Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 грудня 2025 року № 520/15503/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі № 520/15503/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 13.10.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з часу звернення із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією на підставі довідок Харківської обласної прокуратури за №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати (посадовий оклад 37836,00 грн., надбавка за вислугу років 11350,80 грн.) та №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати надбавки, премії та інші виплати за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 (що становили 459000,63 грн., індексація грошових доходів 6522,20 грн., доплата за заміщення 505,00 грн.), відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року позов було задоволено.
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 520/15503/2020, в якій просить суд: роз'яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі №520/15503/2020 таким чином, що при його виконанні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області слід призначити, виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією на підставі довідок Харківської обласної прокуратури за №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати (посадовий оклад 37836,00 грн., надбавка за вислугу років 11350,80 грн.) та №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати надбавки, премії та інші виплати за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 (що становили 459000,63 грн., індексація грошових доходів 6522,20 грн., доплата за заміщення 505,00 грн.), та в подальшому проводити перерахунки пенсії за вислугу років і здійснювати виплати перерахованої пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 року, без обмеження максимального (граничного) розміру виплати пенсії за вислугу років та максимального (граничного) розміру заробітної плати для призначення, перерахунку пенсії за вислугу років, а також без обмежень призначення, виплати та перерахунку пенсії за вислугу років, встановлених Законами України № 2148-VIII від 03.10.2017, №1058-IV від 09.07.2003, № 1697-VII від 14.10.2014, № 3668-VI від 08.07.2011, №213-VIII від 02.03.2015 та №1788-XII від 05.11.1991, незалежно від того чи припинено роботу в органах прокуратури на час звернення за призначенням та перерахунком пенсії за вислугу років, або вона продовжується.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник вказав, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 на даний час не виконується оскільки є незрозумілим для суб'єкта владних повноважень, який здійснює його виконання, а саме Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в частині порядку здійснення призначення, нарахування, подальшого перерахунку та виплати позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року без обмеження її максимального розміру, враховуючи наявність низки нормативних актів, у тому числі Законів України № 2148-VIII від 03.10.2017, №1058-IV від 09.07.2003, № 1697-VII від 14.10.2014, № 3668-VI від 08.07.2011, №213-VIII від 02.03.2015, №1788-XII від 05.11.1991, які по різному регулюють порядок виплати вказаної пенсії.
Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву про роз'яснення рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання про роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що рішення від 09.12.2020 у даній справі було ухвалене в порядку спрощеного провадження, суд вважає за можливе розглянути подану заяву без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 у адміністративній справі №520/15503/2020 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення від 13.10.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з часу звернення із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією на підставі довідок Харківської обласної прокуратури за №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати (посадовий оклад 37836,00 грн., надбавка за вислугу років 11350,80 грн.) та №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати надбавки, премії та інші виплати за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 (що становили 459000,63 грн., індексація грошових доходів 6522,20 грн., доплата за заміщення 505,00 грн.), відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111.
Рішення суду набрало законної сили 29.01.2021.
Враховуючи зміст рішення, суд вказує, що позивачем дотримано строки, передбачені ч.2 ст.254 КАС України, для подання заяви про роз'яснення рішення.
Розглядаючи вказану заяву, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, заява про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню в разі встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим.
Можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення передбачена з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що положеннями ст.ст. 22, 58 Конституції України гарантовано, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням викладеного, відповідач при здійсненні призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу за вислугу років має застосовувати саме положення ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111, оскільки наступними нормативними актами, в порушення ст.22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Відповідно до частини 14 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111 пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Прокурори і слідчі прокуратури, яким призначено пенсію за вислугу років і які працюють на прокурорсько-слідчих посадах, мають право одержувати заробітну плату відповідно до законодавства.
Приписами ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII також визначено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються органами Пенсійного фонду України і виплачуються в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Відтак, оскільки у судовому порядку підтверджено право позивача на пенсію за ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII, останній має також право на перерахунок призначеної пенсії відповідно до наведеної норми.
Суд зауважує, що при перерахунку пенсії позивача має також застосовуватися відповідна норма ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111, а виплата перерахованої пенсії повинна здійснюватися також без обмеження її максимального розміру, оскільки наступні законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг соціальних гарантій, на позивача не розповсюджуються.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) від 3 квітня 2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що поставлені питання охоплюються сферою застосування ст.254 КАС України, у зв'язку з чим, заява позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.243, 248, 254, 295 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року по адміністративній справі №520/15503/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Роз'яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі № 520/15503/2020 таким чином, що при його виконанні Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області слід призначити, виплачувати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років із розрахунку 90 відсотків від середнього розміру щомісячної заробітної плати, обчисленого за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією на підставі довідок Харківської обласної прокуратури за №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати (посадовий оклад 37836,00 грн., надбавка за вислугу років 11350,80 грн.) та №21-31 від 07.10.2020 про складові заробітної плати надбавки, премії та інші виплати за період з 01.10.2018 по 30.09.2020 (що становили 459000,63 грн., індексація грошових доходів 6522,20 грн., доплата за заміщення 505,00 грн.), та в подальшому проводити перерахунки пенсії за вислугу років і здійснювати виплати перерахованої пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993 року, у редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001 року, без обмеження максимального (граничного) розміру виплати пенсії за вислугу років та максимального (граничного) розміру заробітної плати для призначення, перерахунку пенсії за вислугу років, а також без обмежень призначення, виплати та перерахунку пенсії за вислугу років, встановлених Законами України № 2148-VIII від 03.10.2017, №1058-IV від 09.07.2003, № 1697-VII від 14.10.2014, № 3668-VI від 08.07.2011, №213-VIII від 02.03.2015 та №1788-XII від 05.11.1991, незалежно від того чи припинено роботу в органах прокуратури на час звернення за призначенням та перерахунком пенсії за вислугу років, або вона продовжується.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Тітов О.М.