про залишення заяви щодо розгляду справи у порядку загального позовного провадження без задоволення
19 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/7811/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянувши у письмовому провадженні заяви представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Міністерства юстиції України, м. Київ, вул. Городецького, 13
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства юстиції України про:
- визнання протиправним наказу №2684/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Людмили Анатоліївни» від 02.10.2025 р.;
- скасування наказу №2684/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодової Людмили Анатоліївни» від 02.10.2025 р.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 р. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.37-38).
26.11.2025 р. представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.41-44). В обґрунтування необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження представник відповідача посилався на предмет спору, характер спірних правовідносин та складність справи. Також зазначив, що рішення у справі має важливе значення для сторін, оскільки предметом розгляду є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, відповідно до якого тимчасово блоковано доступ державному реєстратору - приватному нотаріусу Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовій Л.А. до Державного реєстру прав строком на три місяці у зв'язку з виявленими правопорушеннями вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав. Отже, результат даної справи становить для Міністерства юстиції України важливе значення, адже саме Мін'юст є органом, уповноваженим на прийняття рішень, що оскаржуються у даній справі, а тому вирішенню підлягають з'ясування фактичних обставин справи, що можливе при проведенні підготовчого судового засідання. Окрім того, представник відповідача, із посиланням на практику Європейського суду з прав людини та позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 20.12.2018 р. по справі №441/169/16-ц, зазначив, що відкритість процесу, як правило, включає право особи, бути заслуханою в суді. Представник наголошує, що питання віднесення справи до категорії справ незначної складності безпосередньо впливає на права Міністерства юстиції України щодо оскарження прийнятого рішення. У разі ухвалення рішення не на користь відповідача, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, останній буде позбавлений можливості касаційного оскарження судового рішення.
Частиною 4 статті 12 КАС України визначено перелік спорів у яких справи розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Спір у даній справі не є спором, який відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключному розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч.4 ст.260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зазначає, що заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження сторона повинна навести обґрунтування необхідності розгляду справи саме у порядку загального провадження, однак обставини наведені представником відповідача не свідчать про існування такої необхідності.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі «Ахеn v. Germany», рішення від 25.04.2002 р. «Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.122, 260, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