Справа № 500/5384/25
18 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), в якому з урахуванням нової редакції позовної заяви (поданої на усунення недоліків позову) просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ ВЧ НОМЕР_1 по особовому складу про зарахування ОСОБА_1 на всі види забезпечення ВЧ НОМЕР_1 ;
зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 було по повістці направлено на проходження медичного огляду. 26.05.2025 позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол № 2025-0526-1251-1197-7) та був визнаний придатним до військової служби; мобілізованим не був.
02.07.2025 позивача було зупинено співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою перевірки документів. На вимогу співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач пред'явив відповідні документи. У застосунку Резерв + відображено, що дані ОСОБА_1 уточнені вчасно 29.05.2025, медичний огляд ВЛК пройдено 26.05.2025.
Далі ОСОБА_1 було безпідставно взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , видано новий військовий квиток серії НОМЕР_2 та призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, направлено для проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 має статус обвинуваченого у кримінальній справі № 1-271/11, що перебуває у провадженні Подільського районного суду м. Києва у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України. З 2010 року по 21 листопада 2022 року (дванадцять з половиною років) ОСОБА_1 утримувався під вартою. Постановою Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід на підписку про невиїзд. Станом на 05.09.2025 рішення по даній справі не прийнято та призначено ряд судових засідань.
Звертаємо увагу на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину (вбивство двох осіб), санкція статті 115, ч.2 передбачає довічне ув'язнення та розбою, санкція статті передбачає позбавлення волі до п'ятнадцяти років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» внесені зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які визначають питання мобілізації осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 цього Порядку на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Представник позивача за такого правового регулювання вважає, що ОСОБА_1 є особою, яка не може бути призвана на військову службу під час мобілізації, а дії уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у знятті позивача з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 та взятті на облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 та призов позивача на військову службу під час мобілізації є незаконними та протиправними, через що звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача 1 зазначає, що позивач 02.07.2025 був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 як такий, що вибув в іншу місцевість. Під час перевірки військово-облікових документів позивача, було встановлено, що він є військовозобов'язаним, не заброньованим та таким, що не мав відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тобто підлягав призову на військову службу по мобілізації на загальних підставах.
Жодних відомостей про наявність кримінального провадження на стадії судового розгляду за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України відносно позивача останнім надано не було. Оскільки розгляд кримінального провадження ще не завершено та вирок у справі не постановлено, відповідач не знав та не міг знати про статус позивача як обвинуваченого у вчиненні тяжких злочинів. Вважає, що станом на 02.07.2025, виходячи з наявних даних, позивач був військовозобов'язаним, що підлягав мобілізації за призовом. Жодних дій щодо незаконного позбавлення свободи позивача відповідачем не вчинялися.
Також вказує, що відповідач не знав та не міг знати про наявність постанови Подільського районного суду міста Києва по справі № 1-271/11, якою ОСОБА_1 постановлено змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд; покладено на підсудного обов'язки, зокрема, не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду. Жодних судових дозволів чи інших документів з цього приводу позивачем надано не було.
ОСОБА_1 перебував в межах Чортківського району Тернопільської області. Його було взято на військовий облік на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як військовозобов'язаного, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Вважає, що на момент взяття на військовий облік військовозобов'язаного позивача та видання наказу про призов на військову службу під час мобілізації останнього, ІНФОРМАЦІЯ_2 було дотримано норми законодавства України щодо оборони, мобілізації та військового обліку, та не допущено жодних порушень і не вчинено жодних незаконних дій. В задоволені позовних вимог просить відмовити повністю.
