Справа № 2018/1787/2012
н/п 6/953/429/25
"16" грудня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
18 листопада 2025 року до суду надійшли заяви представника - адвоката Федосенко Н.А. в інтересах ОСОБА_1 (далі: заявник-1) та ОСОБА_2 (далі: заявник-2), заінтересовані особи: ОСОБА_3 (далі: заінтересована особа-1), Шевченківський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ (далі: заінтересована особа-2), ДССД ХМР (далі: заінтересована особа-3) про заміну стягувача у виконавчому листі 2/2018/1368/2012/09 з виконання рішення Київським районним судом м. Харкова від 02.10.2012.
19.11.2025 ухвалою суду вказані заяви об'єднані.
В обґрунтування поданих заяв заявники посилались на ухвалення 02.10.2012 Київським районним судом м. Харкова рішення про стягнення з заінтересованої особи-1 на користь матері заявників, - ОСОБА_1 аліментів на утримання заявників, загибель 09.09.2022 стягувача ОСОБА_1 , перебування заявників на утриманні бабусі та дідуся, несплату аліментів заінтересованою особою-1.
Заінтересована особа-1 проти задоволення заяв заперечував, посилаючись на утримання дітей, сплату аліментів, погіршення відносин з заявниками за втручання тещи ОСОБА_4 та її доньки ОСОБА_5 , перебування на розгляді суду позову про повернення дітей.
Представник заінтересованої особи-1 проти задоволення заяв заперечувала, посилалась на постанову ВП Верховного суду від 08.02.2022, зазначивши відсутність підстав заміни сторони у закінченому виконавчому провадженні, відсутність підстав відновлення закінченого виконавчого провадження.
До судового засідання учасники справи та заінтересовані особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились. Представник заявників та представник заінтересованої особи-1, заінтересована особа-2 розгляд справи просили здійснювати за своєї відсутності. Заінтересована особа-3 причину неявки не сповістила.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Зважаючи на викладене, суд розглядає заяви за відсутності заявників та заінтересованих осіб, на підставі наявних матеріалів.
Судом встановлені наступні обставини:
02.10.2012 рішенням Київського районного суду м. Харкова ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення ними повноліття.
Вищезазначене рішення перебувало на виконанні Шевченківського ВДВС у м. Харкові СМУМЮ, ВП №50053194, №50053558, що підтверджено листом №168844 від 21.10.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , загинула, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.09.2022.
27.09.2022 державним виконавцем Шевченківського ВДАС у м. Харкові СМУМЮ виконавчі провадження №50053194, №50053558 закінчені на підставі п.3 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», що підтверджено листом №168844 від 21.10.2025.
13.07.2023 неповнолітня ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_2 влаштовані у родину своєї баби ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягами з наказів №89 і №90 Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей.
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить наступного:
Згідно із ст.129 Конституції України та ст.2 ЦПК України однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення.
За змістом ст.129-1 ЦПК України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України визначена обов'язковість судового рішення.
У контексті положень ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2, 18 ЦПК України виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією із гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі.
Згідно зі ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст.55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст.55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч.5 ст.442 ЦПК України.
Особа, на користь якої виданий виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.
На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст.442 ЦПК України з урахуванням підстав, ст.55 ЦПК України. У цьому випадку приписи ст.442 ЦПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом із положеннями ст.55 ЦПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Частина 1 ст.55 ЦПК України передбачає, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника, передбачене п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» слід розуміти як стосовні, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва, про що зазначено у п.8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 523/2357/20.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (ч.1, ч.2 ст.55 ЦПК України).
Відповідно до ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України.
Статтею 32 ЦК України визначено, що крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
У ч.2 ст.247 СК України визначено, що встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
Одним із найважливіших правових документів, стосовних захисту прав дітей, є Конвенція про права дитини 1989 року. Україна ратифікувала цю Конвенцію, взявши на себе зобов'язання докладати всіх можливих зусиль, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, що визначено ст. 18 Конвенції. Аналогічні положення містяться у ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-ІІІ від 26.04.2021.
Враховуючи, що стягувач - мати заявників загинула, аліменти є власністю дитини, а заявники влаштовані у родину ОСОБА_4 , тобто проживають окремо від боржника, рішення суду не виконане, строк пред'явлення виконавчого листа не сплив, а вирішення питання відновлення провадження можливе лише за заявою правонаступника, керуючись найкращими інтересами дітей, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження.
Доводи заінтересованої особи-1 про сплату аліментів, піклування про дітей та подачу позову про їх повернення, за встановлених судом обставин, вищевикладеного висновку не змінюють.
Можливість подальшого ухвалення судом рішення про задоволення позову та повернення заінтересованій особі-1 дітей, не позбавлятиме його права звернення до суду із заявою про звільнення від сплати аліментів, а посилання представника заінтересованої особи-1 на закінчення виконавчих проваджень, як обставину, що унеможливлює заміну сторони в них, як і на відсутність підстав для їх поновлення, за обов'язку суду з забезпечення контролю за виконанням судового рішення, зокрема, шляхом заміни правонаступника у виконавчому документі на будь-якій стадії судового процесу, - безпідставні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Керуючись ст. 55, 442, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про заміну сторони виконавчого провадження, - задовольнити.
Замінити сторону у виконавчому листі №2/2018/1368/2012/09 з виконання рішення Київським районним судом м. Харкова від 02.10.2012 у справі №2018/1787/2012 (н/п 2/2018/1368/2012).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений 19.12.2025.
Суддя Н.В. Єфіменко