Справа № 420/39721/25
19 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 03.12.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 був залишений без руху та позивачу встановлений 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
На виконання вищевказаної ухвали суду представник позивача надав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду у справі №420/39721/25, в обґрунтування якої посилався на те, що відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 №3-48/9319 від 25.09.2025 року позивач у період, зокрема, з 08.02.2025 року по 08.02.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Водночас, 08.02.2025 року позивач отримав вибухове поранення, та лише 23.05.2025 року отримав довідку ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 23.05.2025 року, якою було встановлено, що він отримав тяжке поранення, пов'язане із захистом Батьківщини. Таким чином, саме з 24.05.2025 року, з моменту отримання Висновку ВЛК, у позивача почався відлік строку для звернення до командування Військової частини НОМЕР_1 для оформлення та отримання додаткової грошової допомоги у розмірі 100 000,00 грн. за час знаходження на лікуванні та відпустці. 06.08.2025 року позивач направив поштою до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про нарахування йому грошового забезпечення за спірний період, але лише 22.10.2025 року йому виплатили заробітну плату у сумі 292 746,24 грн., але не одноразову грошову допомогу у зв'язку зі знаходженням на лікуванні по отриманню тяжкого поранення.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Так, нормами Кодексу законів про працю України, який регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено інші строки звернення до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ч.2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Як вже було встановлено судом з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує ненарахування та невиплату йому додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. за час лікування - з 08.02.2025 року по 23.11.2025 року, у зв'язку з отриманими тяжкими пораненнями.
Водночас, із вказаним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 28.11.2025 року.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду представник позивача посилався на те, що з 08.02.2025 року по 08.02.2025 року позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Водночас, 08.02.2025 року позивач отримав вибухове поранення, та лише 23.05.2025 року отримав довідку ВЛК Військової частини НОМЕР_2 від 23.05.2025 року, якою було встановлено, що він отримав тяжке поранення, пов'язане із захистом Батьківщини. Таким чином, саме з 24.05.2025 року, з моменту отримання Висновку ВЛК, у позивача почався відлік строку для звернення до командування Військової частини НОМЕР_1 для оформлення та отримання додаткової грошової допомоги у розмірі 100 000,00 грн. за час знаходження на лікуванні та відпустці. 06.08.2025 року позивач направив поштою до Військової частини НОМЕР_1 рапорт про нарахування йому грошового забезпечення за спірний період, але лише 22.10.2025 року йому виплатили заробітну плату у сумі 292 746,24 грн., але не одноразову грошову допомогу у зв'язку зі знаходженням на лікуванні по отриманню тяжкого поранення.
Варто також зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 року №1-р/2025 визнано неконституційними із дня ухвалення цього рішення положення частини 1 статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом у справі №420/39721/25.
Згідно ч.2 ст.171 КАСУ суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи (ч.8 ст.171 КАС України).
Враховуючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд зазначає, що позов подано і оформлено відповідно до вимог КАС України. Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
З огляду на вищевказане, суд вважає можливим прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 257 КАС України), суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, в порядку ч.5 ст.262 КАС України.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 160-161, 162-164, 171, 241, 243, 248, 256, 257, 258, 262, 294 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №420/39721/25.
Прийняти до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрити спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.162 КАС України.
До відзиву додаються:
1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://klm.if.court.gov.ua/sud0908/gromadyanam/csz.
Справа розглядатиметься суддею одноособово.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.