справа № 380/18510/25
з питань відводу
19 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Кудли Д.Ю.,
представника позивача Піцикевича В.В.,
представника відповідача Мацкули Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід судді в адміністративній справі товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області з вимогами:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №19 від 08.08.2025;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №20 від 08.08.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі доказами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.
15.10.2025 за вх.№82463 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
21.10.2025 за вх.№83971 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 23.10.2025 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні, вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/18510/25 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 18 листопада 2025 року о 10:30 год.
18.11.2025 за вх.№ 91983 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
В засіданні суду, яке відбулось 18.11.2025 судом ухвалено відкласти розгляд справи до 02.12.2025 о 10:30 год. для надання час для ознайомлення з матеріалами справи.
02.12.2025 за вхх.№95694 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання, призначене на 02.12.2025 не відбулось у зв'язку з позаплановими технічними роботами на сервісі vkz.court.gov.ua. Зважаючи на зазначену обставину та клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом вирішено відкласти розгляд справи на 16.12.2025 о 10:30 год.
В засіданні суду, яке відбулось 16.12.2025 судом ухвалено відкласти розгляд справи до 19.12.2025 об 11:00 год. у зв'язку з клопотанням представника позивача про надання часу для підготовки заяви про відвід судді.
18.12.2025 за вх.№100630 від представника позивача (позивача) надійшла заява про відвід головуючої судді Сподарик Н.І. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що провадження у справі відкрито 16.09.2025, копію ухвали отримано сторонами 18.09.2025, однак, відповідачем відзив на позовну заяву скеровано 08.10.2025 позивачу, а до суду 09.10.2025. В засіданні суду, 16.12.2025 відповідач визнав, що у встановлений судом строк відзив на позовну заяву поданий не був. Також заявив усне, безпідставне, немотивоване клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, однак суддя Сподарик Н.І. задовольнила клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Про підставу відводу заявнику/позивачу стало відомо 16.12.2025. Вважає, що із сторони «незалежного спостерігача» викликає обґрунтований сумнів у діях та поведінці судді Сподарик Н.І. На думку представника позивача такі дії свідчать про необ'єктивність, упередженість, має місце порушення засад рівності всіх учасників справи перед законом і судом, змагальності сторін. З огляду на зазначене, вважає, що головуюча суддя в силу п.4 ч. 1 ст. 36 КАС України не може та не повинна брати участь у розгляді справи і підлягає відводу. Просить відвести суддю Сподарик Н.І. від розгляду справи №380/18510/25.
При вирішенні заяви про відвід, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.2 ст.40 КАС України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Перевіривши доводи, наведені представником позивача на обґрунтування заяви про відвід судді, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Так, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Так, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи представника позивача, якими він обґрунтовує свою заяву, суд зазначає, що такі доводи самі по собі є суб'єктивними без доведення причинно-наслідкового зв'язку між наведеними заявником доводами та процесуальними діями судді Сподарик Н.І. при розгляді цієї справи.
Так, основною підставою заявленого відводу, представник позивача зазначив, що судом долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який подано відповідачем поза межами встановленого строку для подання такого.
Суд враховує усталену практику Верховного Суду про те, що під час вирішення питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Більш того, відповідно до частини п'ятої статті 121 КАС України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Отже, на переконання суду, незначний пропуск строку на подання відзиву та доказів не є співмірним з таким наслідком, як розгляд позовної заяви без урахування позиції відповідача у спірних правовідносинах та унеможливлення з'ясування всіх обставин у справі, що є складовою принципу офіційного з'ясування обставин у справі.
Також суд зауважує, що позивач скористався правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву, яку подано представником позивача 18.11.2025.
Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ'єктивності судді під час розгляду цієї справи.
Аргументи, якими представник позивача мотивує свою заяву про відвід судді Сподарик Н.І., не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
У заяві відсутні посилання на конкретні факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи. Мотиви, наведені представником позивача у зазначеній заяві, не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки вони не є конкретизованими та ґрунтуються виключно на припущеннях і оціночних судженнях.
Тому підстав для висновку про наявність визначених статтею 36 КАС України та інших підстав для відводу судді немає.
За таких обставин суд вважає подану представником позивача заяву необґрунтованою, та як наслідок, у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Сподарик Н.І. від участі у розгляді даної справи слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 241, 248, 256, 293 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника позивача (позивача) про відвід судді Сподарик Н.І. в розгляді справи за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна