справа №380/2828/24
з питань роз'яснення судового рішення
18 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №380/2828/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
До суду надійшла заява позивача про роз'яснення судового рішення, мотивована невиконанням судового рішення. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 25.03.2025 повідомило, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 у справі №380/2828/24 не покладено зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження максимального розміру в подальшому в разі проведення перерахунків пенсії (зокрема, у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, встановлення нових підвищень, проведенням індексації пенсії тощо). Тому розмір пенсійної виплати, обчислений відповідно до вказаного рішення суду, не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, що втратили працездатність, з 01.02.2020 становить 17582,13 грн і не переглядається. Проводити розрахунок пенсії з 01.02.2021 та 01.01.2022 без обмеження максимальним розміром підстав немає.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з такого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
З аналізу вказаної норми слідує, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, проте без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Разом з тим, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).
Верховний Суд України в ухвалі від 13.07.2016 у справі №826/16796/14 зазначив, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Резолютивною частиною рішення зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром.
Відтак, зазначена частина рішення є чіткою, зрозумілою, не припускає кілька варіантів тлумачення та повністю розкриває зміст його мотивувальної частини. Судом визначено початкову дату перерахунку та не зазначено кінцевої, що свідчить про необхідність перерахунку та виплати пенсії без застосування обмежень безтерміново, до моменту зміни правового регулювання чи інших обставин, що впливають на виплату пенсії.
Водночас, суд зауважує, що невиконання чи неналежне виконання, на думку позивача, відповідачем судового рішення не є підставою для роз'яснення такого рішення. Законодавство України у таких випадках передбачає можливість звернення рішення до примусового виконання у порядку Закону України «Про виконавче провадження», чи застосування судового контролю у порядку, встановленому КАС України.
Отже, оскільки судом не встановлено підстав для роз'яснення судового рішення, подана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви позивача про роз'яснення рішення від 20.03.2024 у справі №380/2828/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України.
Суддя Сидор Н.Т.