Представник ВЧ НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву зауважив, що позивач порушення своїх прав пов'язує з недотриманням порядку проведення його призову на військову службу. З посиланням на позицію Верховного Суду у справі №160/2592/23 наголошує, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах спірних правовідносин, відповідно, за участю їхніх учасників. Водночас зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 скасувати наказ про зарахування у списки особового складу виходить за межі правовідносин між ІНФОРМАЦІЯ_2 та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі. Іншими словами, такий спосіб захисту порушеного права втручатиметься в інші правовідносини, які врегульовані іншими правовими нормами, і створюватиме ситуацію невиконуваності судового рішення. Вважає, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
У відповіді на відзив представник позивача не погоджується з аргументами відповідача 1 стосовно того, що позивач 02.07.2025 був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 як такий, що вибув в іншу місцевість, та вказує на ті ж обставини, що й у позовній заяві. ОСОБА_1 є особою, яка має статус обвинуваченого (підсудного) у кримінальній справі № 1-271/11, що перебуває у провадженні Подільського районного суду м. Києва у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України. З 2010 року по 21 листопада 2022 року ОСОБА_1 утримувався під вартою, постановою Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід на підписку про невиїзд. Ці відомості були повідомлені ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом направлення інформації поштовим відправленням з описом вкладення. ОСОБА_1 з виробничою метою (відрядження) поїхав до м. Тернопіль, про що в належний спосіб повідомив суд. Підтвердні документи мав з собою. Весь пакет документів, які свідчили про статус позивача був пред'явлений співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 під час зупинки. ОСОБА_1 місце свого фактичного перебування не змінював, у зв'язку із професійною та трудовою діяльністю він був направлений у відрядження до Тернопільської області на один день, відповідно до наданого судом дозволу на залишення місце постійного перебування.
Щодо тверджень відповідача 1 стосовно того, що жодних відомостей про наявність кримінального провадження на стадії судового розгляду за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України відносно позивача останнім надано не було, то зазначає, що відповідач отримавши інформацію про позивача, не вчинив дій щодо уточнення його фактичного місця перебування та підпорядкування, чим допустив порушення встановленого порядку ведення обліку військовозобов'язаних осіб. У позивача на момент направлення повідомлення були наявні всі необхідні документи та відомості, що підтверджують законність його перебування на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , зокрема, висновок ВЛК, витяги з відповідних реєстрів, а також підтвердження про наявність кримінального провадження, яке перебуває на стадії судового розгляду. Обов'язок повідомляти будь-які інші територіальні центри комплектування, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позивача був відсутній, а всі його дії повністю відповідали вимогам чинного законодавства України.
Також вважає безпідставним посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 на те, що позивача було взято на військовий облік на підставі абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» як військовозобов'язаного, який прибув з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання, бо жодних підтверджень зміни місця проживання, оформлення ВПО, або будь-яких інших відомостей, які б могли бути покладені в основу законності такого оформлення, немає.
Ще зазначає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 насильно та незаконно позбавили свободи та тримали ОСОБА_1 , вилучили у нього мобільний телефон, а тому рідні та близькі довгий час не могли зв'язатися з ним і взагалі не знали, де він перебуває. Такі дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 є незаконними, такими, що грубо порушують основоположні права людини, гарантовані Конституцією України, та є підставою для відновлення порушених прав позивача.
У запереченні на відповідь відповідач 1 продовжує наполягати на тому, що позивач був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 та 02.07.2025 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560), у період проведення мобілізації уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу. У ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Виходячи з наявних у відповідача відомостей та згідно вищенаведених вимог законодавства, уповноважені особи при перевірці військово-облікових документів та документів, що посвідчують особу, не можуть вимагати надання їм інших документів на підтвердження наявності чи відсутності певного статусу громадянина. Тож, оскільки позивач самостійно не надав відомостей про те, що він є підсудним у кримінальному провадженні та обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, що йому обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд за межі Київської області, а вирок у кримінальному провадженні ще не постановлений та, відповідно, відсутній в електронних реєстрах та обліковій картці позивача в АІТС "Оберіг", уповноважені особи відповідача не знали та не могли знати про статус позивача як обвинуваченого.
Під час перевірки військово-облікових документів позивача було встановлено, що він є військовозобов'язаним, придатним до військової служби за станом здоров'я, не має бронювання, відстрочки від призову та не виключений з військового обліку. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного наказу, позивач обґрунтовано вважався таким, що підлягає мобілізації на військову службу за призовом. Відповідач жодних незаконних дій відносно позивача не вчиняв.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації вказаної у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданому 20.11.2001 ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 20.11.2001 по 15.04.2003, військову присягу прийняв 15.12.2001, військове звання на час звільнення зі служби молодший сержант, перебував на військовому обліку з 17.04.2003 по 15.03.2004 у ІНФОРМАЦІЯ_13 , далі 07.09.2023 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_14 . Також у відомостях військового квитка позивача наявна інформації про те, що ОСОБА_1 26.05.2025 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_15 визнаний приданим до військової служби, підлягає повторному огляду 26.05.2026.
Отже, позивач до 02.07.2025 перебував у статусі військовозобов'язаного.
Матеріали справи містять копію ще одного військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого 02.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 . Позивача взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 02.07.2025 та знято з військового обліку, бо 02.07.2025 ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації, на особливий період.
У відомостях Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформованих у застосунку Резерв + станом на 18.07.2025 відображено дані, що ОСОБА_1 уточнені дані 31.05.2024, медичний огляд ВЛК пройдено 26.05.2025. Зазначено, що станом на 18.07.2025 позивач не військовозобов'язаний, підстава для зняття з військового обліку - призваний на військову службу під час мобілізації, абзац 3 пункт 2 частина п'ята статті 37 Закону України «Про військову службу і військовий обов'язок».
Відповідно до змісту витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03.07.2025 №373 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» молодшого сержанта ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до ВЧ НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.07.2025 №190 молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки з 04.07.2025 та зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення.
Отже, з 03.07.2025 позивач перебуває у статусі військовослужбовця.
Також у матеріалах справи наявна копія постанови Подільського районного суду м. Києва у кримінальній справі № 1-271/11 від 21.11.2022 про розгляд клопотання підсудного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, подане в межах розгляду кримінальної справи №1-271/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України. За її змістом у провадженні Подільського районного суду міста Києва з 2011 року перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України. У постанові зазначено, що злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України (в редакції, чинній на момент вчинення кримінального правопорушення), відноситься до категорії особливо тяжких. Разом з цим, відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а тому, виключно тяжкість інкримінованого правопорушення не може братися судом до уваги при визначенні доцільності тримання підсудного під вартою. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 утримується під вартою з 21.05.2010, тобто станом на момент розгляду клопотання 12,5 років. Надаючи оцінку вказаній обставині в контексті практики Європейського суду з прав людини, за якою існування обґрунтованої підозри щодо скоєння заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, однак, тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява №34578/97 від 31.07.2000), колегія суддів дійшла висновку, що факт обвинувачення у вчиненні злочину та його тяжкості не є достатньою підставою для продовження запобіжного заходу без можливості врахування обставин для його зміни.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва у кримінальній справі № 1-271/11 від 21.11.2022 клопотання підсудного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу задоволено, змінено підсудному ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд. Звільнено підсудного ОСОБА_1 з-під варти негайно в залі суду. Покладено на підсудного ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України 1960 року, а саме: 1) з'являтися на виклик до суду, а в разі неможливості з'являтися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; 2) не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду; 3) утримуватися від спілкування з іншими підсудними, свідками, потерпілими у кримінальній справі; 4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну, які повертаються негайно після скасування відповідного запобіжного заходу або покладеного обов'язку.
Матеріали справи містять довідку Подільського районного суду м. Києва від 17.07.2025 вих №1-271/11 про те, що у провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України. Станом на 17.07.2025 рішення по даній справі не прийнято та призначено ряд судових засідань.
Позивач за таких обставин, коли він перебуває у статусі обвинуваченого, вважає, що не може бути призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а тому вказує на протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо взяття його на військовий облік та призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, через що звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 “Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Абзацами другим, четвертим частини першої статті 22 Закону №3543-XII визначено, що громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Цей Порядок визначає: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 2 Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», “Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (пункт 3 Порядку №560).
Пункту 4 Порядку №560 визначає, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, що засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджені за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджені за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засуджені службові особи, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище. Зазначені особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин;
підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;
підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наведеними вище абзацами 6 та 7 доповнено пункт 4 Порядку №560 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1558 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації». Ця постанова Кабінету Міністрів України №1558 набрала чинності 16.01.2025, тобто, вказані зміни та доповнення до пункту 4 Порядку №560 почали діяти з 16.01.2025 та визначали, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період не можуть бути призвані військовозобов'язані, які є підозрюваними або обвинуваченими, і які:
під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою і підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 КК України;
під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442.
