Справа № 362/9445/25
Провадження № 1-кп/362/803/25
Іменем України
18.12.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12025111140000137 від 19.02.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м Києві, українець, громадянин України, розлучений, освіта середня працює без укладення трудової угоди різноробом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , раніше судимий: 18.09.2023 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, які відбув 05.02.2024, та 17.09.2024 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, які відбув 18.06.2025,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , тобто вони перебувають у сімейних відносинах протягом тривалого часу, пов'язані між собою спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Так, тривалий час ОСОБА_5 систематично вчиняє стосовно своєї матері ОСОБА_4 домашнє насильство, що виражається у висловлюванні на її адресу образ грубою нецензурною лайкою, залякуваннях, застосуванні фізичного та психологічного насильства, що принижує її гідність, спричиняє емоційну невпевненість та побоювання за свою безпеку у потерпілої, що призводить до психічних страждань останньої. Протягом 2025 року ОСОБА_5 судом неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням на нього адміністративних стягнень, зокрема: 21.05.2025, 15.07.2025 та 12.08.2025. Усі рішення набрали законної сили. Однак ОСОБА_5 продовжив вчинення умисних систематичних дій, направлених на вчинення домашнього насильства стосовно своєї матері ОСОБА_4 , та вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
10.09.2025 близько 13:00 год. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 висловлював на адресу ОСОБА_4 образи грубою нецензурною лайкою, залякування та застосував психологічне насильство відносно останньої. Внаслідок вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_5 у ОСОБА_4 виникли зміни в психоемоційному стані у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страху за здоров'я та безпеку, що призводить до погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя.
ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив, що ображав матір нецензурною лайкою і пояснив, що вона постійно робить йому зауваження, а тому і виникають конфлікти. Не заперечив, що неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Пообіцяв у майбутньому не ображати матір, просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що проживає з сином разом після того, як він розлучився. Син постійно ображає і принижує її. Час від часу виганяє з будинку, а тому змушена ночувати у підсобних приміщеннях. Тривалий час вона терпіла. Потім вирішила звернутися до поліції за захистом, сина притягували до відповідальності, але після того, як він вживає алкогольні напої, то все повторюється, він палить у ліжку, справляє там нужду. Того дня син знову прийшов додому у нетверезому стані та почав виражатися в її адресу нецензурною лайкою та погрожувати. Вона викликала працівників поліції. Наголосила, що стан її здоров'я погіршився, у неї піднімається тиск після сварок, вона страждає на безсоння, переживає психологічні страждання. Просила суд обмежити доступ сина до неї, бо потребує лікування.
Свідок ОСОБА_6 до суду не прибула, прокурор відмовився від допиту цього свідка, інші учасники судового провадження не наполягали на допиті цього свідка.
Також судом також досліджено письмові докази, що підтверджують вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме:
-протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.09.2025;
-висновок судово-психіатричного експерта ДУ «Інститут судової психіатрії ИОЗ України» № 1533 від 05.11.2025, яким констатовано, що внаслідок психотравмуючих сімейних обставин ( дій з боку сина ОСОБА_5 ), у ОСОБА_4 зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя;
-постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/2907/25 від 21.05.2025 про притягнення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.;
-постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/5116/25 від 15.07.2025 про притягнення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн.;
-постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/5526/25 від 12.08.2025 про притягнення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і неупередженому дослідженні обставин кримінального правопорушення, враховуючи відсутність у ході судового розгляду заперечень сторони захисту щодо їх належності і допустимості, суд вважає всі вищезазначені докази належними, допустимими, достовірними та у своєму взаємозв'язку достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ст. 126-1 КК України, а саме у вчиненні домашнього насильства.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд виходить з такого.
Згідно зі ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення, які згідно із ст. 12 КК України є нетяжким злочином, на обліку у лікаря-нарколога та/або у лікаря-психіатра не перебуває, систематично не працює, раніше неодноразово судимий, тобто притягався до кримінальної відповідальності, після чого на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, у ході судового розгляду не встановлено.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, його ступеня тяжкості, наявності обставин, які обтяжують покарання, відсутності обставин, які його пом'якшують, особи винного, який раніше двічі судимий за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1 КК України, на шлях виправлення не став, що свідчить про його стійку антисоціальну направленість, а тому суд дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст., 368-371, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його фактичного затримання у порядку виконання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1