Справа № 524/10996/25
Провадження № 2/211/5337/25
17 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лебеженко В.О., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.08.2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (ст.ст. 26-30 ЦПК України).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» затверджений Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), згідно пункту 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (постанова Верховного Суду від 29 липня 2019 у справі №409/2636/17).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29.07.2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
Виходячи з приписів Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим. Таким чином, закон пов'язує місце проживання особи насамперед із зареєстрованим місцем проживання.
Згідно з відповіддю №1722414 від 01.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
м. Ясинувата Донецької області входить до Переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, затвердженого указом президента України від 07.02.2019 року № 32/2019.
Відповідно до довідки від 20.05.2022 року №1604-5001619886 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 має фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5).
Оскільки відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної підсудності Автозаводського районного суду м. Кременчука, тому суд приходить до висновку про непідсудність даної позовної заяви Довгинцівському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у зв'язку з чим в порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України вона підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука.
У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Окремо суд звертає увагу на неприпустимість спорів про підсудність між судами та обов'язковості прийняття справи до провадження судом, якому вона надіслана (передана) в порядку ст. 31 ЦПК України, що регламентовано ст. 32 ЦПК України.
Суд зауважує, що дотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) розгляду справи є однією зі складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258-261, 351-353 ЦПК України, суд, -
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати на розгляд за підсудністю Автозаводського районного суду м. Кременчука (39600, м. Кременчук, вул. Університетська, 29/5).
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.О. Лебеженко