про залишення позовної заяви без руху
18 грудня 2025 року Київ № 320/37497/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, Головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дії та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, Головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни, третя особа: ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про стягнення з боржника основної суми винагороди від 29 квітня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918866;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про накладення штрафу від 14 травня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918866;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про стягнення з боржника основної суми винагороди від 29 квітня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918867;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про накладення штрафу від 14 травня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918867;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про стягнення з боржника основної суми винагороди від 29 квітня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918872;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про накладення штрафу від 14 травня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918872;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про стягнення з боржника основної суми винагороди від 29 квітня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918878;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про накладення штрафу від 14 травня 2025 року у виконавчому проваджені № 77918878;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 23 травня 2025 року у виконавчому проваджені № 78151827;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2025 року у ВП № 78151591;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2025 року у ВП № 78150092;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни про відкриття виконавчого провадження від 26 травня 2025 року у ВП 78151749;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 78241737 від 02 червня 2025 року;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 78242233 від 02 червня 2025 року;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 78243238 від 02 червня 2025 року;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 78242057 від 02 червня 2025 року;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 78242577 від 02 червня 2025 року;
- визнати дії протиправними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича про відкриття виконавчого провадження № 78242391 від 02 червня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
У позовних вимогах позивач просить визнати протиправними дії, але не зазначає, які саме дії виконавців, він просить визнати протиправними.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву в частині позовних вимог до кожної зі сторін справи відповідно до частини першої статті 5 КАС України, з зазначення дій відповідачів, які позивач просить суд визнати протиправними.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 3 028 гривень).
За подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третьої статті 4 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зі змісту позовної заяви випливає, що в ній одночасно заявлено вимоги майнового та немайнового характеру. Суд зазначає, що сума судового збору за звернення позивача повинна становити за кожну вимогу немайнового характеру (визнання протиправними кожної дії, яку просить позивач визнати протиправною та за скасування кожної постанови про відкриття виконавчого провадження) в розмірі 24 22, 40 грн за кожну вимогу (3 028 грн х 0,8=2 422,40 грн), а за звернення до суду з вимогами майнового характеру становить 2 422,40 грн. Однак до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином, вказаний недолік позовної заяви позивач має усунути шляхом подання до суду документа про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру та за вимогами майнового характеру.
Також відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої і другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
З урахуванням зазначеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З аналізу матеріалів справи суд установив, що позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови від 29 квітня 2025 року, 14 травня 2025 року, 29 квітня 2025 року 23 травня 2025 року, 26 травня 2025 року, 2 червня 2025 року. До суду позивач звернувся 01.07.2025, тобто з порушенням десятиденного строку. У позовній заяві просить поновити строк звернення до суду.
В обґрунтування поновлення строків позивачем зазначено, що позивач звертався до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргами на дії приватного виконавця, як до органу, що виніс рішення на підставі якого було видано виконавчий документ, однак скаргу було повернуто в зв'язку з тим, що юрисдикція даної справа поширюється на адміністративні суду (копія ухвали додається), що в свою чергу фактично позбавило боржника можливості подати скаргу в межах строку, визначеного ст. 287 КАС України, ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Разом із цим надані позивачем ухвали Голосіївського районного суду міста Києва датовані 12 червня 2025 року, а до Київського окружного адміністративного суду позивач звернувся 01.07.2025 року.
Щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження дій та постанов державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни позовна заява взагалі не містить.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на те, що позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду з позовними вимогами, а клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не є обґрунтованою, суд уважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Крім того, згідно з вимогами частини третьої статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно статті 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року № 1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);
відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;
управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);
відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).
Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.
Таким чином, державні виконавці органу державної виконавчої служби не є органом державної виконавчої служби у розумінні Закону № 1403-VIII, що виключає можливість залучення їх як відповідачів у справах адміністративної юрисдикції.
Належним відповідачем у цьому спорі може бути тільки відповідний орган державної виконавчої служби, а не Головний державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяна Ігорівна.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із визначенням суб'єктного складу учасників справи (відповідачів) відповідно до процесуальних положень КАС України.
Також у позовній заяві позивачем серед складу учасників визначено ОСОБА_1 , як третю особу, тоді як приписи КАС України визначають таке.
Учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
За змістом частини першої статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
У позовній заяві позивачем серед складу учасників визначено ОСОБА_1 , у якості третьої особи, проте, підстав його залучення як третьої особи та на стороні позивача або відповідача він повинні бути залучений, не зазначено, та відповідної заяви із обґрунтуванням такої необхідності до суду не надано.
З огляду на вказане, позивачу треба надати до суду заяву про залучення до участі третьої особи із зазначенням підстав її залучення та визначення на стороні позивача або відповідача така третя особа має бути залучена до участі у справі судом.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостач" до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича, Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, Головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального упраління міністерства юстиції (м. Київ) Яковенко Тетяни Ігорівни, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанов.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.