19 грудня 2025 року м. Київ справа №320/61388/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області щодо проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з урахуванням рішень Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року по справі №320/12793/23, від 19 червня 2024 року по справі №320/8339/24 та від 21 жовтня 2024 року №320/8334/24 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, (коефіцієнт збільшення у розмірі 1,140), встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, (коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197), встановленої постановою від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації (коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796), встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713, зберігаючи відсоткове значення розміру пенсії 70% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказує, що відповідач обмежив його пенсію десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Наголошує, що має право на отримання пенсійних виплат без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його права.
13 січня 2025 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, справу розглянуто за наявними матеріалами.
10 листопада 2025 року Київським окружним адміністративним судом витребувано від відповідача протоколи за пенсійною справою ОСОБА_1 станом на 01 березня 2022 року, на 01 вересня 2022 року, на 01 березня 2023 року, на 01 березня 2024 року та інформацію щодо виконання/невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року по справі №320/8339/24.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання ухвали суду надано витребувані документи.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як отримувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII.
З 01 березня 2022 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у розмірі 2625 гривень 77 копійок.
З 01 березня 2023 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1500 гривень 00 копійок.
З 01 березня 2024 року позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 1500 гривень 00 копійок.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі №320/12793/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити позивачу пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15 листопада 2021 року №2/3/1/6291, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №320/8339/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №320/8334/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області встановити та виплатити Позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 вересня 2022 року.
В серпні 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 02 вересня 2024 року № 4649-25776/З-02/8-1000/24 підтверджено факт виплати пенсії з обмеженням максимальним розміром та зазначано про відсутність підстав для зміни порядку виплати пенсії.
Так, в листі вказано, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі 320/12793/23 позивачу з 01 квітня 2019 року встановлено пенсію без обмеження десятьма прожитковими мінімуми, встановленими для осіб, які втратили працездатність. При цьому зазначено, що пенсія без обмеження максимальним розміром встановлюється станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок, та її розмір не переглядається до того часу, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії відповідно до законодавства.
В листопаді 2024 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про проведення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09 грудня 2024 року №13901-34903/З-02/8-1000/24 позивача повідомлено, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №320/8334/24 розмір пенсії не збільшився, оскільки відсутні зобов'язання щодо обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром.
Так, відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) розмір пенсії:
- станом на 01 березня 2022 року становить 21904 гривні 79 копійок та є ідентичним до виплати;
- станом на 01 березня 2023 року становить 25444 гривні 54 копійки, при цьому, розмір пенсії до виплати становить 23444 гривні 54 копійки (різниця між фактично нарахованим розміром та розміром пенсії до виплати становить 2000 гривень);
- станом на 01 березня 2024 року становить 27011 гривень 54 копійки, при цьому, розмір пенсії до виплати становить 23610 гривні 00 копійок, що, в свою чергу, підтверджує факт обмеження пенсійної виплати.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії […], призначених (перерахованих) відповідно до […], законів України «Про державну службу» […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесено зміни до Закону № 2262 та частину п'яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії […] не може перевищувати 10740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20 грудня 2016 року.
При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VІII (далі - Закон № 1774-VІII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесені зміни у частину сьому статті 43 Закону 2262-ХІІ, слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену в постановах від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 17 жовтня 2021 року у справі №343/870/17, в яких викладено висновок у подібних правовідносинах щодо застосування Закону №2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром пенсій військовослужбовців "… буквальне розуміння змін внесених Законом №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження".
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Тому обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, з матеріалів адміністративного провадження судом встановлено, що позивачу з 01 березня 2022 року здійснено перерахунок пенсії у зв'язку із її індексацією (2022 рік). Визначено суму індексації на 2022 рік у розмірі 2625 гривень 77 копійок. Аналогічно проведено індексацію пенсії за 2023 рік (сума індексації 1500 гривень) і за 2024 рік (сума індексації 1500 гривень).
Тобто, питання щодо нарахування індексації не є спірним в даній справі, а виплата пенсії в повному обсязі не здійснюється виключно з тих підстав, що наявне обмеження пенсійних виплат в цілому. Крім того, наразі відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу буде порушена відповідачем, а тому задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Також з матеріалів справи судом встановлено, що позивачу визначено відсоткове значення розміру пенсії на рівні 70 від сум грошового забезпечення. При цьому, суд зазначає, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо виплати пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такої виплати будуть порушені.
Тому, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в частині «здійснити нарахування і виплату пенсії з урахуванням індексації та зберігаючи відсоткове значення 70%» слід відмовити, як передчасних.
Щодо періоду з якого має бути проведена виплата пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №320/8339/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивачу з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням індексації пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до наявних матеріалів пенсійної справи позивача розмір пенсії останнього станом на 01 березня 2022 року становить 21904 гривні 79 копійок та є ідентичним до виплати, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в означеній частині
При цьому, у разі неналежного, як на думку позивача, виконання рішення у справі №320/8339/24, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, КАС України (стаття 382, 383).
Разом з тим, відповідно до наявних в матеріалах адміністративного провадження витягів з пенсійної справи ОСОБА_1 розмір пенсії останнього станом на 01 березня 2023 року становить 25444 гривні 54 копійки, при цьому, розмір пенсії до виплати становить 23444 гривні 54 копійки (різниця між фактично нарахованим розміром та розміром пенсії до виплати становить 2000 гривень).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №320/8334/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області встановити та виплатити Позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01 вересня 2022 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 09 грудня 2024 року №13901-34903/З-02/8-1000/24 позивача повідомлено, що після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №320/8334/24 розмір пенсії не збільшився, оскільки відсутні зобов'язання щодо обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром.
Таким чином, саме з 01 вересня 2022 року (зобов'язальна частина рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №320/8334/24) має бути проведена виплата пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01 вересня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, адреса: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01 вересня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.