Справа № 420/19229/25
19 грудня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду та закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці за періоди з 05.11.2024 р. по 30.04.2025 р. у розмірі 26183,81 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю за періоди з 05.11.2024 р. по 30.04.2025 р. у розмірі 26183,81 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 подати звіт про виконання рішення суду впродовж 10 днів з дня набрання ним законної сили.
Ухвалою від 19.06.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
15.12.2025 р. представник позивача подав до суду заяву, в якій просить:
- залишити без розгляду вимоги, за якими ОСОБА_1 просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці за періоди з 05.11.2024 р. по 30.04.2025 р. у розмірі 26183,81 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю за періоди з 05.11.2024 р. по 30.04.2025 р. у розмірі 26183,81 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
- закрити провадження на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України в частині позовних вимог, за якими ОСОБА_1 просить:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
В обґрунтування заяви представник позивача вказує на право позивача щодо подання заяви про залишення позову без розгляду, а також повідомляє про те, що відповідач надав позивачу довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 04.12.2025 р. № 0666/118/9515.
При розгляді заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду суд виходить з наступного.
Приписами ч.3 ст.9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
Згідно з ч.3 ст.240 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги право позивача на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову, а також те, що залишення позову без розгляду не суперечить вимогам закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів, суд вважає за можливе застосувати положення п.5 ч.1 ст.240 КАС України та залишити позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог без розгляду.
При вирішенні питання про закриття провадження в частині позовних вимог, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Тобто у разі виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень суд закриває провадження у справі, якщо відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Як вбачається із документів, які наявні в матеріалах адміністративної справи, відповідач надав позивачу довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 04.12.2025 р. № 0666/118/9515.
Отже, враховуючи, що суб'єктом владних повноважень самостійно видано довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача видати відповідну довідку на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, у зв'язку з чим заява представника позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог підлягає задоволенню.
При розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов'язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов'язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Шилком В.Ю. укладено договір про надання правничої допомоги від 10.05.2025 р. № 69, з умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов'язок здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно додаткової угоди до даного договору, сторони погодили, що вартість правничої допомоги складає 10000 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, представником позивача надано акт наданих послуг від 16.06.2025 р., згідно якого адвокатом надано такі юридичні послуги на загальну вартість 5000 грн.: ознайомлення із законодавством, що стосується проходження військової служби; ознайомлення та аналіз судової практики в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема рішень Верховного Суду, Європейського суду з прав людини, підготовка позовної заяви, підготовка клопотання про витребування доказів, направлення запиту до військової частини НОМЕР_1 . Також надано платіжну інструкцію № 9399-4572-9754-3440 про сплату позивачем представнику 5000 грн. Крім того, надано платіжну інструкцію № 8378-3445-2499-7490 про сплату Урсул Н.В. представнику позивача ще 5000 грн., в якій у графі "призначення платежу" за зазначено "Договір № 69 від 10.05.2025 р."
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи. Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів.
Виходячи з наведеного, з урахування критеріїв пропорційності та того, що фактично врегулювання спору вирішено до ухвалення рішення у справі, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Керуючись ст.ст.132, 139, 238, 241, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Задовольнити заяву представника позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду та закриття провадження у справі.
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації-різниці за періоди з 05.11.2024 р. по 30.04.2025 р. у розмірі 26183,81 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю за періоди з 05.11.2024 р. по 30.04.2025 р. у розмірі 26183,81 грн., з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078; стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
Закрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненаданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такими самими позовними вимогами (щодо позовних вимог, провадження в частині яких закрито) не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко