Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 грудня 2025 р. № 520/14331/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- рішення від 24.04.2025 № 104650017481 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) про відмову зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986; період ведення підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999 та призначити пенсію за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) визнати протиправним та скасувати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986; період ведення підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, призначити пенсію за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та виплачувати її, починаючи з дня звернення, а саме: 17.04.2025.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення від 24.04.2025 № 104650017481 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову зарахувати до страхового стажу період проходження ним строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986 та період ведення підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, та яким відмовлено у призначенні йому пенсії за віком, є протиправним та таким, що порушує його законні права та інтереси щодо належного пенсійного забезпечення, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.
Згідно з ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) 17 квітня 2025 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) від 24.04.2025 № 104650017481 йому було відмовлено у призначені пенсії.
Так, у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що до загального страхового стажу позивача не зараховано період проходження ним строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986, оскільки у документі не читається дата та місяць народження заявника та не зараховано період ведення ним підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, оскільки відсутня інформація щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, тому вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком.
Вважаючи рішення відповідача від 24.04.2025 № 104650017481 про відмову у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу та призначенні пенсії за віком протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період проходження позивачем строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 у справі № 683/1774/16-а та у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 6 Порядку №637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Відповідно до п.п. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 від 29 липня 1993 року усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 від 29 липня 1993 року у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Судом встановлено, що в наданій позивачем до позовної заяви копії трудової книжки серії НОМЕР_3 від 13.06.1984 міститься запис 7, яким підтверджується, що в період з 11.11.1986 по 01.06.1988 позивач проходив службу в Радянській армії згідно військового квитка № НОМЕР_4 від 11.11.1986.
Посилання відповідача, що у військовому документі не читається дата та місяць народження заявника суд вважає необґрунтованим, оскільки трудова книжка позивача містить вичерпні відомості про його військову службу та є основним документом, що підтверджує зазначений період проходження строкової військової служби, а тому відповідач протиправно відмовив позивачу в зарахуванні до страхового стажу спірного періоду, що свідчить про протиправність рішення відповідача від 24.04.2025 № 104650017481 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду проходження ним строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 та наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати спірний період до страхового стажу позивача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період ведення позивачем підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
З огляду на положення вказаних норм права суд зазначає, що законодавцем передбачена можливість зарахування до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності, при цьому, період провадження підприємницької діяльності за період з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців незалежно від сум сплачених ними страхових внесків. Для цього достатньо лише надання довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності.
Суд зазначає, що відповідно до положень Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності по загальній системі оподаткування до 01 липня 2000 року зараховується в страховий стаж за умови надання документів про сплату страхових внесків.
Проте, суд звертає увагу, що вказаний Порядок не визначає підстав (порядок) зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності позивача з 01.12.1994 по 31.12.1999, оскільки в цьому Порядку йдеться про зарахування періодів підприємницької діяльності до 1 травня 1993 (для спрощеної системи оподаткування) та до 01 липня 2000 року (для підприємців, які перебували на загальній системі оподаткування).
Позивачем в підтвердження ведення ним підприємницької діяльності до позовної заяви надано листа ГУ ДПС у Луганській області №830/6/12-32-24-10-04 від 12.03.2024, додаток до листа ГУ ДПС у Луганській області про сплату ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) єдиного соціального внеску у період з жовтня 2013 року по липень 2014, за березень 2015 та за лютий 2018 року, копію виписки серії АД №625380 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якої вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрований як ФОП 01.12.1994 та взятий на облік в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська ГУ Міндоходів як платник єдиного внеску, копію свідоцтва серії НОМЕР_5 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, з якої також вбачається, що реєстрація ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як ФОП здійснена 01.12.1994.
З листа ГУ ДПС у Луганській області №830/6/12-32-24-10-04 від 12.03.2024 вбачається, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебував на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області (м. Луганськ) як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 27.04.2017.
Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України з 27.01.2012 по 01.10.2014 ОСОБА_1 застосовував спрощену систему оподаткування.
Щодо попередніх періодів податковий орган повідомляє, що наказом ДПС від 24.12.2012 №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 в органах ДПС усіх рівнів введено в експлуатацію ІКС «Податковий блок», в якій інформація щодо системи оподаткування до 2012 року, відсутня, Інформаційні системи, які експлуатувалися органами податкової служби до 2012 року велися на локальних серверах.
