про повернення позовної заяви
19 грудня 2025 року м. Київ № 320/57058/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, у якому просить суд:
Визнати бездіяльність Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області незаконною.
Зобов?язати Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області видати розпорядження, яким:
- визнати недійсним розпорядження Обухівської селищної ради Дніпровського району
Дніпропетровської області від 20.03.2024 № 72 “Про дострокове припинення повноважень селищного голови Обухівської селищної ради Василя ГЕЗЯ»;
- визнати повноваження Обухівського селищного голови та вважати ОСОБА_2 таким, що вступив на посаду Голови Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 20.11.2020.
- зарахувати ОСОБА_2 до штату Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 21.03.2024.
Зобов?язати Обухівську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області видати розпорядження про зарахування ОСОБА_2 до штату Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 21.03.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій необхідно зазначити поважні причини пропуску строку звернення до суду та надати суду відповідні докази.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслано та доставлено до електронного кабінету представника позивача 02.12.2025 року.
11.12.2025 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку.
В обґрунтування позивач вказав, що рішенням першої сесії сьомого скликання Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 20.11.2020 року №02-1/VII взято до уваги інформацію про результати виборів Обухівського селищного голови та визнано позивача таким, що вступив на посаду Обухівського селищного голови.
У подальшому, вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі 175/3271/20-к від 22.08.2022 року позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України та піддано кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком на один рік.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2024 року № 175/3271/20 вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2022 року щодо позивача, в частині кваліфікації його дій та призначення покарання - змінено, перекваліфіковано дії позивача з ч.2 ст.357 КК та ч.1 ст.357 КК та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч.5 ст.74 КК засудженого позивача від призначеного покарання звільнено у зв'язку із закінченням строків давності визначених ст.49 цього Кодексу.
На підставі вищезазначених рішень, розпорядженням тимчасово виконуючою обов'язки селищного голови С. Дьоміною № 72 від 20.03.2024 року «Про дострокове припинення повноважень селищного голови Обухівської селищної ради Василя ГЕЗЯ», достроково припинені повноваження селищного голови Обухівської селищної ради Василя Гезя з 20.03.2024 року, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі 175/3271/20-к від 22.08.2022 року, який змінено ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2024 року № 175/3271/20.
Однак, постановою Верховного Суду від 12.11.2024 року вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі 175/3271/20-к від 22.08.2022 року та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2024 року № 175/3271/20 скасовані.
Звільнено позивача від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 357 КК за закінченням строку давності, передбаченого ст. 49 КК. Кримінальне провадження щодо позивача за ч. 1 ст. 357 КК закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Враховуючи вищезазначене, відповідач повинен був вчинити відповідні дії з визнання повноважень позивача, щоб останній мав змогу виконувати свої функції сільського голови.
Оскільки відповідачем не вчинялися дії по визнанню повноважень позивача, 09.09.2025 року позивачем було направлено до відповідача заяву про визнання повноважень селищного голови. Проте, у відповідь на заяву позивача, від відповідача надійшла відповідь від 10.10.2025 року, якою повідомлено про те, що підстав для розгляду та задоволення заяви позивача не має.
На думку позивача, саме з дати отримання листа від відповідача, яким останній підтвердив факт невчинення дій, потрібно здійснювати відлік строку на звернення до суду, оскільки саме з моменту отримання листа позивач дізнався про порушення своїх прав у зв'язку з бездіяльністю відповідача.
Враховуючи той факт, що позивач звернувся до суду 21.11.2025 року, то вбачається дотримання позивачем строку звернення до суду.
Перевіривши заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку подання позовної заяви з поважних причин.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З даного приводу суд звертає увагу, що пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (надалі, також - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що позивачем пропущено місячний строк, встановлений у частині п'ятій статті 122 КАС України для звернення до суду у справах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Водночас, слід зазначити, що позивачем оскаржується розпорядження Обухівської селищної ради від 20.03.2024 № 72, натомість позивач звернувся до суду із позовом лише 21.1.2025 року.
При цьому, оскільки постановою Верховного Суду від 12.11.2024 року вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області у справі 175/3271/20-к від 22.08.2022 року та ухвала Дніпровського апеляційного суду від 25.01.2024 року № 175/3271/20, які стали підставою для винесення оскаржуваного розпорядження, скасовані, суд вважає, що саме з цієї дати необхідно відраховувати місячний строк звернення до суду.
Позивач був обізнаний про постанову Верховного Суду від 12.11.2024 року, а тому, оскільки протягом місяця з моменту винесення постанови останнього не було поновлено на посаді, він міг передбачити, що саме з цієї дати у нього є місяць на звернення до суду.
При цьому позивач звернувся до відповідача із запитом лише 09.09.2025 року, а не через місяць після ухвалення постанови Верховного Суду від 12.11.2024 року щодо повновлення його на посаді. А тому суд констатує, що позивачем була допушена триваюча пасивна поведінка щодо не звернення до відповідача щодо поновлення його на посаді, а також незвернення до суду з позовною заявою протягом місяця з моменту непоновлення його на посаді після отримання постанови Верховного Суду від 12.11.2024 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач знав про своє порушене право, однак не вчиняв активних дій щодо оскарження дій чи бездіяльності до суду. а отже позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Оскільки позивач у встановлений суддею строк не усунув недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє його права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Марич Є.В.