19 грудня 2025 року м. Суми Справа № 480/1268/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Стислий виклад позицій сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.
Як зазначає позивач, в період проходження військової служби відповідач не виплачував позивачу поточну індексацію із застосуванням місяця підвищення січня 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення. Тому позивач звернувся до суду щодо виплати такої індексації, а також компенсації втрати частини доходів у зв'язку з затримкою виплати таких індексацій.
У позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку виплату за вказаний період;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка щодо нарахування та виплати позивачу за період з 01.03.2018 до 20.11.2020 індексації грошового забезпечення в повному розмірі, у фіксованій величині - 4426,48 грн в місяць; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, а саме у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до дня фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Судом відкрито провадження у справі 12.09.2024.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначено, що врахування базового місяця січня 2008 року для проведення індексації буде неправомірним. Грудень 2015 року (січень 2016 року) є місяцем підвищення грошового забезпечення військовослужбовців випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, та для проведення подальшої індексації доходів обчичслення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.
Обставини, які встановлені судом.
У період з 01.01.2016 до 20.11.2020 позивач проходив військову службу у відповідача.
У період з 01.01.2016 до 28.02.2018 позивачу нараховувалась та виплачувалась поточна індексація грошового забезпечення у сумі 178,35 грн, а у період з 01.03.2018 до 20.11.2020 - у сумі 4356,31 грн, що підтверджується довідою відповідача від 20.03.2024 № 30.
Згідно з довідкою відповідача віж 20.03.2024 № 31 грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складало 10107 грн, а у березні 2018 року - 10646,60 грн.
Висновки суду та їх мотиви.
1. Щодо поточної індексації грошового забезпечення до 28.02.2018.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Тобто, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є місяцем підвищення при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою КМУ від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018, встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до цієї постанови.
Отже, якщо підвищення тарифних ставок (окладів) мало місце у січні 2008 року, то для розрахунку індексації за період з 01.01.2016 до 12.06.2017, цей місяць і є місяцем підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін слід проводити з лютого 2008 (наступного місяця після місяця підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець).
Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку № 1078 з 01.12.2015 це правило застосовується і для новоприйнятих працівників.
Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018, у зв'язку з набранням чинності постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Тому у грудні 2015 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців не змінилися, тому підстави для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу з урахуванням місяця підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін грудня 2015 року, а також січня 2016 року, як й інших місяців, відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що поведінка відповідача щодо відсутності нарахування індексації грошового забезпечення позивачу із встановленням місяця підвищення за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, за період з 01.01.2016 до 28.02.2018, не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті два Кодексу адміністративного судочинства України. Тому в цій частині суд задовольняє позовні вимоги.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що застосування місяця підвищення - січня 2008 року, для розрахунку індексації з 01.01.2016 до 28.02.2018, не є передчасним у даній справі, оскільки у відповідача відсутня дискреція для застосування іншого місяця підвищення.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.06.2024 у справі № 560/1431/21 та від 29.08.2024 у справі № 200/4082/22, які враховуються судом при ухваленні даного рішення.
2. Щодо індексації-різниці.
З моменту набрання чинності постанови КМУ від 30.07.2017 № 704 відбулась зміна тарифних ставок військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.
Тому місяцем підвищення індексації з 01.03.2018 є березень 2018 року.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, індексація не нараховується у місяці підвищення посадового окладу (тарифної ставки), якщо розмір такого підвищення (з урахуванням всіх складових, що не мають разового характеру) перевищує суму можливої індексації у відповідному місяці. Якщо ж сума підвищення не перекриває суму можливої індексації, визначається різниця між нею та сумою підвищення.
Таким чином, для з'ясування питання чи має позивач право на застосування при нарахуванні його індексації грошового забезпечення починаючи з березня 2018 року приписів абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, необхідно з'ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року), розмір індексації, що мав бути нарахований в цьому місяці, а також суму нарахованого грошового забезпечення без урахування складових, що мають разовий характер, за місяць, в якому відбулося підвищення посадових окладів (березень 2018 року).
Як вбачається з матеріалів справи, грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 10107 грн, а у березні 2018 року - 10646,60 грн.
Відтак, грошовий дохід позивача збільшився на 539,60грн (10646,60 - 10107).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762,00 х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.
Згідно з нормою абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 - 539,60 = 3923,55 грн.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку №1078, має виплачуватися у розмірі 3923,55 грн щомісячно до моменту звільнення. Загальна сума індексації різниці за період з 01.03.2018 до 20.11.2020 складає 136016,40 грн, з розрахунку 3923,55 х 34 + 3923,55/30х20
Оскільки відповідач не нарахував та невиплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 20.11.2020 у встановлених законодавством розмірах, то його поведінка не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України. Тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
3. Щодо компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до норми статті 1 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'' № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з статті 2 Закону № 2050-III громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у Законі № 2050-III слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі заробітна плата (грошове забезпечення).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.5 Закону № 2050-III).
Аналогічні положення передбачені п.п.2, 3, 5 порядку, затвердженого постановою КМУ № 159 від 22.02.2001.
Отже, виплата компенсації здійснюється у місяці виплати заборгованості. Право на виплату компенсації особа набуває в момент отримання доходу.
Оскільки відповідач на виконання даного рішення суд не здійснив позивачу виплату індексації грошового забезпечення, у відповідача не виникло обов'язку виплати позивачу компенсацію, у зв'язку із затримкою такої виплати.
Тому вимоги про компенсацію, заявлені позивачем, до моменту виплати індексації, є передчасними. Отже, поведінка відповідача щодо невиплати компенсації відповідає критеріям правомірності, які визначені нормою ч.2 ст.2 КАС України, а підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, за період проходження військової служби з 01.01.2016 до 28.02.2018.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 до 28.02.2018, із встановленням місяця підвищення, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 20.11.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
5. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 до 20.11.2020, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у сумі 136016 (сто тридцять шість тисяч шістнадцять) грн 40 (сорок) коп., з урахуванням виплачених сум.
6. В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - відмовити.
7. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І. Сидорук