18 грудня 2025 року м. Київ справа №320/5584/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства у справах ветеранів України
третя особа Адміністрація Державної прикордонної служби України
про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі - відповідач ), третя особа - Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - третя особа), у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Міністерства у справах ветеранів України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням І групи інвалідності внаслідок війни;
- зобов'язати Міністерство у справах ветеранів України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням І групи інвалідності внаслідок війни, у розмірі: 400 -кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що він відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) серії НОМЕР_1 від 09.07.2020 року, як особа із інвалідністю має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач також звертає увагу, що з часу встановлення йому інвалідності внаслідок війни він так і не реалізував свого права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням І групи інвалідності у розмірі: 400 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Втім, листом Міністерства у справах ветеранів України від 17.01.2025 року позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок війни. Позивач вважає, що вказана відмова Міністерства у справах ветеранів України є протиправною.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія І) серії НОМЕР_1 від 09.07.2020 Позивач як особа із інвалідністю вважає, що має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ). Відповідно до Положення про Міністерство у справах ветеранів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1175 (далі - Положення № 1175), Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Повноваження Мінветеранів призначати і виплачувати одноразову грошову допомогу, зокрема у зв'язку із встановленням групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, визначені Порядком № 336. Так, Відповідно до пункту 16 Порядку № 336 заявники з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII, заяву у паперовій формі (згідно з додатком 2) подають безпосередньо Мінветеранів, зокрема шляхом надсилання її засобами поштового зв'язку, або через центр надання адміністративних послуг. Одним з таких документів є посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Згідно з документами, доданими позивачем до заяви на розгляд Мінветеранів, статус особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 встановлено відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ.
Підсумовуючи вищезазначене, відповідач зазначав, що межі повноважень Мінветеранів визначаються нормами чинного законодавства, зокрема Законом № 3551-ХІІ, Порядком № 336 та Положенням № 1175, у той же час Мінветеранів уповноважене призначати і виплачувати одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, визначені Порядком № 336. Натомість питаннями соціального захисту військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби регулюється Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також нормами Порядку № 975, якими у своїй діяльності керується Міністерство оборони України.
Третя особа у поданих до суду письмових поясненнях зазначала, що Адміністрація Державної прикордонної служби України вважає відмову Міністерства у справах ветеранів України правомірною. При цьому, третьою особою було зазначено, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 24.09.2002 року № 444-ос. Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 2-18 МАЕ №000241, за результатами первинного огляду ОСОБА_1 з 20.09.2002 року встановлено 70% професійної працездатності внаслідок виконання обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також встановлена II група інвалідності з 02.12.2002 року у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У подальшому, за результатами повторного огляду, згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1042253, ОСОБА_1 з 19.06.2018 року довічно встановлено І групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також третя особа зазначає, що при розгляді судом адміністративної справи №320/5298/18 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, встановлено, що ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України за державним обов'язковим особистим страхуванням отримав нараховану страхову суму коштів в розмірі 5600 грн. 24.12.2002 року за 70 % втрати працездатності, тобто ОСОБА_1 було реалізованого право (станом на 2002 рік) на отримання одноразової грошової допомоги. З урахуванням того, що ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги при первинному встановленні групи інвалідності 02.12.2002 року (II група), а повторно йому була встановлена І група інвалідності 19.06.2018 року (через 16 років після первинного встановлення групи інвалідності), з урахуванням імперативних приписів, що містяться в п.4 ст. 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» (в редакції закону № 1774-VIII від 06.12.2016 р.) суд по справі №320/5298/18 встановив, що у ОСОБА_1 відсутнє право на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групою інвалідності.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 07.02.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.02.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про надання копію адміністративного позову, шляхом завантаження в підсистему «Електронний суд».
17.03.2025 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення.
25.03.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
12.05.2025 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.06.2018 являється особою з інвалідністю І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія І) серії НОМЕР_1 від 09.07.2020 позивач як особа із інвалідністю вважає, що має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
14.10.2024 позивач звернувся до Мінветеранів з заявою, в якій просив призначити та виплатити підполковнику запасу ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням І групи інвалідності після звільнення з військової служби, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2024 року.
Мінветеранів листом від 22.11.2024 № 20534/1.4/5.2-24 за результатами розгляду звернення позивача повідомило останнього, що повноваження Мінветеранів призначати і виплачувати одноразову грошову допомогу, зокрема у зв'язку із встановленням групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, визначені Порядком призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій, осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (зі змінами) (далі - Порядок № 336). Відповідно до пункту 16 Порядку № 336 Заявники з числа осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», заяву у паперовій формі (згідно з додатком 2) подають безпосередньо Мінветеранів, зокрема шляхом надсилання її засобами поштового зв'язку, або через центр надання адміністративних послуг. Одним з таких документів є посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Також зазначено, що водночас відповідно до підпункту 82 та 86 пункту 4 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (зі змінами), Міноборони відповідно до покладених на нього завдань здійснює: правовий і соціальний захист військовослужбовців, резервістів Збройних Сил, військовозобов'язаних, призваних на збори, членів їх сімей та працівників Збройних Сил; розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Міноборони, Збройних Сил, підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони, а також стосовно актів, які ними видаються, забезпечує в установленому порядку доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Міноборони.
12.12.2024 повторно звернувся до Мінветеранів з заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336).
Мінветеранів листом від 17.01.2025 № 1019/1/3.2-25 за результатами розгляду звернення позивача повідомило останнього, що процедура та повноваження Мінветеранів призначати і виплачувати одноразову грошову допомогу, зокрема у зв'язку із встановленням групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, визначені Порядком призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (зі змінами). Згідно з документами, доданими до заяви, статус особи з інвалідністю внаслідок війни Вам встановлено відповідно до пункту 1 частини другої статті 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Законом передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом “б» пункту 1 статті 162 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Керуючись пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру» повідомляємо, що адміністративне провадження за результатом розгляду заяви позивача закрито, оскільки Законом не передбачено виплати одноразової грошової допомоги особам, зазначеним у пункті 1 частини другої статті 7 Закону.
Не погоджуючись з правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни та учасників бойових дій визначено Законом від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Так, відповідно до статті 4 Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до статті 7 вказаного Закону до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю, до яких серед інших, віднесено поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (пункт 11 частини другої статті 7 вказаного Закону).
Згідно із частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Так у пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:
військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (пункт 11);
осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (пункт 12);
осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (пункт 13).
осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (пункт 14).
Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 7 Закону № 3551-ХІІ).
Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, деяких категорій осіб визначає Порядок № 336, підпунктом 2 пункту 3 якого визначено, що одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, - з дати, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги (пункт 4 Порядку № 336).
Тобто, законодавством передбачена для одержувача одноразової грошової допомоги альтернатива вибору підстави її виплати у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-ХІІ, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів.
При цьому п.8 Порядку № 336 встановлено, що одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання призначається та виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, залежно від групи інвалідності в таких розмірах:
400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність.
Якщо особам з інвалідністю внаслідок війни, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, які реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги згідно із Законом, після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої згідно із Законом суми.
Для призначення та виплати одноразової грошової допомоги заявник подає до Мінветеранів заяву (п. 9 Порядку № 336).
Відповідно до Положення «Про Міністерство у справах ветеранів України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1175 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 р. № 276) Міністерство у справах ветеранів України (Мінветеранів) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінветеранів є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері підтримки та реалізації інтересів ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності (далі - ветерани), членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (далі - члени сімей ветеранів).
Так, матеріалами справи встановлено, що позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.06.2018 являється особою з інвалідністю І групи і має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Також, відповідно до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія І) серії НОМЕР_1 від 09.07.2020 позивач як особа із інвалідністю вважає, що має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).
При цьому, звертаючись до відповідача з заявою від 12.12.2024 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно, позивачем долучено копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.06.2018.
Судом з довідки до акту огляду медико-соціальною комісією серія АВ № 1042253 від 19.06.2018 встановлено, що повивачу І групу інвалідності встанолвено з 12.06.2028 довічно. Причина інвалідності: захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ЛНА на ЧАЕС.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
За вказаних обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що згідно з документами, доданими Позивачем до заяви на розгляд Мінветеранів, статус особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 встановлено відповідно до пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 3551-ХІІ.
Даний факт позивачем не заперечувався.
Як було встановлено вище, згідно із частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ особам, зазначеним у пунктах 11-14 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
При цьому, відповідно до п. 3 Порядку № 336 також зазначено, що одержувачами одноразової грошової допомоги є:
1) особи з інвалідністю внаслідок війни, зазначені у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону;
2) члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону.
Також п. 4. Порядку № 336 встановлено, що одноразова грошова допомога призначається та виплачується:
1) у разі загибелі (смерті) або визнання безвісно відсутніми осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, - з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, або з дати набрання законної сили рішенням суду про визнання особи безвісно відсутньою;
2) у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, - з дати, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії
Отже, за вказаних обставин у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та виплати позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням І групи інвалідності після звільнення з військової служби, передбачену статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленому законом для працездатних осіб на 01 січня 2024 року.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно із пунктом 17 Порядку № 336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться:
1) якщо загибель (смерть) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, або інвалідність осіб, зазначених в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, є наслідком:
- вчинення ними злочину або адміністративного правопорушення;
- вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);
- подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;
2) у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит;
3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 6 цього Порядку.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 640/2151/21 та постанові від 12.04.2023 у справі № 440/2563/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
"норми Порядку № 336 у своїй сукупності вказують на те, що одноразова грошова допомога згідно з частиною сьомою статті 13 Закону № 3551-ХІІ може бути призначена лише у тому випадку, якщо особа не реалізувала свого права на одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів.
При цьому, виходячи з аналізу абзацу 6 пункту 6 у поєднанні із пунктом 17 Порядку № 336, суд приходить до висновку, що протягом двох років після первинного встановлення інвалідності особа може реалізувати своє право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі при встановленні вищої групи інвалідності лише при наявності обставин, що при первинному встановленні інвалідності одноразову грошову допомогу було призначено та виплачено відповідно до Закону № 3551-ХІІ.
У разі, якщо особі було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу на підставі іншого закону, то в разі встановлення вищої групи інвалідності, право на отримання такої допомоги в більшому розмірі реалізується на підставі того ж нормативно-правового акта, за яким таку допомогу було призначено вперше.
Судам встановлено та позивачем не заперечується те, що останнім отримано одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи в розмірі 5 600, 00 грн. на підставі норм статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підтверджується постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі 320/5298/18.
Враховуючи приписи частини сьомої статті 13 Закону № 3551-ХІІ, підпункту 2 пункту 17 Порядку № 336, суд дійшов висновку, що відповідач діяв обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", незважаючи на зміну причини інвалідності.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати в цьому випадку стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.