справа №380/19638/25
19 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Об'їзна, 4; код ЄДРПОУ 44752993) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900341/2 від 02.06.2025;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000843;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900427/1 від 16.07.2025;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/001105.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900341/2 від 02.06.2025.
Визнано протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000843.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900427/1 від 16.07.2025.
Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/001105.
Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» судовий збір в сумі 7926,69 гривень.
16.12.2025 за вх.№99602 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі. Просить стягнути з Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 300 (дванадцять тисяч триста) гривень 00 копійок та судові витрати, понесені позивачем за переклади документів та їх завірення у розмірі 1085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок шляхом винесення додаткового судового рішення у справі №380/19638/25.
Оскільки розгляд справи №380/19638/25 здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні), суд вважає за доцільне розгляд цієї заяви здійснити у порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу врегульовано ст.134 КАС України.
При цьому, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.
Відповідно до ч. 5. ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2018 (справа №826/856/18), від 16.05.2019 № 823/2638/18 від 04.02.2020 №280/1764/19.
Згідно з ч.7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною дев'ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2, 3 ст.30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо однак, вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесених витрат представником позивача до заяви надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ№001794, договір про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023, копію додаткової угоди №1 про внесення змін та доповнень до договору про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023, копію ордеру серії ВС№ 1393503 від 20.08.2025, копію рахунку на оплату №02/12 від 10.12.2025, копію акту від 10.12.2025 приймання-передачі наданих послуг за договором №04/10/23 від 11.10.2023, копію платіжної інструкції №241 від 15.12.2025.
Судом встановлено, що між Стецьків Н.І. (адвокат) та ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» укладено договір про надання правових послуг 04/10/23 від 11.10.2023.
Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором адвокат зобов'язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.
Під послугами у цьому договорі розуміється наступне: представництво та надання інших видів правової допомоги.
Адвокат надає правову допомогу у вигляді:
- представництва інтересів Клієнта в будь-яких судах (у т.ч. в будь-яких інстанціях, в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, а також в інших державних органах (у т.ч., але не виключно, правоохоронних, контролюючих тощо).
- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складання запитів, заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до п. 3.1 договору, гонорар - форма винагороди адвоката за надання послуг, передбачених цим договором.
Згідно з п. 3.2 договору, розмір гонорару та оплати за надані послуги проводиться на підставі акту приймання-передачі наданих послуг у розмірі, визначеному за домовленістю сторін.
Відповідно до п. 4.1 договору, на підтвердження факту надання передбачених цим договором послуг адвокатом складається акт приймання-передачі наданих послуг.
Згідно п. 4.2 договору, адвокат зобов'язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники акту. При цьому сторони домовились, що акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом клієнту протягом відповідного періоду часу.
10.12.2025 сторонами підписано актів приймання-передачі наданих послуг за договором №04/10/23 від 11.10.2023.
Відповідно до п.1. акту виконаних робіт, сторони підтверджують, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову та інші послуги пов?язані з договором в спорі з Львівською митницею про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900341/2 від 02.06.2025, №UA209000/2025/900427/1 від 16.07.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000843, №UA209170/2025/001105.
Згідно п. 2 акту виконаних робіт, сторони домовились, що гонорар - оплата за правові послуги встановлюється у фіксованому розмірі - 12300,00 гривень та включає в себе:
- аналіз документів та судової практики для подання позовної заяви в спорі з Львівською митницею про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900341/2 від 02.06.2025, №UA209000/2025/900427/1 від 16.07.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000843, №UA209170/2025/001105;
- складання позовної заяви щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900341/2 від 02.06.2025, №UA209000/2025/900427/1 від 16.07.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000843, №UA209170/2025/001105;
- складання відповіді на відзив Львівської митниці на позовну заяву ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900341/2 від 02.06.2025, №UA209000/2025/900427/1 від 16.07.2025 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000843, №UA209170/2025/001105 (справа №380/19638/25).
Відповідно до п. 3 договору, сторони домовились, що адвокат забезпечить переклад у відповідних установах документи для вчинення процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи при скеруванні позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду та в межах розгляду справи, а клієнт компенсує витрати адвоката, пов'язані з перекладом таких документів.
Вартість послуг перекладу документів та їх завірення склала 1085,00 гривень. Рахунок-фактура №-08/25 від 25.08.2025, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.08.2025 додається.
Відповідно до п.4 акту виконаних робіт, вартість послуг за надання професійної правничої допомоги склала 12300 (дванадцять тисяч триста) гривень 00 копійок.
Згідно п. 5 акту виконаних робіт, загальна вартість за переклади та їх завірення склала 1085,00 гривень.
Суд, оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та сума зазначена у договорі витрат на правничу допомогу є неспівмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.
Судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в т.ч. рішення Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що значно спростило роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Також судом враховано, що Стецьків Н.І. здійснює представництво ТзОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» в аналогічних справах, такі як перебувають у провадженні суду так і розглянуті судом. Стиль написання позовних заяв подібний.
Суд зауважує, що предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Тобто, з позиції суду підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа за даним позовом є незначної складності, для розгляду справи адвокат у судові засідання не з'являвся, надані адвокатом послуги зводилися виключно до формування позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву, а також враховуючи ціну позову, суд вважає розмір витрат позивача, пов'язаних з правничою допомогою у розмірі 12300,00 грн неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання заявником вимог частини п'ятої даної статті щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив рішення від 26.06.2019, в якій викладено правові висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Вказаний висновок Верховного Суду в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення наведеного спору.
У той же час, відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути з відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Суд вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування на загальну суму 12300,00 грн витрати на правничу допомогу не відповідають реальності таких, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Львівської митниці становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатами та із обсягом наданих адвокатами послуг (виконаних робіт).
З огляду на викладене, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача становить 1500,00 гривень.
Щодо решти витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Щодо сплачених позивачем 1085,00 грн., за отримані послуги з перекладу документів, суд зазначає, що такий вид послуг не належать до витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, які визначені статтею 134 КАС України. Разом з тим суд у порядку статті 71 КАС України перекладача до участі у справі не допускав (не призначав), а відтак витрати, пов'язані із залученням перекладача, у розумінні статті 137 КАС України, які б підлягали відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у цій справі відсутні.
За таких обставин, суд вбачає підстави для ухвалення додаткового рішення на підставі пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України та часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» » (81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Об'їзна, 4; код ЄДРПОУ 44752993) понесені у справі № 380/19638/25 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
В іншій частині заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна