Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 грудня 2025 р. №520/21431/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ00034022), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) про скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
- скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №6/в від 7.02.2025 та зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням останньому інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що згідно акту розслідування, травма позивачем отримана внаслідок власної необережності, недотримання правил поводження зі зброєю. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 20.08.2025 витребувано у Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 код ЄДРПОУ 00034022) копії матеріалів справи в межах якої було винесено рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №6/в від 07.02.2025 про відмову в призначенні одноразової допомоги ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 20.08.2025 представником відповідача надано до суду копії вказаних вище документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Представниками третіх осіб пояснень не надано.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
З 2022 року позивач був військовослужбовцем збройних сил України знаходився на посаді Стрільця помічника гранатометника 3 аеромобільного взводу 5 аеромобільної роти НОМЕР_5 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_3 .
06.11.2022 року внаслідок пострілу в ногу позивач отримав травму ноги з подальшою ампутацією.
Починаючи з 19 липня 2023 року Рішенням МСЕК позивачу встановлено третю групу інвалідності спричинену виконанням обов'язків військової служби.
10.03.2025 третьою особою, ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивачу було надіслано відмову № 3379/с Комісії Міністерства оборони України за розгляду питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленну витягом з протоколу засідання комісії від 07.02.2025 року № 6/в.
Не погоджуючись з рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 16 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. б ч.1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Положеннями частини четвертої статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ, закріплено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
Частиною шостою статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ, визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Відповідно до частини 8 статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
У силу норм ч. 9 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України, а саме, постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №975).
Абзацом третім пункту 3 Порядку № 975, встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно пункту 1 частини 1 пункту 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №822/21/18, від 04.06.2019 у справі №751/2133/17, від 12.07.2019 у справі №280/4490/18.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 246 постановою ВЛК визначено: поранення, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Разом з цим, суд зазначає, щоб відмовити особі у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на зазначену підставу необхідно довести факт вчинення нею, зокрема адміністративного правопорушення під час отримання травм або зв'язок між цими подіями.
Як слідує з матеріалів справи, єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги в оскаржуваному рішенні зазначено факт того, що отримання позивачем травм пов'язане із самовільним залишенням військової частини, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Водночас, доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення (постанова суду) про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні такого правопорушення, матеріали справи не містять.
Відповідач таких доказів до суду теж не надав. Протилежного суду не доведено.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №6/в від 07.02.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням останньому інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушеного права позивача суд виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.
Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Отже, вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Так, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №6/в від 07.02.2025 та зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду по даній справі.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, буд. 6,м. Київ,03049, код ЄДРПОУ00034022), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа: Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_4 ) про скасування рішення - задовольнити частково.
Скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене витягом з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №6/в від 07.02.2025.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги з урахуванням висновків суду по даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 19.12.2025 року.
Суддя Пасечнік О.В.