Справа № 560/19047/25
18 грудня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 361 296,75 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ОСОБА_1 12.12.2025 подано зустрічний позов до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить:
1. Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 07.04.2025 №00/7402/2411, яким ОСОБА_1 нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6 096,00 грн. (шість тисяч дев'яносто шість гривень 00 коп.) за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання за затримку сплати орендної плати з фізичних осіб в розмірі 60 970,00 грн.
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 , виключивши інформацію щодо нарахування заборгованості (недоїмки) зі сплати недоїмки в сумі 24 881,19 грн. та пені в сумі 454,70 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
За таких обставин, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене до суду у строки, встановлені частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до суду 12.12.2025, а оскаржене податкове повідомлення-рішення отримав 24.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тобто позивач звернувся в суд з пропуском шестимісячного строку звернення.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Крім того, відповідно до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно зі ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено;
- доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.
- належним чином засвідчених копій доданих до зустрічного позову документів, з урахуванням вимог статті 94 КАС України (у двох примірниках).
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Зустрічний позов ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків зустрічного позову - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук