про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
15 грудня 2025 року м. Київ № 320/59786/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виразилась у відсутності дій про негайне відшкодування ОСОБА_1 збитків на суму 6 860 633,13 (шість мільйонів вісімсот шістдесят тисяч шістсот тридцять три гривні тринадцять копійок) грн. матеріальної шкоди і 3 800 000 (три мільйони вісімсот тисяч) гривень моральної шкоди внаслідок пошкодження майна, через незаконне проникнення до квартири позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Надаючи оцінку позовним вимогам про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зміст поняття моральної шкоди розкрито у ст. 23 Цивільного кодексу України.
Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Водночас, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд звертає увагу позивача на те, що в межах даної справи позивачем не було заявлено позовних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності/рішення відповідача щодо відмови у наданні запитуваних документів/інформації, а відтак вказані обставини не можуть досліджуватися і їм не може бути надана оцінка судом.
У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди з визначенням відповідного способу такого відшкодування.
В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Разом з тим, варто зазначити про те, що поєднувати в одному провадженні дві пов'язані вимоги, як-от про визнання дій/бездіяльності/рішення протиправними та стягнення моральної/матеріальної шкоди, є правом позивача. Якщо він не скористався цією можливістю одразу при зверненні з позовом про оскарження дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень, то в подальшому заявляти адміністративний позов вже з вимогою про стягнення моральної шкоди, заподіяної цією протиправною дією/бездіяльністю/рішенням (якщо адміністративний суд це встановить) позивач не може, оскільки ця вимога самостійно може розглядатися тільки в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу сторін).
Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов'язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень протиправними.
Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов'язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень протиправними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3 лютого 2022 року у справі №607/678/20 та від 10 березня 2020 року у справі №818/699/17.
Зважаючи на те, що заподіяння моральної шкоди позивач пов'язує з протиправною бездіяльністю Шевченківського відділу ДВС у місті Києві, то вимогу про її відшкодування, з огляду на наведені вимоги процесуального закону, він міг заявити тільки одночасно з вимогою про визнання цієї відмови протиправною. Однак, з огляду на відсутність такої вимоги, то можливість вирішувати вимогу про стягнення моральної шкоди в іншій справі в порядку адміністративного судочинства, чинним законодавством не передбачена.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 170 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського віділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною.
2. Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
3. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Марич Є.В.