17 грудня 2025 року м. Київ справа №320/38023/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не зарахування мені, судді Сквирського районного суду Київської області у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стаж роботи на посаді судді Сквирського районного суду Київської області із 04.10.2005 по 20.02.2024 року, що становить 18 років 4 місяці 16 днів; стаж роботи на посаді помічника прокурора Володарського району Київської області із 17.04.2002 по 01.11.2005 року, що становить 3 роки 6 місяців 15 днів; половину строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.09.1996 по 16.06.1999 року, що становить 1 рік 4 місяці 23 дні; стаж роботи вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, на посаді юриста Білоцерківської виправної колонії № 35 з 31.10.2000 по 16.04.2002 року, що становить 2 місяці 7 днів, та визначення загального стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - повних 23 роки ;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення відсоткового розміру довічного грошового утримання мені, судді Сквирського районного суду Київської області у відставці ОСОБА_1 з 56% до 50% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати мені, судді Сквирського районного суду Київської області у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стаж роботи на посаді судді Сквирського районного суду Київської області із 04.10.2005 по 20.02.2024 року, що становить 18 років 4 місяці 16 днів; стаж роботи на посаді помічника прокурора Володарського району Київської області із 17.04.2002 по 01.11.2005 року, що становить 3 роки 6 місяців 15 днів; половину строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого з 01.09.1996 по 16.06.1999 року, що становить 1 рік 4 місяці 23 дні; стаж роботи вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, на посаді юриста Білоцерківської виправної колонії № 35 з 31.10.2000 по 16.04.2002 року, що становить 2 місяці 7 днів, та визначення загального стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - повних 23 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести мені, судді Сквирського районного суду Київської області у відставці ОСОБА_1 з 28.02.2024 року перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці, відповідно до статей 137, 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402, виходячи з 23 років стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.03.2024 року № 62 виданою Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області, та виплатити ого з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі.
Вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Вищої ради правосуддя №485/о/15-24 від 20.02.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Сквирського районного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Сквирського районного суду Київської області від 27.02.2024 року № 1-к відраховано зі штату суду. 07.03.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці. З 15.03.2024 року відповідно до його заяви призначено щомісячне довічне утримання судді у відставці. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області слідує, що для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було враховано стаж роботи на посаді судді тривалістю 18 років 2 місяці 0 днів та стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, а відсотковий розмір суддівської винагороди судді, з якого здійснюється обчислення щомісячного довічного грошового утримання, визначено як 50%. Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не зарахування половини строку навчання за денною формою, роботи на посадах в органах прокуратури, неправильного обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (50%) та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
07.10.2024 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Статтею 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначено посади, що зараховується до стажу роботи на посаді судді, в яких відсутні періоди проходження строкової військової служби, половини строку навчання в вищому юридичному навчальному закладу або ж роботи на посаді старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу. Вказані періоди зараховані виключно до загального страхового стажу, а тому, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно обчислено виходячи із 50% суддівської винагороди враховуючи, що стаж роботи на суддівських посадах становить 18 років 2 місяці 0 днів. З огляду на наведене, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 Указом Президента України від 04.10.2005 року 1412/2005 призначений на посаду судді Сквирського районного суду Київської області строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 21.10.2010 року № 22637-VІ обраний на посаду судді Сквирського районного суду Київської області безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя №485/о/15-24 від 20.02.2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади судді Сквирського районного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Наказом голови Сквирського районного суду Київської області від 27.02.2024 року № 1-к відраховано зі штату суду.
07.03.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення щомісячного побічного утримання судді у відставці.
З 15.03.2024 року відповідно до його заяви призначено щомісячне довічне утримання судді у відставці. З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області слідує, що для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було враховано стаж роботи на посаді судді тривалістю 18 років 2 місяці 0 днів та стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, а відсотковий розмір суддівської винагороди судді, з якого здійснюється обчислення щомісячного довічного грошового утримання, визначено як 50% Інші періоди діяльності зараховані виключно до загального страхового стажу, що не впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання.
Позивач, вважаючи протиправним дії відповідача, звернувся до суду із позовом про незарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, окремих періодів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
За приписами статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спірні у цій справі відносини регулюються, зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
За правилами частини другої статті 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За приписами частини п'ятої статті 142 Закону №1402-VIII, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічні положення закріплювались статтею 135 Стаж роботи судді Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року №2453-VI та пунктом 11 Перехідних положень вказаного Закону, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, згідно з яким судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Судом установлено, що Указом Президента України від 04.10.2005 року 1412/2005 призначений на посаду судді Сквирського районного суду Київської області строком на п'ять років. Постановою Верховної Ради України від 21.10.2010 року № 22637-VІ обраний на посаду судді Сквирського районного суду Київської області безстроково.
Частиною 4 статті 43 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (далі Закон №2862-ХІІ), в редакцій чинній на час призначення позивача на посаду судді, встановлювалось, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», в редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.
Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VI, було визначено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів і слідчих.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 справа №308/6953/17, від 19.06.2018 справа №243/4458/17, від 05.12.2019 справа №592/2737/17, від 31.03.2021 справа №235/7316/16-а, від 13.02.2020 справа №592/5433/17, від 12.05.2020 справа №303/1504/17-а, від 30.03.2023 справа №280/2167/21.
Суд також зазначає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21.
Так, позивач просить суд призначити (визначити) та виплачувати з 28.02.2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56 % від суддівської винагороди, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоди:
-половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 4 місяців 23 дні;
-стаж роботи на посаді юриста Білоцерківської виправної колонії - 2 місяці 7 днів;
-стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 3 роки 6 місяців 15 днів.
Вища рада правосуддя в рішенні від 20.02.2024 зазначила, що за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, послужного списку, диплома, військового квитка, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді - 18 років 4 місяці 16 днів;
стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 2 місяці 7 днів;
половина строку навчання в юридичному навчальному закладі - 1 рік 4 місяці 23 дні;
стаж роботи на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу - 3 роки 5 місяців 16 днів.
Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на відставку, становить 23 роки 5 місяців 2 дні.
Тому, при вирішенні даного спору судом беруться до уваги періоди та їх календарне обчислення, які зазначені саме в рішенні Вищої ради правосуддя від 20.02.2024.
Отже, загальний стаж роботи позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у розумінні Закону №1402-VIII складає 23 роки 5 місяців 2 дні, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не взято відповідачем до уваги при визначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання.
Відтак, відмова відповідача у зарахуванні до відповідного стажу роботи на посаді судді, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ярослава Мудрого за денною формою, помічника прокурора, юриста, є протиправною.
Зазначене, узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року по справі №420/1987/21.
З урахуванням періодів проходження строкової військової служби, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ярослава Мудрого за денною формою, роботу на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, юриста, стаж позивача на посаді судді складає повних 23 роки, що дає право на отримання грошового утримання в розмірі 56% (50% + 6% ) відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Встановлення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди, виходячи виключно зі стажу безпосередньої роботи на посаді судді, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Доводи відповідача про те, що врахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання, строкової військової служби та служби на посадах старшого помічника прокурора, помічника прокурора, прокурора, начальника відділу у чинній на момент відставки позивача редакції Закону №1402-VII, не передбачено, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
За правилами частини другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Беручи до уваги положення частини третьої статті 142 Закону Закону №1402-VIII, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має визначатися станом саме на день його звільнення, враховуючи повноваження судді та всі відповідні доплати, які мав суддя на день звільнення.
Отже призначаючи ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
За наведеного, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що становить 18 років 4 місяці 16 днів; стаж роботи на посаді помічника прокурора Володарського району Київської області, що становить 3 роки 6 місяців 15 днів; половину строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, що становить 1 рік 4 місяці 23 дні; стаж роботи вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, на посаді юриста Білоцерківської виправної колонії № 35, що становить 2 місяці 7 днів, загальний стаж становить 23 роки 5 місяців 2 дні; та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 28.02.2024 року.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на судді, що становить 18 років 4 місяці 16 днів; стаж роботи на посаді помічника прокурора Володарського району Київської області, що становить 3 роки 6 місяців 15 днів; половину строку навчання за денною формою в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, що становить 1 рік 4 місяці 23 дні; стаж роботи вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, що становить 2 місяці 7 днів, загальний стаж становить 23 роки 5 місяців 2 дні та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 56 % заробітку (суддівської винагороди) починаючи з 28.02.2024 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.