Справа № 643/16110/25
Провадження № 2-о/643/478/25
18.12.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Замікули Б.С.,
за участі секретаря судового засідання - Каратаєвої Я.В.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Сафіної О.Т. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сафіна О.Т., звернулась до Салтівського районного суду міста Харкова із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила: встановити факт проживання ОСОБА_2 , в квартирі за адресою:
АДРЕСА_1 , як члена сім'ї, з її матір'ю ОСОБА_1 , для визначення кола осіб, які мають право на одноразову допомогу сім'ї, а саме встановити факт сімейних відносин між матір'ю та донькою для отримання одноразової страхової допомоги.
В обґрунтування поданої заяви зазначається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є рідною дочкою заявниці, працювала в Регіональній філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 2014 по 07.06.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок обстрілів збройними силами російської федерації м. Харкова
ОСОБА_2 загинула, що підтверджується актом спеціального розслідування нещасного випадку.
08.08.2025 заявниця звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про виплату їй одноразової страхової виплати, як члену сім'ї загиблої.
Рішенням начальника відділу призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг ГУ ПФУ в Харківській області від 12.08.2025 № 20001-102008820-2025-1 відмовлено у здійсненні виплат, оскільки заявницею не доведено, що ОСОБА_2 є її членом сім'ї. Водночас, законодавством, яким керується у своїй роботі посадові особи ПФУ, не визначено коло осіб, що належать до членів сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.
У зв'язку з цим заявниця просить встановити факт її проживання із ОСОБА_2 , однією сім'єю з метою отримання права на одноразову страхову виплату.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 06.10.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами окремого провадження. Заінтересованій особі запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали подати до суду письмові заперечення проти заяви та докази, якими вони обґрунтовуються, або відзив щодо вимог заявника.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник, адвокат Сафіна О.Т., підтримали заяву та просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - ГУ ПФУ в Харківській області до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У визначеній ухвалою суду строк письмових заперечень проти заяви не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Тому справа розглядалась за відсутності представника ГУ ПФУ в Харківській області на підставі наданих заявником доказів.
Враховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом ЗАГС Виборзького району Ленінграда, РРФСР (нині - росія) від 17.08.1990.
Вказана дата та місце народження ОСОБА_2 також зазначена у копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 26.08.2006 Московським РВ ГУ МВС України в Харківській області.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 23.09.2025, наданої на запит суду, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26.08.2006 по 12.06.2025 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 05.11.2004 Московським РВ ГУ МВС України в Харківській області, місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно копії листа начальника Харківського районного управління поліції № 2 ГУ НП в Харківській області від 06.12.2025 вбачається, що в ході опитування мешканців сусідніх квартир, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 останні підтвердили спільне мешкання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 .
Представник заявника також надала до суду копію Акта від 31.07.2025 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.06.2025 о 17 год. 35 хв. в регіональній філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», в якому зазначено наступне.
«07.06.2025 з 9 години ранку в.о. начальника структурного підрозділу «Дитяча залізниця «Мала Південна» ОСОБА_2 […] відповідно до графіка роботи знаходились на робочих місцях та виконували свої обов'язки. Близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_2 […] знаходились на вулиці біля входу до учбового приміщення. Приблизно о 17 год. 35 хв. пролунав вибух […]. Приблизно о 17 год. 40 хв. на місце події почали прибувати за викликом машина швидкої допомоги та спеціалізовані служби. Лікарі швидкої медичної допомоги оглянули ОСОБА_2 , констатували її смерть».
Як слідує зі змісту вказаного акта, причиною загибелі ОСОБА_2 є обстріл військовослужбовцями збройних сил російської федерації цивільних об'єктів, розташованих на території Шевченківського району м. Харкова, попередньо «КАБ», який влучив за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 12.06.2025, виданого Першим відділом ДРАЦС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові.
Рішенням начальника відділу призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг ГУ ПФУ в Харківській області від 12.08.2025 № 20001-102008820-2025-1 ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні одноразової допомоги як члену сім'ї потерпілої внаслідок нещасного випадку на виробництві, оскільки заявницею не надано підтвердження, що вона та її загибла дочка
ОСОБА_2 є членами сім'ї в розумінні ст. 3 СК України.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що вони є сусідами ОСОБА_1 , оскільки мешкають із нею одному будинку тривалий час та підтримують із нею дружні відносини. Також свідки повідомили, що ОСОБА_1 постійно проживала разом зі своєю дочкою ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Характеризували їх як доброзичливих та порядних людей. Окремо зазначили, що
ОСОБА_2 не мала власної сім'ї та дітей, а тому постійно мешкала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , вони вели спільне господарство та піклувались один про одного.
Дослідивши доводи заяви, заслухавши пояснення заявниці та її представника, показання свідків, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як визначено ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21.
Судом установлено, що факт, про встановлення якого просить заявниця, має юридичне значення, при цьому спір про право цивільне відсутній.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
При цьому дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 СК України).
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV).
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачуються: одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Аналогічне положення визначено у п. 1 розділу IX Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Правління ПФУ від 26.01.2024 № 4-1, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2024 за № 353/41698 (далі - Порядок).
Як вже зазначалось раніше, заявниці було відмовлено у виплаті їй одноразової допомоги через те, що Законом № 1105-XIV та Порядком, не визначено коло осіб, що належать до членів сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Вирішуючи питання про встановлення факту сімейних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для отримання одноразової страхової допомоги, суд зазначає, що законодавством не визначено перелік доказів, якими підтверджується наведені обставини, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
На переконання суду, належними та допустимими доказами сімейних відносин між матір'ю та донькою, в розумінні Закону № 1105-XIV, що надає право члену сім'ї право на отримання одноразової страхової допомоги є, зокрема, докази їх спільного проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, наявності у сторін спільного бюджету, відсутність у
ОСОБА_2 власної сім'ї, інші докази, які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних членам сім'ї, які мешкають разом.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно визначення, наведеного у ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою.
Судом встановлено, що згідно довідки від 23.09.2025, наданої на запит суду, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 26.08.2006 по 12.06.2025 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою також зареєстрована заявниця.
Відтак, враховуючи кровну спорідненість між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , їх спільне проживання за однією адресою, показання свідків, відсутність даних про перебування ОСОБА_2 у шлюбі та наявності у неї дітей, проживання в іншому місці, відмінному від місця проживання заявниці, відсутність жодних заперечень від заінтересованої особи, суд вважає, що факт проживання ОСОБА_1 разом із її загиблою дочкою ОСОБА_2 як члени однієї сім'ї не викликає у суду сумнівів.
Враховуючи наведене, аналізуючи подані до суду докази кожен окремо та в сукупності між собою, суд установив, що заявниця ОСОБА_1 та її загибла дочка ОСОБА_2 мешкали разом у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , як члени сім'ї, а відтак, заявниця має право на отримання відповідної одноразової допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
За таких обставин суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а відтак заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 11, 76, 81, 263-265, 293, 315, 318, 319, ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_2 в квартирі за адресою:
АДРЕСА_2 , як члена сім'ї з її матір'ю ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження юридичної особи: м. Харків, майдан Свободи, Держпром,
3 під'їзд, 2 поверх.
Суддя Борис ЗАМІКУЛА