про повернення зустрічної позовної заяви
18 грудня 2025 року м. Київ № 320/55963/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Бізнес Радіо Груп» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними і скасування рішення в адміністративній справі за первісним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Приватного підприємства «Бізнес Радіо Груп» про стягнення штрафу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (адреса Україна, 01601, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 2, ЄДРПОУ 00063928) з позовом до Приватного підприємства «Бізнес Радіо Груп» (адреса 01032, місто Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 54/1, ЄДРПОУ 34575448), у якому просить суд:
- стягнути з Приватного підприємства «Бізнес Радіо Груп» на користь Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення штраф у розмірі 160 000,00 грн (сто шістдесят тисяч гривень 00 копійок) за наступними реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві/Шевченк.р-н/21081100 код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA518999980313060106000026011 в Казначействі України (ЕАП) у м. Києві, МФО 899998, Призначення платежу: 21081100; Сплата штрафу згідно з рішенням Національної ради від 14.10.2025 № 2054, без ПДВ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.12.2025 через систему "Електронний суд" ПП «Бізнес Радіо Груп» поданий зустрічний позов до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення № 2054 від 14.10.2025 року.
Зустрічна позовна заява передана судді 17.12.2025, що підтверджується відповідним актом суду.
Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, суд виходить з такого.
Згідно положень статті 177 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною першою та другою статті 178 КАС України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина 3 статті 178 КАС України).
Отже, зустрічна позовна заява подана до суду поза межами строку для подання відзиву підлягає поверненню судом заявнику.
Відповідно до частини п'ятої статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Аналогічні положення щодо строку подання відзиву містяться в частині першій статті 261 КАС України (особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні).
За змістом частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина сьома статті 120 КАС України).
За змістом пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Ухвалу суду від 19 листопада 2025 року про відкриття спрощеного провадження отримано відповідачем 19.11.2025 року о 23:34, що підтверджується довідкою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року про доставку електронного листа в електронний кабінет через систему «Електронний суд».
Беручи до уваги, що документ до електронного кабінету був доставлений після закінчення робочого час, суд вважає за необхідне рахувати днем вручення наступний робочий день, а саме 20 листопада 2025 року.
Так, ПП «Бізнес Радіо Груп» у зустрічному позові зазначає, що з огляду на оприлюднення ухвали про відкриття провадження 24.11.2025, строк спливає 09 грудня 2025 року.
Проте, відповідна позиція є хибною, оскільки процесуальні вимоги пов'язують початок процесуального строку на подання відзиву та відповідно зустрічного позову з датою отримання ухвали стороною, а не з датою оприлюднення в реєстрі судових рішень.
Отже, останнім днем подачі зустрічного позову було 05.12.2025. При цьому, зустрічний позов відповідачем подано 09.12.2025, тобто з пропуском строку, встановленого статтями 177, 261 КАС України.
Клопотання щодо поновлення строку подачі зустрічного позову позивач до суду не надав.
Суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного звернення до суду є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 19.07.2022 у справі N 560/15373/21.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
При цьому, варто зазначити, що ЄСПЛ у своїй прецедентній практиці щодо України неодноразово звертав увагу на норми, що стосуються процесуальних строків, але в аспекті порушення принципу правової визначеності у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, Європейський суд з прав людини у справі у справі Melnik v. Ukraine ЄСПЛ зазначив, що норми, які регулюють строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
За приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що фактично відповідачем пропущений строк звернення до суду з зустрічним позовом, при цьому не надано будь-яких належних та допустимих доказів у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості звернутись до суду з зустрічним позовом у встановленим КАС України строк.
Отже, оскільки із зустрічним позовом відповідач звернувся до суду поза межами встановленого статтями 122, 177 КАС України суд вважає за необхідне повернути зустрічний позов відповідачу.
Керуючись статтями 44, 121, 123, 169, 177, 240, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Бізнес Радіо Груп» до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправними і скасування рішення в адміністративній справі за первісним позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до Приватного підприємства «Бізнес Радіо Груп» про стягнення штрафу, повернути заявнику.
2. Повернути Приватному підприємству «Бізнес Радіо Груп» (адреса 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 54/1, ЄДРПОУ 34575448) судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно з квитанцією (платіжною інструкцією) від 27.10.2025 року № 803.
3. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали разом з матеріалами зустрічної позовної заяви надіслати відповідачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.