про повернення зустрічної позовної заяви
18 грудня 2025 року м. Київ № 320/9262/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 80509,79 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.06.2023 через систему "Електронний суд" ФОП ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС в м. Києві № 0080574202 від 29.04.2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 56 250,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС в м. Києві №0080614202 від 29.04.2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати військового збору в сумі 4 687,50 грн.
Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним, суд виходить з такого.
Згідно положень статті 177 КАС України, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною першою та другою статті 178 КАС України встановлено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина 3 статті 178 КАС України).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишено без руху.
Згідно з зазначеною ухвалою суду позивачеві необхідно було надати до суду заяви про поновлення строку на подання зустрічного позову та визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та поновлення відповідного строку
На виконання вимог ухвали суду від 15 листопада 2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Розглянувши відповідну заяву суд зазначає наступне.
Аналізуючи зміст заяви в частині поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви, суд вважає за можливе поновити позивачеві строк для подання зустрічної позовної заяви.
При цьому, стосовно строку звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в м. Києві від 29.04.2020 року суд зазначає наступне.
Предметом даного спору є прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення.
Пояснюючи тривалу бездіяльність представник позивача зазначив, що жодних податкових повідомлень-рішень позивач не отримував, оскільки з лютого 2022 року перебував за межами України.
Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі N340/1019/19).
Тобто, особа повинна також довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права (постанова ВС України від 16.11.2016 №6-2469цс16).
З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов'язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулював такий правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.».
Податковий кодекс України містить статтю 42 «Листування платників податків та контролюючих органів».
Згідно з зазначеною статтею податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
З аналізу відповідної норми Податкового кодексу України вбачається наявність альтернативних способів листування з контролюючим органом шляхом електронних засобів або класичним шляхом поштового відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення.
При цьому, останній спосіб також підлягає застосуванню у разі відсутності у податкового органу підтверджуючого повідомлення про доставку відправлення електронним способом.
В матеріалах справи наявні докази направлення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень ФОП ОСОБА_1 на податкову поштову адресу: АДРЕСА_1 , та подальше повернення кореспонденції у зв'язку з закінченням терміну зберігання навесні 2020 року.
Отже, як встановлено судом, оскаржувані податкові повідомлення - рішення надсилалися платнику податків на його податкову (юридичну) адресу, проте поверталися до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, відповідні докази містяться в матеріалах справи.
Як було зазначено вище, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Тому, з відповідної дати потрібно обчислювати шестимісячний строк на звернення до суду.
Оскаржувані податкові повідомлення - рішення направлялися засобами поштового зв'язку згідно з ідентифікаторами відправлення №0101131048336 та №0101128900080 та були повернуті відправнику навесні 2020 року.
Тобто строк на звернення до суду сплив до кінця 2020 року.
Однак, всупереч відповідним вимогам Податкового кодексу України представник позивача обґрунтовуючи поважність пропуску строку на звернення до суду просто зазначив, що позивач оскаржувані податкові повідомлення - рішення не отримував, у зв'язку з виїздом у лютому 2022 року за межі України.
За наведених обставин суд констатує, що строк на звернення до суду стосовно оскарження податкових повідомлень - рішень минув, більше ніж за рік до лютого 2022 року, з яким представник позивача пов'язує виникнення обставин поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
Також, сторона позивача не довела той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права раніше та вчинити відповідні процесуальні дії у передбачений чинним законодавством України строк.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
При цьому, сам факт запровадження воєнного стану в Україні та перебування позивача за кордоном, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
На даний час, передбачені широкі можливості для здійснення дистанційної комунікації, в тому числі з податковими та судовими органами.
Отже, судом не встановлене існування об'єктивної неможливості реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Слід зазначити, що строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
На переконання суду, вищезазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та недоліки позовної заяви не усунені в спосіб, визначений ухвалою суду від 15 листопада 2024 року.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, оскільки із зустрічним позовом відповідач звернувся до суду поза межами встановленого статтями 122, 177 КАС України, зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду із зустрічним позовом підстави для поновлення строку звернення визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути зустрічний позов відповідачу за первісним позовом.
Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Ураховуючи зазначене, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією від 14 червня 2023 року № 32528798800007098680.
Керуючись статтями 44, 121, 123, 169, 177, 240, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Зустрічну позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень в адміністративній справі за первісним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, повернути заявнику.
2. Повернути ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією від 14 червня 2023 року № 32528798800007098680.
3. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Копію ухвали разом з матеріалами зустрічної позовної заяви надіслати відповідачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.