12 грудня 2025 року м. Київ № 320/13529/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправними дій та зобов'язання утириматися від вчинення певних дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо здійснення функцій Управителя багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення Міністерства оборони України та встановлення ціни послуги з управління багатоквартирним будинком за відсутності затвердженої (погодженої) уповноваженим органом ціни послуги з управління багатоквартирним будинком;
визнати протиправними дії Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України щодо не дотримання вимог п. 12 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» при утворенні Будинкоуправління № 1 за обставин відсутності належного розпорядчого акта Міністерства оборони України та затвердження Положення Будинкоуправління № 1 за відсутності повноважень вчиняти зазначені дії;
зобов'язати Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління утриматися від вчинення дій щодо:
виконання функцій Управителя багатоквартирного житлового будинку по вул. Князів Острозьких, 45/1 корпус 26 у м. Києві до видачі відповідного рішення Міністерства оборони України;
встановлення ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком по вул. Князів Острозьких, 45/1 корпус 26 у м. Києві без затвердження (погодження) уповноваженим органом;
виставлення рахунків на сплату послуги з управління багатоквартирним будинком по вул. Князів Острозьких, 45/1 корпус 26 у м. Києві за встановленими Будинкоуправлінням № 1 цінами на послугу з 01.04.2021, з 01.07.2023, з 01.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що Міністерством оборони України не прийнято рішення про визначення управителя майна, при цьому, відповідний розпорядчий акт, яким Міністерство оборони України, як уповноважений орган на управління державним майном, визначив Будинкоуправління № 1 управителем багатоквартирного житлового будинку по вул. Князів Острозьких, 45/1 у м. Києві (корпус 26), не видавався, з огляду на що, у Будинкоуправлінні № 1 відсутні повноваження управителя житлового будинку. Натомість, саме у повноваженнях Міністерства оборони України (засновника) затверджувати (погоджувати) ціни послуги з управління багатоквартирним будинком.
Позивач вважає, що функції управителя багатоквартирним будинком без договору управління, самостійно перебрало на себе Будинкоуправління № 1 та вчинило протиправні дії по встановленню ціни послуги у збільшеному розмірі без затвердження (погодження) ціни послуги Міністерством оборони України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України.
22.04.2024 до суду від третьої особи Міністерства оборони України надійшли пояснення щодо спору, в яких заявлено клопотання про закриття провадження у справі, з урахуванням того, що спір у цій справі стосується управління багатоквартирним будинком та установлення плати у сфері надання житлових послуг, тобто, відсутній публічно-правовий спір та не стосується захисту прав, свобод, інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши його обґрунтування та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки згідно норм п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Так, за нормами ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суд вважає, що за обставин, покладених в основу позовних вимог та меж предмету/підстав позову, оцінка надається виключно наявності повноважень на здійснення функцій управителя житлового будинку за відсутності, як стверджує позивач, відповідного рішення Міністерства оборони України, з огляду на що, судом не здійснюється перевірка питань, що виникають з житлових правовідносин та стосуються прав цивільних.
До суду від Київського квартирно-експлуатаційного управління надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, адже станом на 2017 рік, під час затвердження положення Будинкоуправління № 1, діяло положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління (нова редакція), затверджене наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 139 від 24.09.2013. Так, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, як орган, якому Київське КЕУ безпосередньо підпорядковувалось станом на 2017 рік, наділило начальника Київського КЕУ повноваженнями щодо затвердження положення про Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління. Отже, Київське КЕУ при затвердженні положення Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління діяло в межах повноважень визначених положенням від 24.09.2013, затвердженого наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 159 від 24.09.2013, тому твердження позивача про відсутність повноважень у Київського КЕУ на затвердження положення Будинкоуправління мають бути відхилені.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача.
Також, від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Багатоквартирний житловий будинок - корпус № 26 по вул. Князів Острозьких, 45/1 у м. Києві перебуває у державній власності, послуги з управління багатоквартирним будинком надається Будинкоуправлінням № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, однак, як вважає позивач, дана організація не уповноважена здійснювати управління державним майном (будинком) без відповідного рішення Міністерства оборони України.
Наведене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно із ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст. 2 Закону № 2011-ХІІ).
Пунктом 1 ст. 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, Будинкоуправління № 1 ККЕУ МОУ підпорядковується Київському квартирно-експлуатаційному управлінню.
Будинкоуправління № 1 - є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України, заснованою на державній власності та створеною на підставі директиви Міністерства оборони України від 31.07.1998 № Д-115/1/0350.
Будинкоуправління № 1 ККЕУ МОУ створено Міністерством оборони України, зокрема, для утримання нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні на підставі відповідних договорів, в неналежному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово- побутових умов для проживання.
Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» з метою приведення квартирно-експлуатаційного забезпечення військ у відповідність до вимог чинного законодавства, враховуючи порядок фінансування квартирно-експлуатаційного забезпечення, утримання, експлуатації та обліку фондів було затверджено Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (надалі - Положення № 448), яке визначає організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України.
Організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.
Міністерство оборони України, будучи органом, уповноваженим управляти державним майном, закріпило відповідні будівлі за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та визначило його балансоутримувачем, у свою чергу, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України передало Будинкоуправлінню № 1 житловий будинок по АДРЕСА_1 , для забезпечення управління, утримання та обслуговування.
Таким чином, Будинкоуправлінням № 1 ККЕУ МОУ з моменту прийняття в управління, на утримання та обслуговування будівлі житлового будинку по вул. Князів Острозьких, 45/1 корпус 26 у м. Києві, виконує обов'язки по управлінню, обслуговуванню та наданню житлово-комунальних послуг.
Тож, станом на 2017 рік, під час затвердження положення Будинкоуправління № 1, діяло Положення про Київське квартирно-експлуатаційне управління (нова редакція) затверджене наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 139 від 24.09.2013.
Відповідно до розділу 1 Положення про Київське КЕУ від 24.09.2013 Київське квартирно-експлуатаційне управління є державною установою, яка створена Міністерством оборони України. Київське квартирно-експлуатаційне управління є юридичною особою, і підпорядковане Головному квартирно-експлуатаційному управлінню Збройних Сил України.
Відповідно до абз. 15 розділу 9 Положення про Київське КЕУ від 24.09.2013 начальник Київського квартинно-експлуатаційного управління як керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління затверджує положення, зокрема, Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління.
Відповідно до розділу 11 Положення про Київське КЕУ від 24.09.2013 в оперативному підпорядкуванні Київського квартирно-експлуатаційного управління знаходиться Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління.
У розділі 11 Положення про Київське КЕУ від 24.09.2013 також зазначено, що Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління є юридичною особою, яка самостійно несе відповідальність за свою діяльність.
Тобто, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України, як орган якому Київське КЕУ безпосередньо підпорядковувалось станом на 2017 рік, наділило начальника Київського КЕУ повноваженнями щодо затвердження положення про Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління.
Отже, Київське КЕУ при затвердженні положення Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управління діяло в межах повноважень визначених положенням від 24.09.2013, затвердженого наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 159 від 24.09.2013, з огляду на що, доводи позивача про відсутність повноважень у Київського КЕУ на затверджетшя положення Будинкоуправління № 1 Київського квартирно-експлуатаційного управлінтш є необґрунтованими. Водночас, слід звернути увагу на те, що Будинкоуправління № 1 засноване на державній власності та створено на підставі директиви МО України від 31.07.98 № Д-115/1035, а позивач посилається на приписи Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», який був прийнятий у 2011 році, відповідно, станом на момент прийняття вказаного закону, Будигнсоуправління № 1 вже було створено, тому посилання на вказаний закон, є безпідставним. Київське КЕУ не є засновником та не створювало Будинкоуправління № 1.
Щодо іншої частини доводів позивача, суд вважає, що відповідач не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача та мешканців будинку. Також, суд наголошує на тому, що доводи позивача щодо неможливості регулювання спірних правовідносин за директивою Міністерства оборони України від 31.07.1998 № Д-115/1/0350 не можуть братись до уваги, позаяк, вона не є предметом розгляду даного спору та була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
З огляду на вимоги ст. ст. 2, 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Тож, результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню.
Для визначення інтересу, як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права; пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним). Тобто, належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб'єктом владних повноважень.
Отже, обов'язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, не довів, у чому саме оскаржуваними діями відповідачів порушено його права, інтереси, при цьому, що в межах даного спору, судом не здійснюється оцінка правам та правовідносинам, що виникають з житлових правовідносин та мають розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Суд вважає, що за наведених у позовній заяві фактичних обставин, відповідачі у спірних правовідносинах діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, протиправних дій, що є предметом оскарження не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача за обставин, наведених у позовній заяві, тому позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо здійснення функцій Управителя багатоквартирного житлового будинку за відсутності відповідного рішення Міністерства оборони України та встановлення ціни послуги з управління багатоквартирним будинком за відсутності затвердженої (погодженої) уповноваженим органом ціни послуги з управління багатоквартирним будинком; визнання протиправними дій щодо не дотримання вимог п. 12 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» при утворенні Будинкоуправління № 1 за обставин відсутності належного розпорядчого акта Міністерства оборони України та затвердження Положення Будинкоуправління № 1 за відсутності повноважень вчиняти зазначені дії, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Також, як похідні, не підлягають задоволенню і вимоги про зобов'язання відповідачів утриматися від вчинення певних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 5, 9, 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління про визнання протиправними дій та зобов'язання утириматися від вчинення певних дій відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.