18 грудня 2025 року м. Київ 640/1935/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши клопотання про кваліфікацію неподання відповідачем відзиву як визнання позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №2149ц від 21.12.2019 про звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного управління Генеральної прокуратури України на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 24.12.2019;
- поновити на рівнозначній посаді прокурора Офісу Генерального прокурора та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24.12.2019 по день винесення судом рішення про поновлення.
Від позивача надійшло клопотання про кваліфікування відсутності відзиву на позов як визнання позову відповідачем.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що текст ухвали про прийняття даної справи до провадження судді Щавінського В.Р. відповідача отримав 12.03.2025, тому граничним стоком подання відзиву вважається 28.03.2025. При цьому, відзив на позовну заяву до позивача та до суду не надходив.
Вирішуючи дану заяву по суті суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із ч. 2 ст. 159, ч. 1 ст. 162 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Отже, відзив є заявою по суті, в якій відповідач викладає свої заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 159, ч. 6. ст. 162 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 3 п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються: документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять відзив Офісу Генерального прокурора від 28.03.2025, який згідно відбитку календарного штемпелю АТ «Укрпошта» прийнятий до відправлення 28.03.2025.
Отже, наразі у справі наявний відзив, поданий належним чином.
Також суд зауважує, що кваліфікація неподання відзиву як визнання позову є правом суду, а не обов'язком, у той час як обставини цієї справи свідчать про відсутність підстав для реалізації судом такого права.
Керуючись ст. ст. 248, 249, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання позивача про кваліфікацію неподання відповідачем відзиву як визнання позову у справі №640/1935/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Щавінський В.Р.