Справа № 420/38591/25
19 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України в письмовому провадженні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Державна казначейська служба України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо винесення постанови від 10 листопада 2025 року ВП № 77975554 про закінчення виконавчого провадження;
- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 10 листопада 2025 року ВП № 77975554 про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича від 10 листопада 2025 року ВП № 77975554 про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/80/22 боржником не виконано. Останнім не вжито заходів на виконання рішення суду в повному обсязі, а державним виконавцем не перевірено факт виконання рішення.
Таким чином оскаржувана постанова винесена передчасно та за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. За вказаних обставин позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що порушує його права, у зв'язку з чим остання підлягає скасуванню.
Ухвалою від 19.11.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 03.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі Вирішено, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей ст.287 КАС України. Судове засідання призначено на 15.12.2025 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що з огляду на те, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника та державним виконавцем вжито всіх заходів передбачених статями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону. При цьому закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії, та яке не може бути виконано без участі боржника, жодним чином не нівелює принцип обов'язковості судового рішення, оскільки не звільняє боржника від обов'язку його добровільного виконання, а також у подальшому має забезпечуватись державою через систему органів кримінальної юстиції шляхом притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.
Третя особа (Державна казначейська служба України) надала пояснення, в яких зазначила, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження були здійснені відповідно до норм спеціального закону та в межах наданих йому повноважень, було вжито всі можливі та необхідні заходи, спрямовані на примусове виконання судового рішення, однак об'єктивна неможливість його подальшого виконання обумовила закінчення виконавчого провадження.
У судове засідання, призначене на 15.12.2025 року, позивач або його представник не з'явились.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року у справі № 420/80/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне агентство з питань запобігання корупції, на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України - задоволено частково.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.12. 2023 року у справі № 420/80/22 апеляційні скарги Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області - задоволено частково; скасовано абзаци 3 - 6 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року. Викладено вказані абзаци 3 - 6 наступним чином:
«Зобов'язати Державне агентство меліорації та рибного господарства України поновити ОСОБА_1 на посаді державної служби підкатегорії “В1» категорії “В» з 04 грудня 2021 року.
Стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 грудня 2021 року по 22 серпня 2023 року включно у розмірі 126569,53 грн. (сто двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 53 копійки), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно у розмірі 33286,35 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят шість гривень 35 копійок), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Зобов'язати Державне агентство меліорації та рибного господарства України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію заробітної плати за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно.».
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року - залишено без змін.
22 лютого 2024 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи № 420/80/22:
- про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 грудня 2021 року по 22 серпня 2023 року включно у розмірі 126569,53 грн. (сто двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 53 копійки), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів;
- про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з 17 червня 2021 року по 03 грудня 2021 року включно у розмірі 33286,35 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят шість гривень 35 копійок), з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів;
- про стягнення з Державного агентства меліорації та рибного господарства України на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної моральної шкоди 6000 (шість тисяч) гривень.
04.03.2024 року позивач звернувся із заявами до відповідача про виконання рішення суду, в яких просив, зокрема, прийняти до виконання виконавчі листи № 420/80/22, видані Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 20224 року.
18.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 499,30 UAH за призначенням платежу: *;101; НОМЕР_1 ;;Вiйськ.збiр з заборг. по зар.платi ОСОБА_1 за пер.з 17.06.21 по 03.12.21, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi № 420/80/22. (101 2804010,2111,Вiйськ.збiр з заборг. по зар.платi ОСОБА_1 за пер.з 17.06.21 по 03.12.21, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi№ 420/80/22.)
18.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 22 782,52 UAH за призначенням платежу: *;101; НОМЕР_1 ;;ПДФО з сер.зар.за час вим.прог. ОСОБА_1 за пер.з 04.12.21 по 22.08.23, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi № 420/80/22. (101 2804010,2111,ПДФО з сер.зар.за час вим.прог. ОСОБА_1 за пер.з 04.12.21 по 22.08.23, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi №420/80/22.)
18.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 5 991,54 UAH за призначенням платежу: *;101; НОМЕР_1 ;;ПДФО з заборг. по зар.платi ОСОБА_1 за пер.з 17.06.21 по 03.12.21, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi № 420/80/22. (101 2804010,2111,ПДФО з заборг. по зар.платi ОСОБА_1 за пер.з 17.06.21 по 03.12.21, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi № 420/80/22.)
28.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 58 978,20 UAH за призначенням платежу: xxxx;xxxx;Безспірне списання на кор. ОСОБА_2 ( за пер. з 04.12.21 по 22.08.23), к/р xxxx; зг. в/л Одеського ОАС №420/80/22 від 22/02/xxxx
28.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 1 898,54 UAH за призначенням платежу: *;101; НОМЕР_1 ;;Вiйськ.збiр iз сер.зар.за час вим.прог. ОСОБА_1 за пер.з 04.12.21 по 22.08.23, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi № 420/ (101 2804010,2111,Вiйськ.збiр з сер.зар.за час вим.прог. ОСОБА_1 за пер.з 04.12.21 по 22.08.23, зг. в/л Одеського ОАС вiд 22.02.24р. у справi № 420/80/22.)
