про розгляд справи у закритих судових засіданнях
18 грудня 2025 року Київ № 320/10401/25
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - головуючої судді Панченко Н.Д., суддів Василенко Г.Ю., Панової Г.В., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у закритих судових засідання в межах адміністративної справи за позовом Акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування заходів впливу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося АТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» до Національного банку України (адреса 01601, м. Київ, вул. Інститутська, б. 9, ЄДРПОУ 00032106), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури від 03.02.2025 № 24/128-рк/БТ Національного банку України «Про застосування заходів впливу до Акціонерного товариства «Міжнародний Інвестиційний Банк» у вигляді письмового застереження за порушення вимог нормативно-правового акту Національного банку України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Одночасно з подачею відзиву відповідачем заявлене клопотання про розгляд справи у закритих судових засідання.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що під час підготовки відзиву та збиранні доказів з'ясувалося, що документи, які додаються до відзиву та сам відзив містять в собі інформацію, що підпадає під поняття «банківська таємниця» (ч. 3 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Зокрема, до відзиву будуть додані матеріали із грифом «Банківська таємниця».
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність»: «Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані забезпечити збереження такої інформації, не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. У разі заподіяння банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про банки та їх клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами».
Враховуючи факт наявності у відзиві та додатних до нього матеріалів інформації, що містить банківську таємницю, Національний банк України вважав за необхідне просити суд здійснювати розгляд справи у закритих судових засіданнях.
Позивач проти розгляду справи в закритих судових засіданнях заперечував та зазначив, що АТ «МІБ», подавши позов до Київського окружного адміністративного суду для захисту своїх прав, здійснив розкриття інформації, що становить банківську таємницю.
Відповідно, підстави для проведення судових засідань в закритому режимі підстави відсутні.
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні заявленого клопотання суд виходить з наступного.
Так, ознайомившись з додатками до відзиву, судом встановлено, що більша частина копій документів містять інформацію з обмеженим доступом та позначені грифом «Банківська таємниця».
Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
19.10.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №736 «Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію», яка набрала чинності 04.11.2016 (далі - Інструкція №736).
Вказаною Інструкцією №736 визначені єдині вимоги до ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації (далі - документи), що містять службову інформацію, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та іншу службову інформацію (далі - службова інформація), в органах державної влади, інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим (далі - установи).
Згідно з пунктом 8 Інструкції №736 документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф "Для службового користування".
Пунктом 66 Інструкції №736 визначено, що на обкладинці справи, що містить документи з грифом "Для службового користування", у правому верхньому куті проставляється відмітка "Для службового користування".
Відповідно до пункту 85 Інструкції №736 забороняється використовувати службову інформацію, що міститься в документах з грифом "Для службового користування", для відкритих виступів або опублікування у засобах масової інформації та демонструвати такі документи на стендах, у вітринах на відкритих виставках або в інших громадських місцях.
При цьому, згідно з пунктом 11 Інструкції №736 керівники юридичних осіб, громадських об'єднань без статусу юридичної особи та фізичні особи за розголошення службової інформації несуть відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, наявність в матеріалах адміністративної справи документів, які містять інформацію з обмеженим доступом та мають гриф «Для службового користування», тягне за собою певні юридичні наслідки, зокрема, у вигляді необхідності привласнення відповідного грифу самій справі, обмеження на розповсюдження такої інформації та відповідальності за недотримання режиму роботи з інформацією з обмеженим доступом.
Відповідно до частин 1, 8, 9, 10 статті 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.
Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або оголосити закритою його частину.
Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
Відповідно до частини 12 статті 10 КАС України якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
Згідно з частиною 16 цієї ж статті якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
Відповідно до положень статті 2 Закону України від 22.12.2005 №3262-IV «Про доступ до судових рішень» рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.
Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.
Аналогічні положення закріплені в п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 р. N 1007).
Частиною 4 статті 7 Закону України від 22.12.2005 №3262-IV «Про доступ до судових рішень» передбачено, що у текстах судових рішень, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, не можуть бути розголошені відомості, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
З огляду на зміст документів, які наявні в матеріалах справи, вони містять інформацію, віднесену до службової таємниці, яка пов'язана із здійсненням контрольних, наглядових функцій органом державної влади і передують прийняттю відповідного рішення.
З урахуванням викладеного, з метою дотримання порядку в сфері роботи з інформацією з обмеженим доступом, суд вважає, що клопотання Національного банку України про розгляд справи №320/12807/23 у закритому судовому засіданні підлягає задоволенню, а подальший розгляд справи слід здійснювати у закритих судових засіданнях.
Керуючись ст. ст. 10, 47, 78, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Клопотання Національного банку України про розгляд справи №320/10401/25 у закритому судовому засіданні задовольнити.
2. Подальший розгляд справи здійснювати у закритих судових засіданнях.
3. Копію ухвали суду направити (видати) учасникам справи (їх представникам) зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуюча суддя Панченко Н.Д.
Судді: Василенко Г.Ю.
Панова Г.В.