19 грудня 2025 рокусправа №380/17524/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) в якому позивач просить суд:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата в санаторії-профілакторії «Едельвейс»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата в санаторії - профілакторії «Едельвейс»;
- стягнути з Відповідача судові витрати.
Позов мотивовано тим, що пенсійним органом протиправно не зараховано період роботи з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата в Санаторії-профілакторії «Едельвейс», однак такий період протиправно не зарахований до його страхового стажу у зв'язку із виправленням у трудовій книжці дати наказу про звільнення. Вважає, що вказаний період має бути зарахований до його страхового стажу, оскільки обов'язок оформлення та ведення трудових книжок покладається на роботодавця або уповноважену особу, а не на працівника. Просить позов задовольнити.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді від 28 серпня 2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав відзив на позовну заяву (вх. №16587ел від 17.09.2025), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії) повинна пред'явити паспорт чи інший документ, що засвідчує особу, місце проживання (реєстрації) та вік.
За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймається паспорт, або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання.
Частиною 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення або перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду в установленому порядку особисто або через законного представника.
У даному випадку має місце відсутність звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до Порядку № 22-1.
Частиною 1 статті 1 Закону України “Про звернення громадян» встановлюється право громадян України звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про звернення громадян», звернення оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Заяву позивача було розглянуто в порядку звернення громадян, а мотивоване рішення щодо відмови в задоволенні заяв із зазначенням обґрунтованих причин з посиланням на нормативні акти управлінням не приймалось.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію за віком у відповідності статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.03.2024 року.
Пенсію обчислено із врахуванням страхового стажу 33 роки 06 місяців 07 днів (стаж враховано по 31.03.2024 включно).
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 з 04.06.1985 по 25.08.1987 (запис № 1 та № 19), оскільки в даті наказу про звільнення має місце виправлення, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,
03 квітня 2025 року до Головного управління звернувся позивач із заявою про надання інформації щодо зарахованих періодів роботи до його загального стажу роботи.
Головним управлінням розглянуто заяву позивача та 17.04.2025 (лист за вих. № 8356-8334/1-52/8-1300/25) надано роз'яснення щодо зарахованих періодів роботи, умов та порядку зарахування періодів роботи до страхового стажу у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Було рекомендовано позивачу для підтвердження періоду роботи з 04.06.1985 по 25.08.1987 надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи, зокрема на накази про прийняття та звільнення з роботи.
Вважаючи протиправними дії щодо відмови у зарахуванні періоду роботи з 04.06.1985 по 25.08.1987, позивач звернувся із даним позовом в суд.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата у зв'язку із виправленням у трудовій книжці дати наказу про звільнення.
Суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, чинним законодавством передбачено підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Так, щодо періоду з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року відповідач вказував на те, що зазначений період не може бути зарахований до страхового стажу оскільки в даті наказу про звільнення наявне виправлення.
З трудової книжки серії НОМЕР_2 судом встановлено, що у період з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року позивач працював на посаді медбрата в санаторії-профілакторії «Едельвейс». При цьому, суд зазначає, що дійсно у даті звільнення міститься виправлення, а саме дата « 24.08.1985» перекреслена та зазначена дата « 24.08.1987» (прописом зазначено сім).
Відповідно до зазначено запису позивача було звільнено з роботи 25.08.1987 за власним бажанням на підставі наказу №28.
Разом з тим, суд зазначає, що на вище вказаному записі мітиться печатка підприємства, підпис посадової особи, що вказує на те, що зазначене виправлення було здійснено роботодавцем, а тому будь-які сумніви щодо дійсності такого запису відсутні.
За таких обставин, період трудової діяльності з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року має бути зарахований до страхового стажу позивача на підставі відомостей, що містяться в трудовій книжці.
Стосовно доводів представника позивача про те, що позивач не має нести відповідальність за неналежне оформлення трудової книжки, суд зазначає, що дійсно обов'язок належного ведення трудової книжки є обов'язком роботодавця.
Проте, працівник також має проявляти обачність та перевіряти правильність та достовірність занесення відомостей до його трудової книжки, оскільки це у майбутньому може впливати на його права та інтереси.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відтак, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата в санаторії - профілакторії «Едельвейс».
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата в санаторії-профілакторії «Едельвейс».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період роботи згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 з 04.06.1985 року по 25.08.1987 року на посаді медбрата в санаторії-профілакторії «Едельвейс».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяКухар Наталія Андріївна