28.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 42 910,27 UAH за призначенням платежу: xxxx;xxxx;Безспірне списання на кор. ОСОБА_2 , к/рxxxx( за пер. з04.12.21 по 22.08.23); зг. в/л Одеського ОАС №420/80/22 від 22/02/xxxx
28.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 26 795,51 UAH за призначенням платежу: xxxx;xxxx; Безспірне списання на кор. ОСОБА_1 (за пер.з 17.06.21 по 03.12.21), к/р xxxx;зг. в/л Одеського ОАС №420/80/22 від 22/02/xxxx
28.06.2024 року на рахунок позивача надійшло 6 000,00 UAH за призначенням платежу: xxxx;xxxx;Безспірне списання на кор. ОСОБА_1 ,к/р xxxx; зг.в/л Одеського ОАС №420/80/22 від 22/02/xxxx
1 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявами про необхідність нарахування та виплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, в яких просив нарахувати та виплатити йому компенсацію за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року.
Листом від 03.07.2024 № 5-11-11/14648 за результатами розгляду заяв позивача від 01.07.2024 про нарахування та виплату компенсації за порушення строку перерахування коштів за судовими рішеннями у справах № 420/80/22 та № 420/14707/20 повідомлено, зокрема, що виплата компенсації за бюджетною програмою здійснюється у разі виконання судового рішення саме за рахунок асигнувань бюджетної програми. Виконання судового рішення у справі № 420/80/22 здійснено Казначейством за рахунок асигнувань боржника - Державного агентства меліорації та рибного господарства України. Виконання судового рішення у справі № 420/14707/20 здійснено Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області за рахунок асигнувань боржника - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Одеській області. Враховуючи зазначене вище, компенсація за порушення строку перерахування коштів, передбачена Законом про гарантії, не поширюється на судові рішення, виконання яких здійснено за рахунок асигнувань боржника, тому у Казначейства відсутні правові підстави для нарахування та виплати компенсації у справах № 420/80/22 та № 420/14707/20.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 року у справі № 420/23112/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування та невиплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року;
Зобов'язано Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6; ЄДРПОУ 37567646) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, за виконавчими листами № 420/80/22, виданими Одеським окружним адміністративним судом 22 лютого 2024 року.
03 травня 2025 року через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи позивачем подано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення разом із зазначеним виконавчим листом.
08 травня 2025 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових Владиславом Сергійовичем винесено постанову ВП № 77975554 про відкриття виконавчого провадження, пунктом 2 резолютивної частини якої постановлено виконати рішення суду боржнику протягом 10 робочих днів. Ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження: 5790В417А48Д.
28 травня 2025 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В. С. надано боржнику вимогу державного виконавця № 20.1/В-7/77975554 про необхідність надання письмового пояснення щодо поважних причин невиконання судового рішення, а також заходів, які вживались боржником з метою його фактичного виконання.
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Берегових В. С. від 23 червня 2025 року ВП № 77975554 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Постановою головного державного виконавця Відділу ПВР Берегових В. С. від 21 липня 2025 року ВП № 77975554 про накладення штрафу за повторне невиконання без поважних причин рішення накладено на боржника штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.
У подальшому держаним виконавцем подано до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві повідомлення від 07 серпня 2025 року № 20.1/В-7/77975554 про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 382 КК України.
Листом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 09 жовтня 2025 року № 3931762025 поінформовано, що відомості, викладені у повідомленні державного виконавця, приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12023100060000420 від 06 червня 2023 року, за ч. 1 ст. 382 КК України та здійснюється досудове розслідування в рамках вказаного кримінального провадження. 10 листопада 2025 року головним державним виконавцем Відділу ПВР Берегових В. С. винесено постанову ВП № 77975554 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Вважаючи постанову про закінчення виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (п.1 ч.3, ч.4 ст.18 Закону №1404-VIII).
Статтею 39 Закону №1404-VIII закріплено підстави закінчення виконавчого провадження, однією з яких є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39).
Частинами 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Таким чином закінченню виконавчого провадження передує послідовне виконання наступних виконавчих дій, зокрема перевірка виконання рішення боржником.
Отже спірним у даному випадку є повнота заходів, вжитих державним виконавцем задля примусового виконання рішення суду на користь позивача, а також правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п.10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п.22).
Отже, розглядаючи позов про законність дій державного виконавця, суд має враховувати, що Законом №1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
У справі №826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що за наслідками прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 року у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 року у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 року у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 року у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі 457/359/21.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що в межах спірних правовідносин виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження не перевіривши факт його реального виконання і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання.
Матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем законодавчих приписів, передбачених ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Вищевказаний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 02.11.2023 року по справі №580/4398/22.
Таким чином суд дійшов висновку про неправомірність прийнятої постанови про закінчення виконавчого провадження та наявність підстав для її скасування.
Відповідно до положень ст.41 Закону №1404-VІІІ, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Враховуючи вищезазначене, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження тягне за собою обов'язок державного виконавця відновити не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення про скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових Владислава Сергійовича щодо винесення постанови від 10 листопада 2025 року ВП № 77975554 про закінчення виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчих дій призведе до повного поновлення прав позивача.
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24 вказав, що частина 2 статті 3 та підпункти 1, 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, які уможливлюють справляння стягувачем у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, прийнятого на його користь, судового збору за подання адміністративного позову у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в порядку 287 КАС України, є такими, що суперечать частині першій статті 8, частинам першій-другій статті 55, статті 129-1 Конституції України, а тому не підлягають застосуванню під час розгляду цієї справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, Код ЄДРПОУ 00015622), третя особа Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, Код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10 листопада 2025 року ВП № 77975554 про закінчення виконавчого провадження.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Суддя Самойлюк Г.П.