про залишення позовної заяви без руху
19 грудня 2025 року Київ № 320/49650/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергомакс» до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Компанія «Енергомакс» звернулось 03.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, що регламентує особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби з позовом до ОСОБА_1 .
Просили суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вікторії Олександрівни Павліченко щодо накладення штрафу;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вікторії Олександрівни Павліченко від 18.07.2025 про накладення штрафу при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ВП № 67911017;
- закінчити виконавче провадження ВП № 67911017 у зв'язку з фактичним виконанням рішення.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Із позовної заяви вбачається, що відповідачем за цим позовом визначено Павліченко Вікторію Олександрівну, яка є державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Проте, у силу вимог частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у цій категорії спорів має бути відповідний орган державної виконавчої служби, а не посадова особа.
Від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», яке визначене позивачем у якості третьої особи, до суду надішли заперечення щодо відкриття провадження у справі, які мотивовані пропуском строку звернення до суду із цим позовом.
За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За нормами частиною першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суддя зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Із позову слідує, що про наявність спірної постанови та, відповідно і оскаржуваних дій, позивач дізнався 16.08.2025 після отримання постанови від 18.07.2025.
До суду із цим позовом позивач звернувся 03.10.2025, пропустивши при цьому десятиденний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на оскарження постанови від 18.07.2025 та дій державного виконавця.
У позові зазначили, що 28.08.2025 у межах десятиденного строку на оскарження дій державного виконавця згідно із частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», ТОВ «Компанія «Енергомакс» надіслало до Господарського суду міста Києва скаргу на дії державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
23.09.2025 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про закриття провадження щодо розгляду зазначеної скарги на підставі того, що згідно із частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», постанова державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.07.2025 про накладення штрафу оскаржується саме до адміністративного суду.
До позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване наведеними підставами.
За наслідками розгляду клопотання, судом не встановлено порушень десятиденного строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 03.10.2025 без зайвих зволікань та у межах десятиденного строку після постановлення Господарським судом міста Києва 23.09.2025 відповідної ухвали у справі № 910/18505/20.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою названої статті передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір передбачено», що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Суд звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Позивачем об'єднаного вимоги немайнового характеру (пункти 2 та 4 прохальної частини позову) та вимогу майнового характеру (пункт 3 прохальної частини позову).
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити за вимоги майнового характеру: 2422,40 грн за оскарження постанови, та 4844,80 грн за вимоги немайнового характеру - про визнання дій протиправними щодо накладення штрафу та зобов'язання закінчити виконавче провадження. Загальний розмір збору, який позивач мав сплатити - 7267,20 грн.
До позовної заяви додано квитанцію про сплату лише 3028,00 грн судового збору. Тобто збір сплачено не у повному обсязі.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 та 287 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду, без додатків), зокрема, із визначенням суб'єктного складу осіб (належного відповідача), який має відповідати за цим позовом із урахуванням вимог цієї ухвали;
- оригіналу документа про доплату 4239,20 судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.