ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" грудня 2025 р. справа № 300/1554/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення від 25.10.2024, зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.10.2024 №092550006907 в частині незарахування до загального страхового стажу періоду роботи згідно трудової книжки з 02.01.1983 по 01.03.1996; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до загального страхового стажу період роботи згідно трудової книжки з 02.01.1983 по 01.03.1996.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що пенсійним органом протиправно не зараховано до його страхового стажу періоди роботи в колгоспі згідно записів трудової книжки з 02.01.1983 по 01.03.1996. Стверджує, що записи про прийняття та звільнення з роботи містять дати прийому, звільнення з роботи, номери наказів, посаду на якій позивач працював, а також завірені підписом та печаткою відповідальної особи. Вважає, що відсутність відомостей про встановлений мінімум та вироблену кількість вихододнів та реорганізацію колгоспу, не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що він жодним чином не впливав на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки колгоспника та не може нести негативні наслідки за її недоліки. Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області правом подання відзиву на позов не скористалося.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у відзиві на позов стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що ОСОБА_1 звернувся 18.10.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Звернення ОСОБА_1 було направлено для опрацювання в Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким ухвалено рішення від 25.10.2024 №092550006907 про відмову в призначенні пенсії. Страховий стаж позивача становить 14 роки 03 місяців 10 днів. Стверджує, що за результатом розгляду документів до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.01.1983 по 01.03.1996 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.01.1983, оскільки відсутні відомості про встановлення мінімуму та вироблену кількість вихододнів та реорганізацію колгоспу. В рішенні комісії з підтвердження наявного трудового стажу від 15.06.2012 відсутні відомості, що підтверджують факт спільної з заявником роботи свідків на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.30).
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
18.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.47).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 092550006907 від 25.10.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що вік заявника на дату звернення 60 років 08 місяців 25 днів, страховий стаж становить 14 роки 03 місяців 10 днів. За результатом розгляду документів до страхового стажу не зараховано період роботи з 02.01.1983 по 01.03.1996 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.01.1983, оскільки відсутні відомості про встановлення мінімуму та вироблену кількість вихододнів та реорганізацію колгоспу. Рішення комісії з підтвердження наявного трудового стажу від 15.06.2012 №11 надано в копії та відсутні відомості, що підтверджують факт спільної з заявником роботи свідків на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (а.с.8).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058-IV).
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний орган зазначає про наявність у позивача на час звернення із заявою про призначення пенсії 14 років 03 місяців 10 днів страхового стажу (а.с.8, 9).
Згідно із змістом абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (надалі також - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно із статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі також - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 3 вказаного Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пунктів 20, 23-25 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема, стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі. У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до стажу роботи на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. До стажу роботи зараховується робота, виконувана, зокрема, в колгоспах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, однак, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Тобто, єдиною підставою для не врахування до трудового стажу (при його обчисленні) часу роботи колгоспника є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 (надалі також - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника вносяться, зокрема, відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до встановленого взіреця трудової книжки колгоспника, трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відповідних записів у ній, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.
Згідно записів 1 - 2 трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 26.05.1977 позивач у спірний період (а.с.10):
- 02.01.1983 прийнятий в члени колгоспу імені Дзержинського, наказ №1 від 15.01.1983;
- 01.03.1996 вибув із членів ЗАТ «Тлумач» згідно поданої заяви, наказ №2 від 05.03.1996.
Так, у відомостях трудової книжки позивача відсутня будь-яка інформація про встановлений мінімум трудоднів та про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату. Також відсутній запис про реорганізацію колгоспу імені Дзержинського.
Проте суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та, у свою чергу, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а , від 04.07.2023 в справі №580/4012/19, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Позивачем до заяви про призначення пенсії долучено довідку архівного відділу №4 Івано-Франківської районної державної адміністрації від 18.04.2024 №675/01-20, в якій зазначено про те, що в книзі реєстрації внутрішньогосподарських трудових паїв с/с пайовиків «Тлумацька» м. Тлумач за 1992-1995 роки значиться ОСОБА_1 (механізатор) як член господарства (а.с.15).
За змістом довідки архівного відділу №4 Івано-Франківської районної державної адміністрації від 18.04.2024 №676/01-20 в книзі реєстрації трудового стажу на отримання земельних часток (паїв) за 1958-1990 роки колгоспу імені Дзержинського, «Тлумацький», с/с, пайовиків «Тлумацька», ЗАТ «Тлумач» м. Тлумач значиться ОСОБА_1 як член господарств з 1986 по 1990 роки (а.с.16).
