18 грудня 2025 р. № 400/4531/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В.,за участю секретаря судового засідання Петренко І.В., представника позивача: Газовського Б.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Ковальчука О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовомВійськової академії (м.Одеса), дорога Фонтанська, 10,м. Одеса, 65009,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 226 603,69 грн,
Військова академія (м.Одеса) (далі також - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі також - відповідач) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 226 603,69 грн.
Ухвалою від 19.05.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від представника позивача 25.09.2025 року на адресу суду надійшло клопотання про призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 07.10.2025 року суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.
Розгляд справи здійснювався неоднаразово в режимі відеоконференції, за клопотаннями сторін.
Ухвалою суду від 13.11.2025 року судом витребовувались додаткові докази по справі з позивача Військової академії м. Одеса.
До суду представником відповідача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Ухвалою суду від 16.12.2025 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідача відраховано з числа курсантів через небажання продовжувати навчання. При цьому витрати, пов'язані з утриманням його у навчальному закладі, відповідачем не відшкодовано.
Відповідач з вказаним не погоджується надав на адресу суду свої заперечення, які також підтримав у судових засіданнях, просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що він не підписував контракт про проходження служби (навчання) у Збройних силах України курсантом вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу освіти від 16.08.2024 року який за твердженням позивача нібито він підписав тому всі вимоги позивача є незаконними.Отже наслідком підроблення підпису в договорі є його недійсність на підставі ч. 3 ст.203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Зокрема, така позиція була відображена ще в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15. Вказана позиція щодо недійсності договору, підпис в якому здійснено іншою особою, ніж стороною договору (встановлення факту відсутності волевиявлення особи на укладення договору), знаходила своє неодноразове відтворення в подібних висновках Верховного Суду (наприклад, постанови від 11.06.2020 у справі № 141/875/17-ц, від 19.05.2020 у справі № 624/600/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 201/13235/15-ц, від 11.06.2018 у справі № 916/613/17 та ін.)
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, а відповідач заперечував проти них.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 16.08.2024 року № 676 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії призначено на посаду курсанта.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 31.08.2024 року № 264 відповідача зараховано до списків особового складу Військової академії, та зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
16.08.2024 року між МО України в особі начальника Військової академії та курсантом ОСОБА_1 укладений контракт на час навчання.
Відповідно до умов укладеного Контракту відповідач взяв на себе зобов'язання мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера, сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У подальшому під час проходження військової служби (навчання) наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 24 квітня 2025 року №40-РС у відповідності до абзацу другого пункту 1, абзацу п'ятого пункту 3 та пункту 7 розділу ІІ Особливостей відрахування, поновлення та переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та наукових установ у системі Міністерства оборони України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2024 року №877 старшого солдата ОСОБА_1 , було відраховано з числа курсантів через «Недисциплінованість військовослужбовця ». Цим ж наказом згідно частини 13 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, пункту 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, “17» квітня 2025 року було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з старшим солдатом ОСОБА_1 “через службову невідповідність»
Виходячи з довідки - розрахунку від 23.04.2025 року, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням старшого солдата ОСОБА_1 , у Військовій академії (м. Одеса) становить 226 603 (двісті двадцять шість тисяч шістсот три) грн. 69 коп.
При цьому відповідачем витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі не відшкодовано, у зв'язку чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).
Відповідно до пунктів 3-5 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів. Витрати відшкодовуються у повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у заклад вищої освіти, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12), - за весь період навчання.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «з», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
З вищенаведеного вбачається, що дана правова норма розповсюджується на дві категорії осіб - на курсантів, які достроково розривають контракт, та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу.
Обов'язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу було звільнено з військової служби.
У свою чергу пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі по тексту - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Судом не беруться до уваги доводи відповідача з приводу не підписання останнім контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.
Так як, громадянин ОСОБА_1 при вступі на військову службу до Збройних Сил України відповідно до статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», склав Військову присягу на вірність народу України та присягнув бути вірним та відданим українському народові, непохитно стояти на сторожі свободи і незалежності української держави, сумліно і чесно виконувати військовий обов'язок та неухильно дотримуватись Конституції України та законів України.
Перебуваючи на посаді у Військовій частині НОМЕР_1 та подальшому на посаді курсанта (військовослужбовця) знав та розумів, що відповідно до статей 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року, на нього покладено обо'язок дотримуватись Конституції України та Законів України, присяги.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року, якою Відповідно до статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Кабінет Міністрів України затверджено порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.
Відповідно до аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що відшкодування коштів за навчання курсантами - це обов'язок, який виникає у випадках, передбачених законодавством. Це обов'язок, а не право курсанта, і держава у лиці Військової акаемії (м.Одеса) має право вимагати повернення коштів у судовому порядку, якщо добровільного відшкодування не відбувається.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку відшкодувати позивачу фактичні витрати на навчання, враховуючи розірвання контракту з відповідачем та відрухування останього з числа курсантів через службову невідповідність та недисциплінованість військовослужбовця.
Вартість витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Військовій академії (м. Одеса) становить 226 603,69 грн., що підтветржується наявними у матріалах справи, зокрема, довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта від 23.04.2025 року.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Військової академії (м.Одеса) (дорога Фонтанська, 10, м. Одеса,65009 код ЄДРПОУ 24983020) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 226603,69 грн - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 226603,69 грн (двісті двадцять шість тисяч шістсот три грн 69 коп).
3. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко
Рішення складено в повному обсязі 19.12.2025