У зв'язку, з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та тимчасовою окупацією території Луганської області, Головним управлінням ДПС, у Луганській області втрачено контроль над адміністративними будівлями та майном територіальних органів.
Враховуючи вищевикладене, надати позивачу довідку про систему оподаткування з 01.121994 по 31.12.2011 неможливо.
Суд зауважує, що фактично у спірному випадку пенсійне законодавство не дає чіткої відповіді на питання щодо можливості зарахування до страхового стажу періодів здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999 без надання документів про сплату страхових внесків.
В той же час, чітко визначеною позицією законодавця є можливість зарахування до страхового стажу період провадження підприємницької діяльності з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р., при цьому, на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а не на підставі довідки про сплачені страхові внески.
Визначений період по 31 грудня 2003 року обумовлений тим, що з 01.01.2004 набрав чинність Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, яким вперше визначено поняття страхового стажу як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таким чином, враховуючи те, що позивач здійснював підприємницьку діяльність в період до набрання чинності Законом №1058, а законодавець передбачав можливість зарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності до 31.12.2013 на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, то враховуючи конституційне право особи на пенсійне забезпечення, а також приймаючи до уваги однаковий правовий статус «суб'єкта підприємницької діяльності», який існував як в період здійснення позивачем підприємницької діяльності так і в період з 01.01.1998 (період зазначений в Законі №1058), суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача період ведення ним підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивача період ведення ним підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 та виплачувати її, починаючи з дня звернення, а саме: 17.04.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 № 22-1", заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Суд зазначає, що наразі вирішується питання про зарахування до страхового стажу позивача період проходження ним строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986 та період ведення ним підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, а також призначення та виплату пенсії за віком.
Зміст постанови правління ПФУ №22-1 свідчить про те, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера для здійснення її виплати.
Заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", подану позивачем до пенсійного органу, за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, за результатами розгляду якої в призначенні позивачу пенсії за віком відмовлено.
Згідно матеріалів справи, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 08.08.2022 №3244-7001407530, копія якої додана до позову, з якої вбачається, що фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .
Оскільки електронну пенсійну справу позивача сформовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, пенсію позивачу не призначено, відповідно, не передано електронну пенсійну справу до ПФУ за місцем фактичного проживання позивача для її виплати, доказів перебування позивача на обліку у органах Пенсійного фонду України матеріали справи не містять, позовні вимоги в частині виплачувати пенсію, починаючи з дня звернення, а саме: 17.04.2025, пред'явлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не підлягають задоволенню.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно проведено розрахунок страхового стажу роботи позивача та протиправно не зараховано спірні період проходження ним строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986 та період ведення ним підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999.
Також, суд звертає увагу, що уповноваженим органом для обрахунку та призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати документи, яким не надана оцінка, встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права та встановлювати наявний стаж на призначення пенсії.
Таким чином, у спірних правовідносинах суд не вправі зобов'язати відповідача призначити пенсію, оскільки пенсійним органом при прийнятті оскаржуваного позивачем рішення не належним чином вирішено питання щодо врахування періодів роботи позивача до страхового стажу, а тому суд не має права перебирати на себе функції Пенсійного фонду щодо вирішення питання наявності належного страхового стажу позивача для призначення йому пенсії, оскільки вони є дискреційними повноваженнями пенсійних органів.
Отже, вимога про зобов'язання призначити пенсію позивачу підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсію за віком, з дня звернення, а саме: 17.04.2025.
З огляду на вище встановлені обставини, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області діяло всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення, не зарахувавши спірні періоди роботи позивача до його страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправним та скасування рішення від 24.04.2025 № 104650017481 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986; період ведення підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999 та про відмову призначити пенсію за віком ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу період проходження позивачем строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986, період ведення ним підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, та повторно розглянути питання про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), починаючи з дня звернення, а саме: з 17.04.2025.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.04.2025 № 104650017481 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) про відмову зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986; період ведення підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999 та про відмову призначити пенсію за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби з 11.11.1986 по 27.05.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_1 від 11.11.1986; період ведення підприємницької діяльності з 01.12.1994 по 31.12.1999, та повторно розглянути питання про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) з дня звернення, а саме: з 17.04.2025.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в загальному розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов