м. Львів
19 грудня 2025 рокусправа № 380/21253/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та Даниленко Яни Михайлівни в інтересах ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах дитини ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулася до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов?язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 18.04.2025 №35/д про відмову ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3 , у призначенні та виплаті доплати одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 3 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", як членам сім?ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , внаслідок поранення, пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби;
- зобов?язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому частиною з статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", як дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , внаслідок поранення, пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби;
- зобов?язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 , в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3 , одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому частиною 3 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", як сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , внаслідок поранення, пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що із 27.01.2023 ОСОБА_5 проходив військову службу на посаді заступника командира бойової машини - навідником оператором 2 механізованого відділення з механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 .
21.03.2023 ОСОБА_5 призначений на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти.
30.04.2023 під час виконання обов'язків військової служби ОСОБА_5 під час дорожньо-транспортної пригоди отримав закриту тупу травму шийного відділу хребта з чисельними переломами та ушкодженнями спинного мозку від якої помер у лікарні швидкої медичної допомоги.
За результатами службового розслідування встановлено, що смерть солдата ОСОБА_5 визнана такою, що пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
у зв'язку з вищевикладеними обставинами Позивач звернулась в порядку підпорядкування через ІНФОРМАЦІЯ_2 до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум із заявою про нарахування та виплату їй та сину одноразової грошової допомоги.
Звертаючись із заявами про нарахування виплати Позивач вважала, що вона та син мають право на призначення їм одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.
18.04.2025 розглянувши подані документи та заяву, Комісія дійшла до наступного висновку.
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби чи смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, одноразова грошова допомога призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.13.2013 №975.
З огляду на викладене, документи ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 повернути на доопрацювання
Із зазначеною відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 15 млн грн та скеруванні документів на доопрацювання Позивач не погоджується, тому позивач звернулася до суду за захистом порушеного права та просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 27.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
12.11.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що на відміну від Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 975, Постанова № 168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі, оскільки розмір допомоги у сумі 15 000 000 грн передбачений лише на період дії воєнного стану та у чітко визначених випадках, а саме для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) отриманих у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення). Такий розмір допомоги передбачений лише на період дії воєнного стану та покликаний підвищити рівень соціального захисту сімей саме загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.
Однак у справі відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_5 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть. Так, Центральною військово-лікарською комісією встановлено, що причиною смерті ОСОБА_5 стала травма “Закрита тупа травма шийного відділу хребта з чисельними переломами та ушкодженням спинного мозку. Масивна шлункова кровотеча з гіпоксичних ерозій слизової стінки шлунка. Геморагічний шок».
Доводи ОСОБА_1 про те, що оскільки смерть ОСОБА_5 відбулася у період воєнного часу та настала у зв'язку із травмою, яка пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, Позивач має право на одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою №168, є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із наведеними вище висновками суду щодо відсутності правових підстав у позивачів для отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 грн, передбаченої Постановою №168.
Крім того, стосовно посилання ОСОБА_1 на те, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. грн., то до таких слід віднестись критично, в зв'язку з тим, що абзац 2 п.2 постанови КМУ від 28.08.2022 №168 застосовується з 04.05.2024, що визначено законодавцем, тобто вже після смерті ОСОБА_5 , яка сталася 30.04.2023.
03.12.2025 позивач подав додаткові пояснення у справі, в яких додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з 27.01.2023 ОСОБА_5 проходив військову службу на посаді заступника командира бойової машини - навідником оператором 2 механізованого відділення з механізованого взводу 2 механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №30 від 27.01.2023.
21.03.2023 ОСОБА_5 призначений на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №86 від 21.03.2022.
Відповідно до Свідоцтва про смерть від 05.05.2023 серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внесено відповідний актовий запис під № 942.
ОСОБА_3 є дружиною ОСОБА_5 відповідно до Свідоцтва про одруження від 25.08.2001. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_5 згідно зі Свідоцтвом про народження від 27.01.2016.
У Акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_3 , вказано таке:
“... Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування:
Стрілець-снайпер 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ої механізованої роти військової частини НОМЕР_1 - сержант ОСОБА_6 у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями сержант ОСОБА_6 був госпіталізований до військового шпиталю м. Чернігів військова частина НОМЕР_4 , а в подальшому переведений до реанімаційного відділення КНП “Чернівецька обласна лікарня».
30.04.2023 сержант ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень, помер в реанімаційному відділенні КНП “Чернівецька обласна лікарня», що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_7 . Лікарським свідоцтвом про смерть №349 сержанта ОСОБА_7 та довідкою про причину смерті №349, поясненнями помічника гранатометника 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_8 , поясненнями головного сержанта взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_9 .
Відповідно до службової характеристики, сержант ОСОБА_6 за час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Відповідав займаній посаді.
Причини та умови смерті: сержант ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок тілесних ушкоджень отриманих в ДТП, яке мало місце 19.02.2023 року. Отримання тілесних ушкоджень та подальша смерть не пов'язана із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Заперечень, заяв та клопотань від зацікавлених осіб, під час проведення службового розслідування не надходило.
Службове розслідування вважати завершеним.
Вважати факт смерті сержанта ОСОБА_7 таким що, не пов'язаний із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Вважати факт смерті ОСОБА_7 , таким що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.»
Відповідно до Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) №1122 від 09.07.2023 «Про результати службового розслідування» «наказую: Службове розслідування вважати завершеним.
Вважати факт смерті сержанта ОСОБА_7 , таким що не пов'язане із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Вважати факт смерті ОСОБА_7 , таким що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.»
Згідно з витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 28.02.2023 №1326 - Травма сержанта ОСОБА_7 , 1977 року народження: “Закрита тупа травма шийного відділу хребта з чисельними переломами та ушкодженням спинного мозку. Масивна шлункова кровотеча з гіпоксичних ерозій слизової стінки шлунка. Геморагічний шок», що стала причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
За фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_5 було розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12023262020001528 від 30.04.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Відповідно до листа Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області №07/с- 24аз від 21.05.2024 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Позивач звернулась в порядку підпорядкування через ІНФОРМАЦІЯ_2 до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум із заявою про нарахування та виплату їй та сину одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000 грн.
Відповідно до п. 9 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/д від 18.04.2025 вказано, що розглянувши подані документи та заяву, Комісія дійшла висновку:
«( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_1 , 1978 р.н., яка діє своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - дружини та сина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого 19.02.2024 у період дії воєнного стану, сержанта ОСОБА_7 (Київський ОТЦКСГ ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 05.05.2023 та витягу ВЛК від 28.02.2023 в 1326.
Як вбачається з наданих на розгляд Комісії документів, зокрема, витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 3C-.09.2023 № 283 (по стройовій частині), сержант ОСОБА_5 , помер у шпиталі м. Чернівці. Смерть пов'язана з ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ та НОМЕР_5 ПОВ'ЯЗАНА із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, Помер від отриманої травми внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 09.07.2023 № 1122 (з основної діяльності) та результатів службового розслідування встановлено, що факт смерті сержанта ОСОБА_5 вважати таким що НЕ ПОВ'ЯЗАНИЙ із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а пов'язаний з ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
Витягом з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії від 28.02.2023 року № 1326 встановлено, що травма сержанта ОСОБА_5 “Закрита тупа травма шийного відділу хребта з чисельними переломами та ушкодженням спинного мозку. Масивна шлункова кровотеча з гіпоксичних ерозій слизової стінки шлунка. Геморагічний шок» яка призвела до смерті, та причина смерті, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 168, виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім'ям осіб, зазначених у пункті І цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, ТРАВМИ, каліцтва), отриманого у період ДІЇ воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Тобто, Постанова КМУ № 168 передбачає виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі або у разі смерті внаслідок травми, отриманої під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), тоді як смерть сержанта ОСОБА_5 , згідно наданих документів (наказів та акту службового розслідування) настала в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Документів, які підтверджують, що смерть ОСОБА_5 настала під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки І оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (накази, витяги з журналів бойових дій, витяги з бойових розпоряджень, рапорти та ін.) на розгляд Комісії не надходило.
У разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби чи смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, одноразова грошова допомога призначається відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, «які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.
З огляду на викладене, документи ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 повернути на доопрацювання.»
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є порядок та підстави прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сім?ї загиблого військовослужбовця.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 41 Закону №2232-XII, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із частинами першою, другою статті 16 Закону №2011-XII (в редакції на дату смерті військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (п. 1 ч. 2).
Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п. 4 ст. 16-1).
Відповідно до частини третьої статті 16-2 Закону №2011-XII розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень (абзац другий пункту 3 статті 16-2 в редакції Закону №4546-IX від 16.07.2025 - застосовується з 24 лютого 2022 року).
За положеннями статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї з осіб, зазначених у пункті 4 статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений пунктом 9 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень (абзац 1 пункту 2).
Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень (абзац другий пункту 2 застосовується з 04.05.2024).
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Порядок і умови щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначені у Порядку і умовах призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №176/39232 (далі - Порядок №45).
У пункті 1.3 цьому Порядку вказано, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника. Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Рішення про відмову у призначенні ОГД може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду (пункт 1.7 Порядку №45).
Також на виконання вимог Закону №2011-XII постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975 в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до пункту 4, 5 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (пп.1, п. 4). Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Спірним у цій справі є питання розміру грошової допомоги, який регламентується різними постановами Кабінету Міністрів України, вирішуючи яке, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що з 27.01.2023 ОСОБА_5 проходив військову службу на посаді заступника командира бойової машини - навідником оператором 2 механізованого відділення з механізованого взводу 2 механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №30 від 27.01.2023.
21.03.2023 ОСОБА_5 призначений на посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 2 механізованої роти згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №86 від 21.03.2022.
Відповідно до Свідоцтва про смерть від 05.05.2023 серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що внесено відповідний актовий запис під № 942.
У Акті службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_3 , вказано таке:
“...Стрілець-снайпер 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 2-ої механізованої роти військової частини НОМЕР_1 - сержант ОСОБА_6 у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями сержант ОСОБА_6 був госпіталізований до військового шпиталю м. Чернігів військова частина НОМЕР_4 , а в подальшому переведений до реанімаційного відділення КНП “Чернівецька обласна лікарня».
30.04.2023 сержант ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень, помер в реанімаційному відділенні КНП “Чернівецька обласна лікарня», що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 сержанта ОСОБА_7 . Лікарським свідоцтвом про смерть №349 сержанта ОСОБА_7 та довідкою про причину смерті №349, поясненнями помічника гранатометника 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_8 , поясненнями головного сержанта взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_9 ….
Службове розслідування вважати завершеним.
Вважати факт смерті сержанта ОСОБА_7 таким що, не пов'язаний із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Вважати факт смерті ОСОБА_7 , таким що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.»
Відповідно до Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (з основної діяльності) №1122 від 09.07.2023 «Про результати службового розслідування» «наказую: Службове розслідування вважати завершеним.
Вважати факт смерті сержанта ОСОБА_7 , таким що не пов'язане із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Вважати факт смерті ОСОБА_7 , таким що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.»
Згідно з витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 28.02.2023 №1326 - Травма сержанта ОСОБА_7 , 1977 року народження: “Закрита тупа травма шийного відділу хребта з чисельними переломами та ушкодженням спинного мозку. Масивна шлункова кровотеча з гіпоксичних ерозій слизової стінки шлунка. Геморагічний шок», що стала причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ТРАВМА, ЯКА ПРИЗВЕЛА ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
Суд зауважує, що сержант ОСОБА_5 помер внаслідок травми, отриманої у м. Чернігів, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, під час дії воєнного стану.
Тому не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що у справі відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_5 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть, що давало б членам його сім'ї право на отримання допомоги у збільшеному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168.
Аналогічні висновки у подібних правовідносинах, сформульовані Верховним Судом у постанові від 17 липня 2024 року у справі №600/548/23-а, які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин .
Суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги" від 16 липня 2025 року №4546-IX законодавець виклав абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону №2011-XII у такій редакції "розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, у тому числі під час перебування у полоні (крім військовослужбовців, які добровільно здалися у полон), становить 15 мільйонів гривень" (вказане положення застосовуються з 24 лютого 2022 року).
Не можна ігнорувати той факт, що на момент прийняття оскаржуваного рішення пунктом 2 Постанови №168 установлено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов'язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень (абзац другий пункту 2 застосовується з 04.05.2024).
На переконання суду, з огляду на відсутність чіткого законодавчого врегулювання права членів сім'ї на отримання одноразової грошової допомоги 15 млн. гривень у зв'язку зі смертю військовослужбовця внаслідок травми, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, під час дії воєнного стану, та враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень дотримуватись при прийнятті рішення встановлених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства критеріїв, сам по собі факт не набрання чинності згаданими змінами до п. 2 Постанови №168 на момент виникнення спірних правовідносин, не може бути достатньою підставою для позбавлення членів сім'ї військовослужбовця права на належний соціальний і правовий захист, в тому числі і права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок смерті військовослужбовця ОСОБА_5 під час дії воєнного стану відповідно до пункту 2 Постанови №168 у розмірі 15 млн. гривень з підстав того, що його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що п. 9 рішення відповідача, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/д від 18.04.2025 про відмову ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3 , у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168 та повернення документів на доопрацювання, не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, тому його належить визнати протиправними та скасувати
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого військовослужбовця ОСОБА_5 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вказане, у задоволенні позовних вимог про зобов?язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3 , одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому частиною з статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану", як членам сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_5 , внаслідок поранення, пов?язаного з виконанням обов?язків військової служби, потрібно відмовити, як передчасних.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 9 рішення Міністерства оборони України, оформленого витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35/д від 18.04.2025 про відмову ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3 , у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" та повернення документів на доопрацювання.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3 , як членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_5 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 з Міністерства оборони України за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ), та ОСОБА_3 в інтересах дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Міністерство оборони України (03168, просп. Повітряних сил, буд. 6, м. Київ; ЄДРПОУ 00034022).
Повне рішення суду складено 19.12.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна