Справа № 500/6014/25
19 грудня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 4764,96 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою у повній мірі та у строки, установлені Податковим кодексом України (далі - ПК України), узгодженого грошового зобов'язання. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
На виконання вимог частин третьої, шостої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею через відсутність відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі про відповідача направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно з відповіддю Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, яка надійшла до суду 22.10.2025, громадянин ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі, вказаній у позовній заяві.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 22.10.2025 направлено на адресу, зазначену у відповіді Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено 03.11.2025 (а.с.30).
Додатково 03.12.2024 відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі та про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с.25). З моменту оприлюднення оголошення відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Суд здійснив всі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Хмельницькій області як платник податків.
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Хмельницькій області станом на 08.10.2025 за відповідачем рахується податковий борг на суму 4764,96 грн по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами (а.с.5).
Заборгованість по платежу податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами, у розмірі 4764,96 грн, виникла у зв'язку із несплатою узгодженого грошового зобов'язання, нарахованого згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №680734-24/19-18 від 03.08.2023 на суму 2382,48 грн, №541135-24/19-18 від 26.04.2024 на суму 2382,48 грн (а.с.7 зворот - 8). Податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу поштовою службою (а.с.7 зворот - 8).
Вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувались, доказів іншого відповідачем не надано.
Наявність у ОСОБА_1 податкового боргу підтверджується також розрахунком суми податкового боргу (а.с.6 зворот), борг відображений в інтегрованій картці платника податків (а.с.7). Сума заборгованості не змінилася станом на 31.10.2025, що додатково підтверджено довідкою Головного управління ДПС у Хмельницькій області (а.с.24).
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
За приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України установлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Законом України від 30.11.2021 №1914 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов'язання.
Підпунктом 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Відповідно до пункту 64 розділу ХХ “Перехідні положення» ПК України першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік.
Згідно з підпунктом 162.1.1-1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку у частині мінімального податкового зобов'язання є фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Мінімальне податкове зобов'язання визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (підпункт 38-1.1.4. пункту 38-1.1 статті 38-1 ПК України).
Пунктом 170.14 статті 170 ПК України визначено особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (підпункт 170.14.1 пункту 170.14 статті 170 ПК України).
Відповідно до підпункту 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПК України, визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов'язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов'язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України.
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо: земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі; суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції; суми сплачених податків, зборів, платежів (підпункт 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 ПК України).
Судом встановлено, що сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених податків та збору) визначена ОСОБА_1 за податковий (звітний) період 2022-2023 роки. Відповідні податкові повідомлення-рішення форми “МПЗФ» №680734-24/19-18 від 03.08.2023, №541135-24/19-18 від 26.04.2024 вручені платнику податків.
Доказів звернення відповідача до контролюючого органу для проведення звірки учасниками справи суду не подано, відтак така не ініціювалася платником податків. Разом з тим, у зазначений строк грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми “Ф» №0001520-1305-2201 від 13.02.2024 на суму податкового боргу 3282,42 грн. Податкова вимога не вручена платнику податків відділенням поштового зв'язку та повернута відправнику (а.с.6).
В силу положень пункту 42.5 статті 42 ПК України слід вважати, що податкова вимога вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався.
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Позивач дотримався визначеного податковим законодавством порядку (процедури) стягнення податкового боргу з відповідача та за наявності достатніх підстав звернувся до суду.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Виходячи з наведених положень ПК України та встановлених обставин справи, враховуючи, що грошові зобов'язання у сумі 4764,96 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів сплати заборгованості, то суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 у дохід бюджету вказаної суми боргу.
Керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вулиця Пилипчука, 17, місто Хмельницький, 29001, ідентифікаційний код структурного підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 44070171) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 4764,96 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят чотири грн 96 коп.) по платежу податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.