19 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3351/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)
відповідач-2: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Подільський районний суд міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 02896905)
про визнання протиправною бездіяльності, дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності, дій та стягнення суддівської винагороди.
Позов мотивував тим, що він працює на посаді судді Ленінського районного суду міста Кіровограда. З лютого 2022 року він призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України. У квітні 2024 року суддівська винагорода йому не нараховувалася та не виплачувалася. Позивач стверджує, що його право на отримання суддівської винагороди гарантоване Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Тож позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати його суддівської винагороди за квітень2024 року;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати його суддівської винагороди відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за квітень 2024 року;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплати йому суддівської винагороди за квітень 2024 року;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити йому суддівську винагороду відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за квітень 2024 року із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів.
Ухвалою судді від 27.05.2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ленінський районний суд міста Кіровограда.
Відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачено правове регулювання проходження суддею військової служби із збереженням суддівської винагороди. На позивача як на військовозобов'язаного, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації у зв'язку з введенням воєнного стану, поширюються гарантії, передбачені частиною 3 статті 119 КЗпП України, зокрема за ним зберігається місце роботи і посада, а також йому виплачується грошове забезпечення військовослужбовця відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" з 19.07.2022 року середній заробіток таким мобілізованим працівникам за місцем роботи не виплачується. Оскільки позивач з 28.02.2022 року увільнений від виконання службових обов'язків по здійсненню судочинства та не здійснює правосуддя у зв'язку з призовом на військову службу по мобілізації, тому він не має права на отримання суддівської винагороди, а з 19.07.2022 року скасовано і збереження за ним середнього заробітку. З цих підстав відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Відповідач-1 відзив на позов не подав.
Третя особа пояснень щодо позову та відзиву не подавала.
Ухвалою від 01.07.2024 року суд зупинив провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 236 КАС України - до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України, а ухвалою від 19.02.2025 року суд зупинив провадження на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у подібних правовідносинах. Ухвалою від 19.12.2025 року суд поновив провадження у справі.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 у 2015 році призначений суддею Ленінського районного суду міста Кіровограда (нині - Подільський районний суд міста Кропивницького), зарахований до штату цього суду.
З 27.02.2022 року відповідно до Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" позивач призваний на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України та проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_2 .
Він звільнений з військової служби у вересні 2024 року.
Наказом голови Ленінського районного суду міста Кіровограда №43-К від 28.02.2022 року "Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків по здійсненню судочинства у зв'язку з прийняттям на військову службу" позивача увільнено від виконання службових обов'язків по здійсненню судочинства у зв'язку з призначенням на посаду за штатом воєнного часу, зарахуванням до списку особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 з 28.02.2022 року із збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до фактичної демобілізації.
Згодом в.о. голови Ленінського районного суду міста Кіровограда видала наказ №100/К від 19.07.2022 року "Про внесення змін до наказу від 28.02.2022 р. №43-К", яким відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022 року внесено до п.1 наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.2020 року №180-К "Про увільнення судді ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків по здійсненню судочинства у зв'язку з прийняттям на військову службу", зміни, а саме: слова "зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня фактичної демобілізації" замінити словами "зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації". Наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Кіровоградській області припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19.07.2022 року на період проходження військової служби.
У січні - лютому 2022 року позивачу нараховувалася та виплачувалася суддівська винагорода, у лютому - липні 2022 року - середній заробіток на період проходження військової служби. З 19.07.2022 року виплату суддівської винагороди та середнього заробітку припинено.
Позивач, не погоджуючись із невиплатою йому суддівської винагороди під час проходження ним військової служби у квітні 2024 року, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статей 126, 130 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Згідно з частинами 1, 2, 9, 10 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає зокрема прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Громадяни України, які проходять базову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України.
Статтею 40 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" установлено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
У статті 119 КЗпП України передбачені гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.
Згідно з частиною 2 статті 119 КЗпП України працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Частиною 3 статті 119 КЗпП України (у редакції, чинній на момент призову позивача у лютому 2022 року на військову службу) було передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-IX від 01.07.2022 року, який набрав чинності 19.07.2022 року, у частині 3 статті 119 КЗпП України слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінено словами "зберігаються місце роботи і посада".
Тож з 19.07.2022 року серед трудових та соціальних гарантій працівникам, які призвані на військову службу під час дії мобілізації, відсутнє право на отримання середнього заробітку за місцем роботи, а роботодавець не має обов'язку виплачувати таким працівникам середній заробіток, який обраховувався виходячи із розміру середньоденної заробітної плати.
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №320/10955/23 у подібних правовідносинах, пов'язаних із виплатою суддівської винагороди судді, який, зберігаючи свій статус і посаду, добровільно вступив на військову службу, та в постанові від 13.03.2025 року сформувала такий правовий висновок: у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною 2 статті 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.
Отже позивач під час проходження військової служби у складі Збройних Сил України за призовом під час мобілізації, зокрема у квітні 2024 року, не мав права на отримання суддівської винагороди.
У спірних правовідносинах відповідачі прав позивача не порушували. Його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