Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 грудня 2025 р. справа № 520/23757/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , оформлену листом №09/К-880/859 від 22.08.2025 «Про надання інформації», у виплаті на користь ОСОБА_1 компенсації втрат доходів за платежами здійсненими 04.08.2025 в сумі 4270,49 грн. на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 за період з моменту виникнення відповідного права до дня повного розрахунку у порядку, визначеному положеннями Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
2. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ЄДРПОУ НОМЕР_3 , здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати за платежами здійсненими 04.08.2025 в сумі 4270,49 грн. на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 за період з моменту виникнення відповідного права до дня повного розрахунку у порядку, визначеному положеннями Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
3. визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо утримання з ОСОБА_1 5 відсотків військового збору в розмірі 224,76 грн. з нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 суми коштів в розмірі 4495,25 грн.;
4. стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 різницю військового збору в сумі 160,33 грн. утриманого понадміру з нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 суми коштів в розмірі 4495,25 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що компенсація втрати частини грошових коштів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати підлягає стягненню, оскільки стала наслідком неправомірної діяльності суб'єкта владних повноважень. Окрім того, позивач наголошує на протиправному застосуванні при виплаті компенсації на виконання рішення суду ставки військового збору у розмірі 5%, оскільки спірні правовідносини виникли до моменту внесення змін до Податкового кодексу України, тож відповідач повинен був застосувати ставку військового збору у розмірі 1,5%.
Ухвалою суду від 09.09.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що відсутні правові підстави для виплати компенсації втрати частини грошових коштів.
Суд зазначає, що відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби (тип С). Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.11.2021 року №550-ОС, позивача 16.11.2021 року звільнено з військової служби в запас за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі №520/1834/25, залишеним без змін Другим апеляційним адміністративним судом, визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу у якості складової до допомоги на оздоровлення за 2016 рік та 2017 рік додаткової грошової винагороди, виплата якої була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних
ситуацій» та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу допомогу на оздоровлення за 2016 рік та 2017 рік із урахуванням до її складу щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» із урахуванням раніше виплачених сум коштів. Рішення суду набрало законної сили 29.04.2025 року.
04.08.2025 відповідач виплатив на користь позивача 4270,49 грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи скріншот з мобільного банківського додатку позивача. Наступного дня позивач через свого представника звернувся до відповідача із запитом, просив надати інформаційну довідку про здійснення виплати 04.08.2025 із розрахунком та підставою для її здійснення, виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за здійсненою 04.08.2025 виплатою на користь позивача.
Відповідач листом від 22.08.2025 року за номером 09-К-880/859 повідомив, що в резолютивній частині рішення суду, яким врегульовано виплату, відсутні дані про обов'язок виплати компенсації втрат частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Враховуючи наведене, підстави для здійснення такої виплати відсутні.
Окрім того, позивач звертає увагу на вчиненні відповідачем дій з неправильного оподаткування суми коштів (4270,49 грн.), виплаченої на виконання рішення суду. На думку позивача, відповідач утримав понадміру з виплачених позивачу сум коштів військовий збір в сумі 224,76 грн., тобто в установленому на момент виплати п'ятивідсотковому розмірі, хоча право позивача на здійснені платежі виникло до дня набрання чинності положень Податкового кодексу в частини встановлення ставки військового збору у 5 відсотків, тобто до 01.12.2024 - день опублікування Закону України від 10.10.2024 № 4015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», згідно пункту 2 розділу ІІ зазначеного Закону встановлено, що доходи платників військового збору, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цього Закону, оподатковуються за ставкою збору, що діяла до набрання чинності цього Закону незалежно від дати фактичної виплати. При здійснені розрахунку утриманого військового збору за виплатою в розмірі 4495,25 грн. За твердженням позивача, розрахунок на виконання судового рішення здійснений виходячи зі 5-ти відсоткової ставки військового збору (4495,25 грн. х 5 % = 224,76 грн.), натомість відповідач повинен був утримати з нарахованої до виплати на користь позивача суми коштів (4495,25 грн.) військовий збір у розмірі 1,5% в сумі 64,43 грн. із заокругленням (4495,25 грн. х 1.5 відсотка), тому утриманий понадміру військовий збір становить 160,33 грн. (224,76 грн. - 64,43 грн.). Тож позивач наполягає на поверненні понадміру стягнутої суми коштів у розмірі 160,33 грн.