Як встановлено з матеріалів справи та зазначено вище, позивач є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України, щодо якого з 21.11.2022 судом змінено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підписку про невиїзд з обов'язком не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду.
Згідно з поясненнями представника позивача, наведеними у відповіді на відзив, ОСОБА_1 з виробничою метою (відрядження) поїхав до м. Тернопіль, про що в належний спосіб повідомив суд; підтвердні документи мав з собою, увесь пакет документів, які свідчили про статус позивача, був пред'явлений співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 під час зупинки 02.07.2025; ОСОБА_1 місце свого фактичного перебування не змінював, у зв'язку із професійною та трудовою діяльністю він був направлений у відрядження до Тернопільської області на один день, відповідно до наданого судом дозволу на залишення місце постійного перебування.
Водночас жодних документів на підтвердження таких пояснень стосовно відрядження, дозволу суду на залишення місця постійного перебування, представник позивача до суду не надала.
Фактично 02.07.2025 ОСОБА_1 був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 поза межами місця проживання та 03.07.2025 призваний на військову службу під час мобілізації та відправлений до місця проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 .
На час призову позивача (обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України) на військову службу під час мобілізації, на особливий період діяли норми абзацу сьомого пункту 4 Порядку №560, щодо неможливості призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період підозрюваних або обвинувачених осіб, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 КК України.
Таким чином, на день прийняття начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу від 03.07.2023 № 373 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, останній з огляду на статус обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України та застосований запобіжний захід, не міг бути призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.07.2023 № 373 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо взяття позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 , то такі також підлягають визнанню протиправними, оскільки ОСОБА_1 правомірно та підставно перебував на військовому обліку за місце реєстрації місця проживання у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
При цьому суд враховує, що приписами частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ передбачено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, чинного з 05.01.2023, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформовані у додатку 2 до Порядку №1487. За змістом пункту 1 цих Правил (в редакції на час звернення позивача до суду з цим позовом) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого:
1) перебувати на військовому обліку:
за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
Отож, враховуючи, що ОСОБА_1 перебував з 07.09.2023 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , пройшов 26.05.2025 військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_9 , місця проживання не змінював, то підстав брати його на облік 02.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 не було.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 про зарахування на всі види забезпечення та зобов'язання відповідача 2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу частини, суд зазначає наступне.
Після видання начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 наказу від 03.07.2023 № 373 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, виникли правовідносини щодо проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Натомість, цими актами законодавства не передбачено звільнення з військової служби у зв'язку з визнанням незаконним рішення щодо призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про Державну спеціальну службу транспорту", "Про національну безпеку України" та Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, з метою подальшого вдосконалення та належної організації обліку особового складу Міністерства оборони України, Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі - Інструкція №280).
Згідно з пунктами 1, 2 Розділу XII Інструкції №280, для обліку особового складу в особливий період використовуються:
1) на особовий склад, який перебуває на військовій службі (здійснює трудову діяльність), а також військовослужбовців, які проходили службу у військовому резерві за контрактом та призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - облікові документи, які велися на нього у військовій частині в мирний час;
2) на військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - особові справи, обліково-послужні та послужні (скорочені послужні) картки (відповідно до категорії обліку таких осіб за видами військової служби), отримані з ТЦК та СП.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Пунктами 30-32 розділу II Інструкції №280 визначено, що виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:
1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;
2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено, - виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;
3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.
До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.
Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.
Отже, організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Слід зазначити, що з дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов'язаний набуває статусу військовослужбовця.
Абзацом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Суд зазначає, що Законом №2232-ХІІ та Положенням №1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ВЧ НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що "... процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу" (пункт 56).
Отже, правовідносини щодо зарахування до списку особового складу військової частини військовослужбовця не є релевантними щодо правовідносин щодо оскарження призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не надано доказів звернення до командира ВЧ НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби, а тому суд не вбачає правових підстав для зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу.
Однак, суд зазначає, що позивач має право у встановленому законом порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби шляхом звернення до військової частини з відповідним рапортом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 про зарахування та включення ОСОБА_1 до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , а також в частині зобов'язання відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу військової служби.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесених інших судових витрат, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПРУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язати вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 02.07.2025 на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.07.2025 №373 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.