Справа № 420/31969/25
19 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених коштів
До Одеського окружного адміністративного суду 18.09.2025 надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути суму нанесених збитків державі внаслідок безпідставного набуття коштів, у розмірі 21427,69 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок).
Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що солдат ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19 березень 2023 року №78 призначений на посаду гранатометника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 . Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 травня 2023 року №149, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що перебуває на стаціонарному лікуванні у КП «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради Одеської області. Згідно відповіді від 24 вересня 2024 року №05.1-09/1003 на запит військової частини НОМЕР_2 від 11 вересня 2024 року №4732 солдат ОСОБА_1 , в КП «Балтська багатопрофільна лікарня» Балтської міської ради Одеської області знаходився на стаціонарному лікуванні з 29 травня 2023 року по 09 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 01 серпня 2023 року та більше не звертався. Копій документів до військової частини НОМЕР_2 солдатом ОСОБА_1 не було надано.
За фактом неповернення з лікувального закладу Відповідача - солдата ОСОБА_1 , проведене службове розслідування, наказ командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування від 16 листопада 2024 року №424. До Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010012131 від 26 березня 2025 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація - ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 травня 2025 року №201 було призначене службове розслідування за фактом можливої переплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 . В ході проведення службового розслідування за фактом можливої переплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 , виявлено факт переплати Відповідачу грошового забезпечення та додаткової винагороди, всього у розмірі 21 427,69 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок), а саме:
- переплата за серпень 2023 року становить 21 427,69 грн;
- переплата за вересень 2023 року становить 0,00 грн;
- переплата за жовтень 2023 року становить 0,00 грн;
- переплата за листопад 2023 року становить 0,00 грн;
- переплата за грудень 2023 року становить 0,00 грн.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 06 липня 2025 року №167 колишній гранатометник 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , строк військової служби якого призупинено, вважається таким, що заподіяв державі в особі військової частини НОМЕР_2 шкоду на загальну суму 21 427,69 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок).
Також зазначили, що відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України станом на 25 серпня 2025 року військову частину НОМЕР_2 ліквідовано, особовий склад та архівні документи наразі передано правонаступнику - військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
29.09.2025 від відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області отримано відповідь на запит, з якої встановлено, що ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . Дата реєстрації: 06.08.2003.
Ухвалою судді від 02.10.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Разом з тим, у позові адресу відповідача визначено: АДРЕСА_2 на яку відповідно було надіслано позовну заяву з додатками.
Ухвалою суду від 03.12.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 5-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ).
08.12.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. №ЕС/129092/25) про приєднання до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви з додатком, що підтверджується наданою накладеною №8431300247709 Укрпошти.
11.12.2025 суд ухвалив продовжити розгляд справи №420/31969/25 за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених коштів.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
Солдат ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 19 березень 2023 року №78 призначений на посаду гранатометника 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 29 травня 2023 року №149, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що перебуває на стаціонарному лікуванні у КП "Балтська багатопрофільна лікарня" Балтської міської ради Одеської області.
Згідно відповіді від 24 вересня 2024 року №05.1-09/1003 на запит військової частини НОМЕР_2 від 11 вересня 2024 року №4732 солдат ОСОБА_1 , в КП "Балтська багатопрофільна лікарня" Балтської міської ради Одеської області знаходився на стаціонарному лікуванні з 29 травня 2023 року по 09 червня 2023 року та з 01 липня 2023 року по 01 серпня 2023 року та більше не звертався.
За фактом неповернення з лікувального закладу Відповідача - солдата ОСОБА_1 , проведене службове розслідування, наказ командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування від 16 листопада 2024 року №424.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010012131 від 26 березня 2025 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація - ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.
08 травня 2025 року на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов'язки начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 старшого солдата ОСОБА_2 (вх.№1761 від 08.05.2025) про можливу переплату грошового забезпечення та додаткової винагороди солдату ОСОБА_1 , який вважається таким, що не повернувся з лікувального закладу до військової частини з 02 серпня 2023 року по теперішній час згідно службового розслідування, проведеного відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 02 вересня 2024 року №608. Можлива сума переплати грошового забезпечення та додаткової винагороди складає 21 427,69 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 09 травня 2025 року №201 було призначене службове розслідування за фактом можливої переплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 .
В ході проведення службового розслідування за фактом можливої переплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 , виявлено факт переплати Відповідачу грошового забезпечення та додаткової винагороди, всього у розмірі 21 427,69 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок), а саме:
переплата за серпень 2023 року становить 21 427,69 грн.;
переплата за вересень 2023 року становить 0,00 грн.;
переплата за жовтень 2023 року становить 0,00 грн.;
переплата за листопад 2023 року становить 0,00 грн.;
переплата за грудень 2023 року становить 0,00 грн.
Із пояснення сержанта з матеріального забезпечення 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_3 вбачається, що колишній гранатометник 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотноїроти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 не доповів про факт закінчення лікування в лікувальному закладі 02 серпня 2023 року своєму безпосередньому начальнику. Використовуючи час по закінченню лікування на власний розсуд військовослужбовець продовжував виходити на зв'язок, переконуючи в продовженні строку лікування. З січня 2024 року солдат ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок. До підрозділу будь-яких документів про закінчення стаціонарного лікування з медичних закладів не надходило.
Згідно пояснення старшого водія 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_4 вбачається, що колишній гранатометник 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 не доповів про факт закінчення лікування в лікувальному закладі 02 серпня 2023 року своєму безпосередньому начальнику. Використовуючи час по закінченню лікування на власний розсуд військовослужбовець продовжував виходити на зв'язок переконуючи в продовженні строку лікування.
З січня 2024 року солдат ОСОБА_1 перестав виходити на зв'язок. До підрозділу будь-яких документів про закінчення стаціонарного лікування з медичних закладів не надходило.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 06 липня 2025 року №167 колишній гранатометник 1 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , строк військової служби якого призупинено, вважається таким, що заподіяв державі в особі військової частини НОМЕР_2 шкоду на загальну суму 21427,69 грн. (двадцять одна тисяча чотириста двадцять сім гривень шістдесят дев'ять копійок).
Оскільки встановлено, що відповідач діяв недобросовісно, оскільки був відсутній на службі без поважних причин, проте отримував грошове забезпечення, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів.
Отже, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача виплачені кошти в сумі 21427,69 грн, як безпідставно набуте майно.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до п. 12 Порядку №260, військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Натомість, згідно п. 15 Порядку №260, грошове забезпечення не виплачується, зокрема, за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Згідно п.5. розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі змістом цієї норми, зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до положень ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Водночас ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.
Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.І ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.
Верховний Суд висловив правову позицію в постанові від 02.07.2014 у справі № 6-91 цс 14, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.
Аналіз ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, та наведеної правової позиці Верховного Суду свідчить про те, що у разі виплати особі без необхідності чи без правової підстави грошової допомоги або якщо відпала підстава для такої виплати, то платнику ці кошти поверненню не підлягають, крім випадків наявності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.
Відповідно, законодавство передбачає виключні випадки поверненню набутих особою платежів, у тому числі, заробітної плати та/або грошового забезпечення, а однією із них є те, що ця виплата є результатом недобросовісності з боку набувача.
Недобросовісність набувача підтверджується вчиненням ним діянь, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно сплачених коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 безпідставно нараховані та виплачені грошові кошти у розмрі 21427,69 грн на користь Військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 );
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Суддя Олена СКУПІНСЬКА