Справа № 348/2480/25
Провадження № 3/348/775/25
17 грудня 2025 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
26.09.2025 о 19:00 год. в с-щі Делятин по вул. 16 Липня водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.5 ДТП - Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден та додав, що того дня їхав з дружиною в магазин, потім відвіз дружину в салон, коли забрав дружину, то за кермом вже їхала вона, оскільки в це час він вживав алкогольні напої, бо в нього боліли ноги, а ліків із собою не було. По дорозі машина зламалася, припаркували машину частково на проїзній частині частково на узбіччі, дружина пішла до знайомого, щоб відбуксувати машину додому, а він лишився в машині. До нього під'їхали працівники поліції та забрали його, він зателефонував дружині, коли дружина повернулася, його на місці вже не було, до знайомого дружина також не дійшла. Працівники поліції його не зупиняли, автомобіль стояв біля магазину "Гостинний двір". Просить закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях.
Адвокат Гайтанюк М.М. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 свою вину не визнає, його автомобіль стояв на узбіччі, коли працівниками поліції під'їхали до нього, які безпідставно звинуватили його, що той керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча прямих доказів того не мають і не мали права вміняти ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поліцейські направили ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я, не вручивши йому при цьому відповідне письмове направлення. Неналежними доказами по справі є відеозапис, файли якого постійно перериваються та не містять повної інформації з місця події, зокрема, про зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Також матеріали справи не містять жодних доказів про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Поліцейськими не роз'яснено ОСОБА_3 його право на правову допомогу адвоката перед проходженням огляду на стан алкогольного сп'яніння. Таке порушення поліцейськими права ОСОБА_1 на захист в силу правового принципу "плодів отруйного дерева" дає підставу вважати всі докази недопустимими по цій справі. Вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Із ст. 266 КУпАП вбачається, що проходження огляду в медичному закладі пропонується не тільки в усній формі, а й шляхом вручення водієві письмового направлення до медичного закладу. Якщо водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстав для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП, відсутні. ОСОБА_1 письмове направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я не вручалося. При цьому, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння у лікарні в м. Надвірна, куди його було доставлено. Однак сама лікарня відмовилася проводити огляд, після чого його повезли в м. Івано-Франківськ у Прикарпатський наркологічний диспансер, але по дорозіПетращук відмовився їхати у м. Івано-Франківськ. Окрім цього, ОСОБА_1 неодноразово говорив працівникам поліції, що саме його дружина була за кермом, а не він. Також викликає сумнів повідомлення на лінію 102 від ОСОБА_4 про перебування за кермом автомобіля Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_2 водія в стані сильного алкогольного сп'яніння, оскільки номер телефону, який зазначений у повідомленні, постійно відключений, з додатку Телеграм вбачається, що цей номер належить чоловікові на ім'я ОСОБА_5 і він останній раз користувався цим номером у червні 2024 року. Тому просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вони з чоловіком поїхали в магазин, потім чоловік відвіз її до салону, коли вийшла з салону, то вже вона сіла за кермо, тому що у чоловіка боліли ноги. По дорозі додому машина зламалася і вона пішла до знайомих, щоб відтягнути машину додому. До знайомих вона не дійшла, бо зателефонував чоловік, почула розмову з працівниками поліції та повернулася, щоб дізнатися у чому справа, але чоловіка біля машини вже не було.
Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутого відеозапису вбачається, що працівниками поліції на узбіччі проїзної частини дороги було виявлено припаркований транспортний засіб Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_2 , біля якого перебував ОСОБА_1 з боку передньої водійської двері. Він повідомив, що в нього зламався автомобіль. В подальшому, при спілкуванні було виявлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, останній погодився пройти огляд в медичному закладі. ОСОБА_1 було доставлено на службовому авто до КНП "Надвірнянська ЦРЛ", проте лікарня відмовилася проводити огляд у зв'язку із повітряною тривогою, після чого було прийняте рішення їхати до Прикарпатського наркологічного диспансера, на що ОСОБА_1 відмовився. Працівниками поліції останньому було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та складено протокол про адміністративне правопорушення. Підписувати протокол ОСОБА_1 відмовився, також він відмовився від доставлення його назад до знаходження його автомобіля, сказав, що добереться на таксі. Щодо надання пояснень, казав, що пояснення буде надавати в суді в присутності адвоката, також казав, що при розгляді справи в суді у нього буде присутній адвокат. Щодо пояснень про те, що автомобілем керувала його дружина, ОСОБА_1 про це повідомив працівників поліції не одразу.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
ОСОБА_1 справжність подій на відеозапису підтвердив.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
При цьому суд зауважує, що законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення в п. 10 зазначений технічний засіб відеозапису: 111305319/111, що спростовує заперечення захисника про те, що відеозапис здійснювався на невідомий пристрій.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_6 , оскільки вона є дружиною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та є зацікавленою особою.
Покази свідка ОСОБА_6 та позиція сторони захисту про те, що автомобілем керувала саме ОСОБА_6 і після того, як автомобіль зламався, вона пішла до знайомого, щоб вирішити питання з буксіровкою автомобіля, оскільки не змогла до нього додзвонитися, спростовується відеозаписом, а саме: ОСОБА_1 тільки при прямуванні до лікарні при спілкування з працівниками поліції повідомив, що не він керував автомобілем, при цьому одразу добровільно погодився пройти огляд на стан сп'яніння в лікарні. На відео 0012 ОСОБА_1 працівникам поліції каже "я їхав", "я зупинився", постійно плутаючись, чи він був за кермом, чи його дружина. На відео 0013 зафіксована розмова ОСОБА_1 з дружиною, де він їй повідомляє, що "моя машина заглохла", "моя машина зламалася і мене працівники поліції забрали і повезли в Надвірну". Також працівниками поліції ОСОБА_6 в телефонному режимі було повідомлено, що, оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, його було доставлено до лікарні на огляд. ОСОБА_6 не заперечила працівникам поліції, що автомобілем керував не її чоловік, а вона сама.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським Надвірнянського РВП з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , від підпису протоколу відмовився;
- згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу огляд з використанням спеціального технічного засобу алкотест драгер 6810 ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, не проводився, оскільки останній відмовився;
- згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Надвірнянська ЦРЛ» на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. Огляд не проводився, ОСОБА_1 відмовився.
В рапорті поліцейський СКП Надвірнянського РВП рядовий поліції Худецький Юрій доповідає начальнику про те, що під час перебування у добовому наряді спільно із сержантом ОСОБА_7 їм надійшло повідомлення, що працівниками слідчо-оперативної групи Надвірнянського РВП було зупинено автомобіль Mitsubishi із реєстраційним номером НОМЕР_2 водій якого перебував за кермом з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Прибувши на місце події, працівники поліції встановили особу водія. В подальшому ОСОБА_1 було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або запропоновано проїхати в медичний заклад, на що останній категорично відмовився. Після чого було складено відповідний адміністративний протокол.
Рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами.
Під час розгляду справи не встановлено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з відеозаписів вбачається ввічливе та коректне спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом не була допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , оскільки у повідомленні про подію її адреса зазначена не повністю, а згідно перевірки у реєстрі територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 відсутні.
Отже, враховуючи вагомість всіх наявних доказів суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 466009 від 26.09.2025) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Надвірнянського районного суду
Івано-Франківської області О.Ю. Максименко
Повне судове рішення складено 19.12.2025.