18 грудня 2025 року № 320/13429/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Інспектора сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича, Інспектора відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області Будім Івана Володимировича про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Інспектора сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича, Інспектора відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області Будім Івана Володимировича, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії інспектора СКОЗ Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича та інспектора ВКОЗ ГУНП в Київській області Будіма Івана Володимировича з проведення огляду та опечатування магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для здійснення огляду та опечатування належного йому магазину з продажу зброї невійськового призначення.
У наданому суду відзиві Головне управління Національної поліції в Київській області заявляє про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин не відбулось будь-яких порушень прав позивача.
Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є фізичною особою-підприємцем з 18.03.2021. Видами його економічної діяльності є: 93.13 Діяльність фітнес-центрів (основний); 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку; 85.51 Освіта у сфері спорту та відпочинку; 93.12 Діяльність спортивних клубів; 93.19 Інша діяльність у сфері спорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
10.10.2022 позивачу видано дозвіл на право відкриття напіввідкритого тиру у 56 метрів за адресою: Київська область, с. Капітанівка, вул. Лісова, будинок 1, із дією до 10.10.2025.
05.12.2022 позивачу видано дозвіл на право відкриття, функціонування підприємств, майстерень, зберігання, виготовлення предметів, матеріалів магазину з торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони за адресою: Київська область, с. Капітанівка, вул. Лісова, будинок 1, що діє до 10.10.2025.
17.01.2023 позивачу видано ліцензію на провадження господарської діяльності з торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; продажу спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони (а.с.15). Місце провадження діяльності - Київська область, с. Капітанівка, вул. Лісова, будинок 1.
05.01.2024 проведено перевірку об'єкта дозвільної системи магазину з торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення позивача. За результатом перевірки виявлено: 1) мисливська зброя Remington 789 № НОМЕР_1 в магазині відсутня, використовувалася в тирі ФОП ОСОБА_1 ; 2) надано доступ до кімнати зберігання зброї сторонній особі без укладення трудового договору.
За результатами перевірки складено акт від 05.01.2024, де викладено рішення опечатати приміщення магазину, закрити магазин до усунення недоліків
05.01.2024 інспектором Навоєнко О.В. спільно з інспекторами відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області Будімом Іваном Володимировичем було опечатано магазин позивача з продажу зброї невійськового призначення, про що свідчать листки опечатування дверей, на підставі абзацу 1 глави 4 розділу І Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 (далі - Інструкція № 622).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачами вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд зазначає таке.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду , їх посадових осіб і права та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з ч. 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються:
органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);
санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також їх повноваження визначає Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII (далі також - Закон № 580-VIII).
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом (частина друга статті 1 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із пунктом 21 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 31 Закону № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, крім іншого, перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ.
Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи (частина друга статті 31 Закону № 580-VIII).
Згідно із частинами першою - третьою статті 39 Закону № 580-VIII поліція в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України, може оглядати за участю адміністрації (керівництва) юридичних осіб, фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців) чи їх уповноважених представників приміщення, де знаходяться зброя, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила або порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також безпосередньо оглядати місця їх зберігання з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.
Поліція може оглядати зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, що знаходяться у фізичних та юридичних осіб, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання та використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, з метою перевірки дотримання правил поводження з ними та правил їх використання.
Поліція відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України, вилучає зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також опечатує і закриває об'єкти, де вони зберігаються чи використовуються (у тому числі стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування) у випадку виявлення порушення правил поводження з ними та правил їх використання, що загрожують громадській безпеці, до усунення таких порушень.
Порядок здійснення діяльності та контролю порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної чи охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів визначається Інструкцією № 622.
Відповідно до статті 178 Цивільного кодексу України види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об'єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом.
Згідно частини першої статті 187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» №222-VIII цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
За нормами пункту 11 частини першої статті 7 цього ж Закону ліцензуванню підлягає виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж.
Як вбачається з Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-IV цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.
За правилами частини другої статті 2 цього ж Закону його дія не поширюється, зокрема, на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами.
Відповідно до пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576 далі - Положення № 576) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
За нормами пункту 2 розділу 1 Положення №576 до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини I - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань I - II групи патогенності і токсинами*).
Відповідно до пункту 7 глави 2 Положення №576 об'єкти дозвільної системи розміщуються у приміщеннях, які забезпечують їх схоронність. Такі приміщення повинні мати належну охорону і бути обладнаними сигналізацією, в них установлюється пропускний режим.
Згідно із пунктом 9 Положення № 576 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, облік, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, зокрема: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну) у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС).
Пунктом 10 цього ж Положення зазначено, що дозволи на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються на ім'я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам строком на 3 роки.
Контроль за дотриманням посадовими особами міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань і громадянами встановленого порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, здійснюється безпосередньо МВС, а також МОЗ, Мінекоресурсів і Держнаглядохоронпраці, зазначене передбачено пунктом 12 глави 3 Положення №576.
Пунктом 3.4 Інструкції № 622 передбачено, що на всіх об'єктах довільної системи обов'язково перевіряється організація внутрішнього контролю за схоронністю предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 622 об'єкти дозвільної системи обстежуються інспекторами дозвільної системи щоквартально, а об'єкти, де зберігаються велика кількість зброї (20 чи більше одиниць) - щомісяця.
Згідно із пунктом 3.3 Інструкції № 622 на підприємствах, в установах і організаціях, де виготовляються, ремонтуються, зберігаються та використовуються предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система, перевіряються придатність приміщень, в яких розміщені об'єкти дозвільної системи, стан технічного устаткування тощо.
У разі виявлення під час обстеження об'єктів дозвільної системи порушень складаються відповідні акти (додатки 9, 10), в яких докладно описується суть виявлених недоліків, указується строк їх усунення. Один примірник акта залишається на об'єкті дозвільної системи, а другий після доповіді керівнику органу внутрішніх справ підшивається до облікової справи на цей об'єкт.
У разі виявлення під час перевірки порушень порядку виготовлення, ремонту, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, особи, які допустили порушення, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законами України (пункт 3.5 Інструкції 622).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що ані положеннями Закону № 580-VIII, ані Положення № 576 та Інструкції № 622 не встановлено особливостей щодо алгоритму дій контролюючого органу під час здійснення превентивних заходів по перевірці дотримання об'єктами дозвільної системи порядку виготовлення, зберігання та використання вогнепальної, пневматичної, холодної чи охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, як то підстав для їх проведення та умов за яких це можливо.
Навпаки, законодавцем здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ визначено як обов'язок органів Нацполіції. Особливості процедури проведення такого контрольного заходу визначаються лише щодо огляду приміщень, де заходяться вказані предмети за участю, зокрема адміністрації (керівництва) юридичних осіб, а також форми акта, який складається у разі виявлення під час обстеження об'єктів дозвільної системи порушень.
За положеннями пункту 8 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» №901-VIII до врегулювання на законодавчому рівні повноважень органів Міністерства внутрішніх справ України покласти на органи Національної поліції повноваження видавати та анулювати відповідно до законодавства дозволи на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи органів внутрішніх справ, а також на відкриття та функціонування об'єктів, де вони зберігаються чи використовуються, на діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів, підприємств і майстерень з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, магазинів, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, правил поводження з ними та їх застосування.
Узагальнюючи зазначене вище, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач для початку здійснення відповідної господарської діяльності звернувся до органів дозвільної системи. Отримав у МВС України ліцензію на провадження господарської діяльності з торгівлі вогнепальною зброєю, боєприпасами до неї, холодною зброєю тощо, а також у Головному управлінні національної поліції в Київській області отримав дозволи на відкриття тиру та магазину з торгівлі вогнепальною зброєю при цьому, фактично заперечуючи законність існування органів дозвільної системи.
Тобто, він був обізнаний в процедурі відкриття даного виду господарської діяльності.
Так, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» частково згадує діяльність з підвищено небезпекою. Поряд із цим, до прийняття названого Закону, існувала дозвільна система і була затверджена Інструкція №622.
Аналізуючи зміст Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статтю 2 такого закону, в цілому його положення, а також приписи Інструкції №622, суд доходить висновку, що такі акти урегульовують різні сфери суспільних відносин.
Також, на думку суду, законодавець при прийнятті Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не мав на меті розповсюджувати його застосування на дозвільну систему.
Суд наголошує, що правова площина здійснення обстежень об'єктів дозвільної системи, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими приписами тощо зумовлена відповідальністю держави у сфері дозвільної системи, яка охоплює особливості поводження зі спеціально визначеними предметами і не пов'язана із здійсненням контрольних, наглядових функцій держави у сфері господарської діяльності.
З вказаного вище, вбачається, що саме Закон України «Про Національну поліцію» є спеціальним, зокрема, у сфері дозвільної системи, а Інструкція №622 діє у розвиток його положень, що свідчить про необґрунтованість доводі позивача у наведеній частині.
Щодо порядку проведення перевірки об'єкта дозвільної системи магазину з торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення позивача, суд зазначає таке.
Як вбачається з акту перевірки об'єкта дозвільної системи від 05.01.2024 таку перевірку було здійснено інспектором СКОЗ Бучанського РУП ГУНП в Київській області лейтенантом поліції Навоєнком О.В., в той час вказаний акт підписали Навоєнко О.В. та Будім І.В.
Проте, суд, зазначає, що в резолютивній частині акту особу ОСОБА_2 не встановлено та не зазначено в якості кого був присутнім під час здійснення перевірки.
Отже, майор поліції Навоєнко О.В. не вніс обов'язкову інформації до полів акту перевірки об'єкта дозвільної системи від 05.01.2024 стосовно складу перевірників, що передбачено додатком 11 до Інструкції № 622. У свою чергу майор поліції Будім І.В. підписався в акті перевірки об'єкта дозвільної системи від 05.01.2024 не будучи належним чином зафіксованим в них, як перевірник.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується допущення Інспектором сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_3 та Інспектором відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області ОСОБА_2 вимог Інструкції № 622 з проведення огляду та опечатування магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про які були вказано вище, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виключно у наведеній частині.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн (в частині задоволених вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; код ЄДРПОУ 40108616), Інспектора сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича (08150, Київська область, місто Боярка, вулиця Хрещатик, будинок 88), Інспектора відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області Будім Івана Володимировича (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15) про визнання протиправними дій - задовольнити частково.
Визнати протиправними вказані у мотивувальній частині даного рішення суду дії Інспектора сектору контролю за обігом зброї Бучанського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Навоєнка Олександра Вікторовича та Інспектора відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Київській області Будім Івана Володимировича вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України № 622 від 21.08.1998, з проведення огляду та опечатування магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.