Згідно архівної довідки про перейменування колгоспу імені Дзержинського архівного відділу №4 Івано-Франківської районної державної адміністрації від 18.04.2024 №677/01-20 документи з особового складу (книги обліку розрахунків по оплаті праці, трудового стажу та заробітку колгоспників) колгоспу імені Дзержинського, «Тлумацький», с/с, пайовиків «Тлумацька», ЗАТ «Тлумач» с/с пайовиків «Тлумач» м. Тлумач за 1950-2000 роки на зберігання до архівного відділу не надходили (а.с.17).
У довідці архівного відділу №4 Івано-Франківської районної державної адміністрації від 18.04.2024 №678/01-20 зазначено, що колгосп ім. Дзержинського перейменовано на колгосп «Тлумацький» у складі м. Тлумач, сіл Колінці, Надорожна (протокол № 4 від 13.09.1991 зборів уповноважених членів колгоспу ім. Дзержинського). На базі населених пунктів м. Тлумач та с. Колінці створено колективне господарство - спілку селян пайовиків «Тлумацька» (протокол № 3 від 13.02.1992 загальних зборів членів колгоспу «Тлумацький»). Створено ЗАТ «Тлумач» на базі спілки селян пайовиків «Тлумацька» (протокол № 1 від 30.01.1996 зборів уповноважених членів ЗAT «Тлумач»). ЗАТ «Тлумач» перейменовано у селянську спілку пайовиків «Тлумач» (протокол № 1 від 03.02.1998 загальних зборів ЗАТ «Тлумач»). Ліквідовано селянську спілку пайовиків «Тлумач» (протокол № 1 від 14.02.2000 загальних зборів членів с/с пайовиків «Тлумач») (а.с.18).
Згідно із змістом архівного витягу з протоколу №6 засідання правління колгоспу імені Дзержинського від 05.03.1986 ОСОБА_1 прийнято на роботу механізатором. Вказано, що відомості про звільнення з роботи ОСОБА_1 відсутні в протоколах засідання ради, загальних зборів членів ЗАТ «Тлумач» м. Тлумач за 1996 рік (а.с.19).
Отже, записи у трудовій книжці позивача, описані вище довідки підтверджують факт роботи позивача у колгоспі у спірний період, а також містять відомості про реорганізацію колгоспу імені Дзержинського.
Відомості про те, що позивач, як член колгоспу, без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, відсутні. Таких доказів суду не надано.
Суд звертає увагу, що в спірному рішенні не зазначено підстав неврахування вказаних вище архівних довідок під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком від 18.10.2024.
За змістом копії рішення комісії з підтвердження наявного трудового стажу від 15.06.2012 №11 про підтвердження періодів роботи в колгоспі імені Дзержиського, колгоспі «Тлумацький», спілці селян пайовиків «Тлумацька», ЗАТ «Тлумацьке», селянській спілці пайовиків «Тлумач» комісія розглянула заяву ОСОБА_1 та враховуючи трудову книжку, показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вирішила вважати встановленим стаж для призначення пенсії за період роботи ОСОБА_1 в колгоспі імені Дзержинського, колгоспі «Тлумацький», спілці селян пайовиків «Тлумацька», ЗАТ «Тлумацьке», селянській спілці пайовиків «Тлумач» в період з 02.01.1983 по 01.03.1996 за фактичною тривалістю (а.с.20).
Відповідно до пункту 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 №1566/11846 (надалі також - Порядок №22-1) у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу або засобами Порталу Дія.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Водночас, доказів повідомлення відповідачем позивача у визначений Порядком №22-1 спосіб про необхідність подання додаткових документів, в тому числі оригіналу рішення комісії з підтвердження наявного трудового стажу, матеріали справи не містять.
У відповідності до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.
В цьому випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної в рішенні від 15.06.2012 №11, що є порушенням вищезазначених норм.
За встановлених обставин, суд констатує, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 02.01.1983 по 01.03.1996, відтак, слід визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.10.2024 №092550006907 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Разом з цим, враховуючи, що суд не може підміняти державний орган та приймати замість нього рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до дискреційних повноважень такого суб'єкта владних повноважень, зокрема й вираховувати страховий стаж, який дає право на пенсію, суд виснує, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за віком задоволенню не підлягає.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 18.10.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заяви ОСОБА_1 , органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав і інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 18.10.2024 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Позивачем згідно квитанції від 06.03.2025 №ПН3302840 підтверджено сплату судового збору на суму 1211,20 гривень (а.с.5).
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, суд дійшов до висновку, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачений судовий збір в сумі 847,84 грн (70% задоволених позовних вимог). Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.10.2024 за №092550006907.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі ім. Дзержинського, «Тлумацький», с/с пайовиків «Тлумацька», ЗАТ «Тлумач» з 02.01.1983 по 01.03.1996.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2024 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень 84 копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ),
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набержна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000)
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.