18 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3774/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у складі військової частини НОМЕР_2 . Позивач має хронічні хвороби та під час проходження служби стан його здоров'я суттєво погіршився. Він неодноразово звертався до свого безпосереднього командира за отриманням медичної допомоги, але всі його звернення були проігноровані. У травні 2025 року позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_2 з письмовим рапортом від 13.05.2025 року про надання йому медичної допомоги, направлення на лікування та проходження військово-лікарської комісії. Проте цей рапорт відповідач також не розглянув. Тож представник позивача просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , що полягає у нерозгляді рапорту позивача від 13.05.2025 року про надання медичної допомоги, направлення на лікування та проходження військово-лікарської комісії;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 розглянути та надати відповідь на цей рапорт.
Ухвалою судді від 10.06.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову мотивованими тим, що рапорт ОСОБА_1 від 13.05.2025 року до військової частини НОМЕР_2 не надходив, а АДРЕСА_3 , куди цей рапорт був направлений поштою з міста Кропивницького, не є місцем розташування військової частини НОМЕР_2 . Позивач 30.05.2025 року вибув на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини, де перебуває і на даний час. Заперечуючи бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, проживає у селищі Єлизаветградка Кіровоградської області.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022 року, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відтоді воєнний стан і строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувалися і досі тривають.
На підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" позивач призваний на військову службу по мобілізації та з квітня 2025 року проходить її у складі військової частини НОМЕР_2 на посаді матроса резерву запасного взводу 33 запасної роти.
ОСОБА_1 підготував письмовий рапорт від 13.05.2025 року на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 , у якому просив надати йому медичну допомогу - направити до медичного пункту військової частини та в подальшому на відповідне стаціонарне лікування до закладу охорони здоров'я поза розташуванням військової частини; направити його на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеню його придатності до військової служби та визначення можливої посади, яка відповідатиме стану його здоров'я (із зазначенням посади, виду, роду військ (сил)).
Вказаний рапорт 27.05.2025 року надісланий з міста Кропивницького засобами поштового зв'язку двом адресатам - військовій частині НОМЕР_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник позивача 05.06.2025 року подав до суду цей позов, стверджуючи, що позивач не отримав відповіді на свій рапорт від відповідача.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
У статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка визначає право військовослужбовців на охорону здоров'я, медичну допомогу, містяться зокрема такі норми:
1. Охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві щорічно проходять медичний огляд, стосовно них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами.
Військовослужбовці під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров'я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються за рахунок державного бюджету покращеним харчуванням. Оплата витрат на покращене харчування військовослужбовців здійснюється Міністерством оборони України за фактом надання послуги на підставі щомісячного звіту закладу охорони здоров'я, в якому військовослужбовці проходять лікування та реабілітацію.
Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Розділ ІІ "Медичний огляд" цього Положення містить зокрема такі норми:
6. Медичний огляд військовослужбовців
6.1. Направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.
6.5. Для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно), або потреби у тривалому лікуванні військовослужбовець направляється на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров'я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
6.6. Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" №548-XIV від 24.03.1999 року затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, та містить зокрема такі норми:
12. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
14. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
31. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
233. Збереження і зміцнення здоров'я, фізичний розвиток військовослужбовців - важлива і невід'ємна частина їх підготовки до виконання військового обов'язку. Піклування командира (начальника) про здоров'я підлеглих є одним з основних його обов'язків у діяльності щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу).
246. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.
З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов'язкові для виконання всіма військовослужбовцями.
248. Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення:
щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті;
медичних оглядів;
поглиблених і контрольних медичних обстежень.
249. Поглиблені медичні обстеження проводяться один раз на рік з метою оцінки фізичного розвитку і стану здоров'я військовослужбовців. Крім того, поглибленому медичному обстеженню підлягає поповнення протягом двох тижнів після його прибуття до військової частини.
254. Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
260. На стаціонарне лікування та/або реабілітацію у сфері охорони здоров'я поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються в порядку направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я за висновком лікаря військової частини, а для надання допомоги у разі виникнення невідкладного стану за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. За необхідності, з огляду на стан здоров'я військовослужбовця, хворі доставляються до лікувальних закладів у супроводі медичного працівника (фельдшера, санітарного інструктора тощо).
Наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 року за №1214/42559, затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (надалі - Порядок №531). Цей Порядок містить зокрема такі норми:
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.
2. З питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника).
3. Військовослужбовці звертаються до органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове розслідування, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, із пропозиціями, заявами та скаргами, які не є рапортами, у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, Законом України "Про звернення громадян" та іншими нормативно-правовими актами Міноборони.
II. Форми рапортів
1. Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
2. Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.
III. Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі
1. У паперовому рапорті військовослужбовець вказує:
найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт;
заголовок "Рапорт";
суть порушеного питання;
перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби);
найменування займаної посади;
військове звання, власне ім'я та прізвище;
дату;
особистий підпис.
2. Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку
3. Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.
Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
4. Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.
5. Командиру (начальнику), уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).
6. Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
7. Забороняється:
1) встановлювати будь-які інші вимоги щодо форми та змісту паперового рапорту, що не передбачені цим Порядком, у тому числі стосовно:
подання рапортів з окремих питань виключно написаними власноруч або друкованим способом;
недотримання вимог щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо, які не передбачені цим Порядком;
наявності граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту;
2) відмовляти у розгляді рапорту у разі відсутності доданих документів або інформації, які є або повинні бути в наявності у розпорядженні командира (начальника), створюються/формуються/видаються самим підрозділом та/або можуть бути витребувані підрозділом в іншого підрозділу та/або відповідного закладу охорони здоров'я тощо;
3) вимагати від військовослужбовця попереднього усного погодження паперового або електронного рапорту із безпосереднім або прямим командиром (начальником) перед його фактичним поданням відповідно до положень цього Порядку;
4) відмовляти у прийнятті (реєстрації) власноруч написаних рапортів військовослужбовців.
8. Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу.
9. Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що законом передбачена особлива процедура подання, реєстрації та розгляду рапортів військовослужбовців, зокрема тих, які подані у паперовій формі. За цієї процедурою командири надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця після його обов'язкової реєстрації службою діловодства. У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу. Порядком №531 передбачені стислі строки розгляду рапортів щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, - 48 годин із часу подання такого рапорту. Рапорти щодо інших питань розглядаються протягом 14 днів із дня їх подання.
Суд установив, що позивач з квітня 2025 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 . З 07.05.2025 року позивач на підставі поданого ним рапорту від 06.05.2025 року за наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 №130 від 06.05.2025 року вибув на стаціонарне лікування до КНП "Міська клінічна інфекційна лікарня" Одеської міської ради, де проходив лікування до 28.05.2025 року.
У період перебування на лікуванні позивач підготував письмовий рапорт від 13.05.2025 року на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 , у якому знову просив направити його на лікування та медичний огляд ВЛК. Рапорт 27.05.2027 року направлений поштою з міста Кропивницького до селища Сарата Одеської області.
Відповідач заперечує надходження до нього цього рапорту та зазначає, що місцезнаходженням військової частини НОМЕР_2 є така адреса: АДРЕСА_4 .
Оскільки позивач не дотримався порядку подання рапорту від 13.05.2025 року про надання медичної допомоги, направлення на лікування та проходження військово-лікарської комісії, то у відповідача не виник обов'язок щодо його реєстрації, розгляду та прийняття рішення стосовно порушених у рапорті питань.
З наданих відповідачем документів вбачається, що позивач 29.05.2025 року подав новий рапорт про надання йому медичної допомоги. Цей рапорт був задоволений та за наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 №154 від 29.05.2025 року позивач направлений на стаціонарне лікування до КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", де він перебував на час подання цього позову.
Суд не встановив порушень прав позивача з боку відповідача, тому відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні його позову.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