про повернення позовної заяви
18 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/8282/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Національної гвардії України, вул. Святослава Хороброго,9а, м. Київ,03151
про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови ОСОБА_1 внести зміни у довідку №27/13/4/2085 від 25.11.2024 /виданої станом на 01.01.2023/ про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
2) зобов'язати Головного управління Національної гвардії України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 /станом на 01.01.2023/, в якій, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницькою складу та деяких інших осіб" та Інструкції №200 від 15.03.2018 визначити розміри надбавки за особливості проходження служби у розмірі 60 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим /спеціальним/ званням та надбавки за вислугу років; премії - 230 % посадового окладу, які встановлені на 2023 для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.160 КАС України. У вказаній ухвалі зазначено про необхідність подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
16.12.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява на усунення недоліків. Зокрема, позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку для звернення до суду.
Також вказує, що строк ним не пропущено, оскільки до вказаних правовідносин строки звернення до адміністративного суду не застосовуються.
Надаючи оцінку заявленому клопотанню, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.
Частина 1 ст. 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. За змістом частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин першої, третьої та шостої статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й на природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку - дати оцінку поважності причин його пропуску та в залежності від з'ясованого відкрити провадження у справі або повернути позовну заяву (на стадії до відкриття провадження) чи залишити її без розгляду (на стадії після відкриття провадження).
Спір стосується внесення змін у довідку №27/13/4/2085 від 25.11.2024 /виданої станом на 01.01.2023/ про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а не перерахунку пенсії, як вказує представник позивача у заяві про поновлення строку на звернення до суду.
Спірна довідка складена 25.11.2024. Обставин і фактів щодо звернення до відповідача та/або оскарження таких дій до дати звернення до суду в цій справі позовна заява не містить. Протягом шести місяців з дати отримання вказаної довідки та перерахунку пенсії на підставі довідки від 25.11.2024 позивач мав право звернутися до адміністративного суду з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року для перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 року.
Звертаючись до суду 09.12.2025, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до постанови Верховного суду у справі № 240/27663/23 від 21.02.2024:
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому, поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.122,123,169,256,294 КАС України, -
Позовну заяву - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО