Відповідача у будь-які права КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» у спірних правовідносинах.
Суд за результатом з'ясовних обставин справи, перевірених доводів, оцінених доказів не виявив порушеного права Позивача у змісті складеного правомірного, логічного, послідовного висновку за результатом моніторингу публічної закупівлі щодо тендерної пропозиції учасника ТОВ «Мотортєх» у форматі версії 3.8.5 замість оновленої версії 3.10.0 прорамного комплексу АВК-5 із встановленням порушення КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» вимог підпункту 8.2 пункту 8 Додатку 3 «Технічні вимоги до предмета закупівлі» до тендерної документації та покликання на ч.8 ст.8 Закону №922 щодо можливості Позивача звернутись за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку, а також виконання вимог про оприлюднення через електронну систему закупівель інформації/документів щодо аргументованих заперечень до висновку чи про причини неможливості усунення виявлених порушень, тому доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподілу не належать.
Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не належать.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення суду направити сторонам справи:
позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради [вул.О.Дашковича 62, м.Черкаси, 18002, ЄДРПОУ 02082522];
відповідач: Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області [вул. Смілянська 120/1, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40919584].
Рішення суду складене 19.12.2025.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА