19 грудня 2025 року м. Київ справа №620/9317/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1 176 301,27 грн.
Відповідачкою до суду подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.12.2022 передано адміністративну справу за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційних баз даних ДПС за відповідачкою обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 233 719,79 грн, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 498 537,13 грн, з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 408 971,69 грн та військового збору в сумі 34 052,66 грн та з адміністративних штрафів у сумі 1020,00 грн.
Відповідно до п.16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані:
- п.п.16.1.3: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
- п.п.16.1.4: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Зазначена заборгованість виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 7985207095 від 04.11.2021 у розмірі 181 281,81 грн, у зв'язку з наданою податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №2036 від 08.01.2019, зменшено основного платежу на суму 6701,40 та сума податкового боргу становить 174 580,41 грн;
- пені з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 59 139,38 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 7984107095 від 04.11.2021 у розмірі 392 788,75 грн;
- пені з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 498 537,13 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 7984907095 від 04.11.2021 у розмірі 353 509,88 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») № 7985407095 від 04.11.2021 у розмірі 340,00 грн;
- пені з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 55 121,81 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 7984607095 від 04.11.2021 у розмірі 29 459,16 грн;
- пені з військового збору у розмірі 4 593,50 грн;
- податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 7985707095 від 04.11.2021 у розмірі 1020 грн.
Відповідно ст. 59 ПК України контролюючим органом направлено відповідачці податкову вимогу від 30.11.2021 №0094321-1306-2651 за двома адресами: 1) АДРЕСА_2 , яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення повернута 22.02.2022 за закінченням терміну зберігання; 2) АДРЕСА_1 (0103330827959), яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення повернута 08.01.2022 за закінченням терміну зберігання. Відповідачкою податковий боргу у добровільному порядку не сплачено.
У зв'язку з несплатою відповідачкою у добровільному порядку податкового боргу, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.156. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175. ПК України).
Як передбачає п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, передбачено пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Оскільки відповідачкою не надано суду доказів добровільної сплати суми податкового боргу, або адміністративного чи судового його оскарження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем у справі не понесені, а тому судові витрати з відповідачки не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 1 176 301 (один мільйон сто сімдесят шість тисяч триста одна) грн 27 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.