Позивач вважає, що відповідач був зобов'язаний здійснити нарахування та виплатити позивачу компенсацію втраченого доходу у зв'язку із порушенням строків виплати за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі № 520/1834/25 за період з наступного місяця після виникнення у позивача права на такі кошти у якості грошового забезпечення по день повного розрахунку 04.08.2025 року, а тому звернувся за захистом своїх прав до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим Постановою КМУ №159 (далі - Порядок №159).
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Правилами статті 4 цього Закону встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 року № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного змісту правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року у справі № 2а-1102/09/2670, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/8319/16 та від 18 липня 2023 року у справі № 200/10663/21.
Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку відповідачем) добровільно чи на виконання судового рішення.
Так, у подібних правовідносинах у постанові від 15.08.2018 у справі № 653/3356/17 Верховний Суд дійшов висновку, що правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Верховний Суд у Постанові від 11.04.2025 року у справі №280/8933/24 наголошував, на тому, що Порядок № 159 у порівнянні із Законом № 2050-III деталізував види соціальних виплат як доходів громадян, при цьому їх перелік не є виключним у цьому Порядку. Положення Закону № 2050-III та Порядку № 159, а також правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 638/19990/16-а, від 11 лютого 2021 року у справі № 1540/3742/18, від 05 липня 2022 року у справі № 420/7633/20, від 04 грудня 2024 року у справі № 380/24300/23, вказують на те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, зокрема мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці.
За висновком Конституційного Суду України кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 22.06.2018 у справі №810/1092/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, оскільки відповідачем порушено строки виплати грошового забезпечення в частині виплати допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 рік із урахуванням до її складу щомісячної додаткової грошової винагороди, виплата якої була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, то позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання з позивача 5 відсотків військового збору в розмірі 224,76 грн. з нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 суми коштів в розмірі 4495,25 грн. та стягнення з відповідача різниці військового збору в сумі 160,33 грн. утриманого понадміру з нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 суми коштів в розмірі 4495,25 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України).
Як встановлено підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" № 4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб. Між тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" № 4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Згідно з підпунктом 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 Інші перехідні положення розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Як установлено судом, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/1834/25, 04.08.2025 року відповідачем виплачено позивачу суму коштів в частині допомоги на оздоровлення за 2016 рік та 2017 рік із урахуванням до її складу щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%. Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу, повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5%.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01 грудня 2024, застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач протиправно утримав з позивача 5% військового збору (замість 1,5%) при нарахуванні суми коштів у розмірі 4495,25 грн. на виконання судового рішення по справі №520/1834/25. Так, відповідач утримав від загальної сплаченої суми 4495,25 грн. військовий збір у розмірі 224,76 грн., що дорівнює 5%. Натомість, сума військового збору мала становити 67,43 грн., що дорівнює 1,5%.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправною відмову відповідача та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати за платежами здійсненими 04.08.2025 року в сумі 4270,49 грн. на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 за період з моменту виникнення відповідного права до дня повного розрахунку у порядку, визначеному положеннями Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Водночас, суд зазначає, що заявлена позовна вимога про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 при здійсненні нарахування та виплати компенсації втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати за платежами, здійсненими 04.08.2025 року, є передчасною та зверненою на майбутнє, оскільки нарахування ще не відбулось.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , оформлену листом №09/К-880/859 від 22.08.2025 «Про надання інформації», у виплаті на користь ОСОБА_1 компенсації втрат доходів за платежами здійсненими 04.08.2025 в сумі 4270,49 грн. на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 за період з моменту виникнення відповідного права до дня повного розрахунку у порядку, визначеному положеннями Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ЄДРПОУ НОМЕР_3 , здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати за платежами здійсненими 04.08.2025 в сумі 4270,49 грн. на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 за період з моменту виникнення відповідного права до дня повного розрахунку у порядку, визначеному положеннями Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , щодо утримання з ОСОБА_1 5 відсотків військового збору в розмірі 224,76 грн. з нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 суми коштів в розмірі 4495,25 грн.;
Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 різницю військового збору в сумі 160,33 грн. утриманого понадміру з нарахованої на виконання судового рішення по справі № 520/1834/25 суми коштів в розмірі 4495,25 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 19.12.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко