15 грудня 2025 року Київ справа №320/3339/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Дніпрометалсервіс», про визнання протиправними дій та скасування наказу,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Дніпрометалсервіс», де позивач просить суд:
- визнати дії Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16.08.2019 №2576/5 незаконними;
- скасувати наказ Міністерства юстиції України 16.08.2019 №2576/5 повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі №320/3339/23 за цим позовом.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наведені ухвалу та постанову скасовано в частині відмови у відкритті провадження у цій справі щодо оскарження п. п. 1, 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5 та в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Міністерства юстиції України відносно видання цього наказу. В іншій частині ухвалу суду та постанову залишено без змін.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна вказана справа, яку відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.
В ході судового засідання, призначеного на 23.05.2024 о 12:00 год. встановлено, що суддя Марич Є.В. не може брати участі у розгляді зазначеної справи, оскільки вже оголосив власну позицію щодо спірних правовідносин в ухвалі суду від 17.02.2023.
При цьому, представник позивача вказав на те, що за наведеної обставини, суддя вже не може вважатися об'єктивним та безстороннім.
Того ж дня головуючий суддя Марич Є.В. подав заяву про самовідвід. Заяву обґрунтував тим, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді. Головуючий суддя Марич Є.В. вважає, що за таких обставин він не може брати участь у розгляді цієї справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 задоволено заяву судді Марича Є.В. про самовідвід. Передано адміністративну справу №320/3339/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Дніпрометалсервіс», про визнання протиправними дій та скасування наказу, до канцелярії Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду, згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу між суддями від 12.01.2024 визначено суддю Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує відсутністю правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на дотриманні ним вимог закону при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Свої письмові пояснення щодо обставин справи суду надала третя особа.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» від 16 серпня 2019 року №2576/5:
1) задоволено скаргу ПрАТ «Дніпрометалсервіс» від 06 серпня 2019 року у повному обсязі;
2) скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 липня 2019 року №№47935681, 47936011, від 29 липня 2019 року №47985092, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко Ольгою Володимирівною;
3) анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Не погоджуючись з діями Міністерства юстиції України щодо видання наказу від 16 серпня 2019 року № 2576/5 та прийнятим наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Враховуючи постанову Верховного Суду у даній справі, її розгляду триває в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Міністерства юстиції України відносно видання такого наказу;
- оскарження п. п. 1, 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 №2576/5.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Так, до Міністерства юстиції України надійшла скарга Приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервіс» від 06.08.2019 №207, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2019 за № 27529-33-19, з доповненнями до неї від 09.08.2019 та від 12.08.2019, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.08.2019 та 12.08.2019 за №№27714-33-19, 27802-33-19, у скарзі (з урахуванням доповнень до неї) Скаржник просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2019 №№47935681 (далі - оскаржуване рішення 1), 47936011 (далі - оскаржуване рішення 2), від 29.07.2019 № 47985092 (далі - оскаржуване рішення 3), прийнятих державним реєстратором Мурашко Ольгою Володимирівною (далі - Мурашко О.В.) та заблокувати останній доступ до Державного реєстру прав.
Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що є власником незавершеного будівництва на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Міхеєвою Т.М. 17.12.2008 за реєстровим номером 3125, зареєстрованого в комунальному підприємстві Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічно інвентаризації» 20.02.2009 (реєстраційний номер 15392825) (далі - договір купівлі-продажу від 17.12.2008).
Проте скаржнику стало відомо, що державним реєстратором Мурашко О.В. право на незавершене будівництво було зареєстровано ПІДПРИЄМСТВОМ З ІНОЗЕМНОЮ ІНВЕСТИЦІЄЮ У ФОРМІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФЕРМОЙ-КІ» (далі - ТОВАРИСТВО «ФЕРМОЙ-КІ»).
Підставою для такої реєстрації зазначено рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006 по справі № 278/20-06, яким визнано право власності на незавершене будівництво за закритим акціонерним товариством «ІНКОН» (далі - ЗАТ «ІНКОН»), а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 по справі № 278/20-06, якою скасовано рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006.
Скаржник вважав, що вищевказана державна реєстрація проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки державним реєстратором Мурашко О.В. не було належним чином встановлено відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, а також не встановлено, що вищевказані рішення судів не передбачали права власності ТОВАРИСТВА "ФЕРМОЙ-КІ". Крім того, для державної реєстрації права власності не було подано документів, передбачених статтею 27-1 Закону.
Як вже зазначалось, за результатами розгляду Скарги, Міністерством юстиції України прийнято наказ від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», за яким скаргу задоволено в повному обсязі, скасовано рішення від 25.07.2019 №№47935681, 47936011, від 29.07.2019 №47985092, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В., анульовано доступ державному реєстратору Мурашко О.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату та виконання пункту З наказу на державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Позивач посилається на рішення Другого сенату Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 16.11.2022 у справі № 3-270/2019(6302/19) (далі - Рішення), яким суд визнав таким, що не відповідає Конституції України припис п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-IX, а саме: «скасування рішення державного реєстратора».
Так, відповідно до ч. 1 резолютивної частини цього Рішення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ, а саме «скасування рішення державного реєстратора». Однак, відповідно до ч. 2 резолютивної частини цього Рішення, окремий припис п. 1 ч. 7 ст. 37 Закону № 1952-ІV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Крім того, статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Слід наголосити, що рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9- р(ІІ)/2022 у справі №3-270/2019(6302/19) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Позивач у позовній заяві зазначає, що «За даними ДП «Національні інформаційні системи» оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду скарги ПрАТ «Дніпрометалсервіс» від 08.08.2019 з доповненнями до неї від 09.08.2019, яке відбулося 15.08.2019, було розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 13 серпня 2019 року.
Таким чином, позивач був позбавлений можливості підготувати обґрунтовані заперечення, через ретельність проведення засідання комісії та неможливість надати будь-які пояснення, оскільки за 2 дні до засідання було лише повідомлено на електронну адресу позивача, без врахування, що він постійно мешкає за кордоном».
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 (в редакції чинній на момент розгляду скарги) встановлено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Судом встановлено, що оголошення про засідання Комісії по Скарзі, яке відбулося 15.08.2019, було опубліковано на офіційному веб-сайті Мін'юсту: https://minjust.gov.Ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-15-serpnya-2019-roku.
Так, з тексту оголошення вбачається, що 15.08.2019 о 15:30 за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка 15, кабінет № 1103 відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації стосовно розгляду по суті скарги приватного акціонерного товариства «ДНІПРОМЕТАЛСЕРВІС» від 06.08.2019 № 207, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.08.2019 за № 27529-33-19, з доповненнями до неї від 09.08.2019, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 09.08.2019 за № 27714-33-19.
Тип об'єкта нерухомого майна: незавершене будівництво.
Адреса: вул. Київська, буд.2 с. Красилівка, Броварський р-н, Київська обл.
Суб'єкт оскарження: державний реєстратор виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Мурашко О.В.
Заінтересована сторона: підприємство з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕРМОЙ-КІ».
Дане оголошення розміщене 13.08.2019, що не заперечується позивачем, останній також не заперечує, що був обізнаний за 2 дні про дату засідання розгляду скарги, однак був позбавлений можливості подати обґрунтовані заперечення, оскільки проживає за кордоном.
Суд звертає увагу, що учасники розгляду скарги не обмежені подавати пояснення та заперечення не тільки засобами поштового зв'язку, а і на офіційну електронну адресу Мін'юсту, а тому з урахуванням викладеного, Мін'юстом було дотримано вимог Порядку № 1128 щодо повідомлення заінтересованих осіб, а наведені доводи позивача є безпідставними.
Як вже зазначалось, пунктом 1 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скаргу приватного акціонерного товариства «Дніпрометалсервсіс» від 06.08.2019 № 207 задоволено в повному обсязі.
Пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 10 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент розгляду скарги) рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Аналогічний припис міститься і в абзаці 1 пункту 17 Порядку № 1128, відповідно до якого рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У свою чергу, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною 3 статті 19 КАС України також передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не доведено яким чином пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» порушує його права та не обґрунтовано підстав, з яких вбачалась протиправність цього пункту.
Також, оскарження наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» в частині пункту 3 дійсно може бути оскаржено лише в адміністративному судочинстві, як було встановлено Верховним Судом у даній справі, однак ОСОБА_3 не є особою, права якої порушені таким пунктом наказу, а результати розгляду такого судового спору жодним чином не вплинуть на майнові або корпоративні права позивача або інших третіх осіб, крім державного реєстратора Мурашко О.В., до якої даним пунктом наказу застосована санкція у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 у справі № 320/9713/20 Верховний Суд дійшов висновку про те, що державний реєстратор не має права оскаржувати спірний наказ в частині реєстраційних записів та рішення. Проте, державний реєстратор є належним позивачем в адміністративній справі про скасування спірного наказу в частині застосованих до нього санкцій, у зв'язку з чим, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду частково закрив провадження в адміністративній справі, залишивши лише позовні вимоги, які стосуються анулювання доступу державному реєстратору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 640/21299/19 Верховний Суд дійшов аналогічного висновку і зазначив наступне: «Колегія суддів враховує, що реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора (приватного нотаріуса), а тому, у частині скасування рішень про реєстрацію, оскаржуваний наказ не може порушувати прав нотаріуса.
Державний реєстратор (приватний нотаріус) не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому і не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної ді; саме вони мають право на звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 826/1906/17, від 10.08.2021 у справі № 240/1127/20, від 13.01.2022 у справі № 826/9221/17, від 07.07.2022 у справі № 280/2030/21 та від 22.03.2023, і колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції.»
Отже, на даний час існує правова позиція Верховного Суду щодо неможливості оскарження державними реєстраторами наказів Міністерства юстиції України в частині скасування реєстраційних дій, що за аналогією може свідчити про неможливість оскарження наказів Міністерства юстиції України в частині застосування санкцій до державного реєстратора не державними реєстраторами, до яких ці санкції були застосовані.
Таким чином, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.
Верховний Суд неодноразово викладавав правову позицію стосовно того, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19, від 26.01.2022 у справі № 921/787/20 від 14.06.2022 у справі № 904/3870/21, від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21.
Таким чином, за відсутності порушення прав позивача пунктами 1 та 3 наказу Міністерства юстиції України від 16.08.2019 № 2576/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», а також враховуючи встановлені судом обставини правомірності дій відповідача щодо відносно видання такого наказу, які були наведені вище, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Дніпрометалсервіс», про визнання протиправними дій та скасування наказу - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.